Зустріч воскреслого Ісуса зі своєю Матір’ю (Мотивація до молитви у Великодній час)
Марія є наша Мати. В годину Христової смерті Вона стояла під хрестом в досконалій духовній єдності, розп’ята разом з Ним. Там духовно разом з Ним померла. Яким великим був її біль, коли бачила, як Її Син помирає! І все ж Вона єдина вірила, що Ісус воскресне з мертвих. Навіть тоді, коли апостоли були паралізовані страхом і болем, Вона, як найвірніший учень, стояла під хрестом і вірила.
Св. Письмо свідчить, що серед жінок, які недільного ранку поспішали до гробу, Пресвятої Богородиці не було. Була там Марія Магдалина та інші жінки, але Пресвята Богородиця до гробу зовсім не йшла. У неділю вранці, на світанку, ангел відвалив камінь від гробу, але Христос з гробу не вийшов. Ангел цим лише показав, що Ісуса там вже нема. Гріб був порожній. Ісус відійшов. Де цієї ночі перебував Його Дух і Його прославлене тіло?
Ніч, в яку Христос воскрес
Є ніч. Ісус перебуває в гробі. Воїни сторожать Його гріб. Де є Пресвята Богородиця цієї ночі? Як її переживає? Де апостоли? В якому вони настрої ? Що переживають? Тривогу і страх. А де жінки, які супроводжували Ісуса? Де воїни, вороги? Якою є духовна атмосфера в Єрусалимі? Христос перебуває в гробі. Вороги з цього радіють.
Але це не кінець! ІСУС ВОСКРЕС З МЕРТВИХ! Точно не знаємо коли: не написано, чи опівночі, чи о першій, чи о другій годині ночі, не важливо, коли саме це сталося. Вся ніч є свята. Дух Ісуса зійшов після Його смерті з обіймів Отця у місце зване шеол або ад, і там зламав його брами. Потім Його дух повертається назад в тіло. Однак відбувається не лише воскресіння тіла, але й його перемінення. Це означає, що Його тіло є прославлене. Ісус виходить з гробу. Проходить через кам’яний гріб. Воїни далі сторожать гріб, але він вже порожній. Вранці ангел відвалив камінь, але Христос з гробу не вийшов. Ангел цим лише показав, що Ісуса там нема. Гріб порожній, Ісус вийшов звідти. Де перебуває Його Дух і прославлене тіло цієї ночі в Єрусалимі? Традиція свідчить, що найперше Ісус з’явився Пресвятій Богородиці.
Свідомість провини – суд (ІV частина)
Свідомість провини, свідомість відповідальності та колективної провини. Коли вже нарешті батьки усвідомлять собі, що є грішниками, якщо замучили свою ненароджену дитину, коли люди собі усвідомлять, що і їхні обмови і нелюбов – це внесок у знищення людства! Сучасне людство потребує одного єдиного: усвідомити свою провину. Усвідомити стан, у якому воно перебуває. Однак сатана весь час жене до діяльності та до залатування своєї совісті різними доброчинними акціями, які робляться для заглушення сумління і ведуть до позиції фарисейської самоспасительності. Свідомість провини! Свідомість колективної провини! Яким шокованим був Давид, коли пророк Натан роз-повів йому ту притчу про багатого чоловіка! А коли Давид запалав справедливим гнівом і сказав: «Чоло-вік, що зробив те, заслужив смерть,» то отримав від пророка відповідь: «Ти – той чоловік!» Коли і ти про себе це усвідомиш? Петро свідчив про Ісуса в день П’ятдесятниці. При цьому сказав ці слова: «Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли» (Ді. 2,36). Петро їм чітко сказав: «Ви є вбивці, ви вчинили боговбивство. Так, ви, і нічого не змінює те, що ви взагалі не були фізично присутні на Голготі». Як реагували ці щирі люди? Вони зовсім не доказували свою невинність, але ця правда пронизала їм серце: «Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: “Що нам робити, мужі брати?”
Свідомість провини – суд (ІІІ частина)
На Голготі було три хрести. На середньому помирав єдиний праведник – Ісус. Решта людства буде помирати або як нерозкаяний розбійник, без Ісуса і в гіркості проти Бога та людей, або як розкаяний розбійник. Отож залишаються тільки дві дороги. Для нас іншої дороги немає. Ми всі в Божих очах є як злочинці, як розбійники. Святе Письмо нас ясно в тому звинувачує: «Усі згрішили». Отож я і ти, і дитина, яка сьогодні народилася. Поки що вона не вчинила жодного особистого гріха, але вже народилася заражена гріхом і є тільки питанням часу, коли свідомо скаже своє «так» вселюдському бунту проти Бога. Вона в ньому вже народилася. А зрештою, суть гріха не є аж у вчинку, але в рішенні. І душа немовляти може проявитися, навіть якщо ще не має розвинутого розуму. Його душа є нематеріальною та інтелігентною. Рішенням є: або прийме Ісуса, або Його відкине. Тобто до неба ніхто інакше не прийде. Впалі ангели не мали тіла і в одну мить прийняли рішення – в ту мить ангели перетворилися в демонів. Кожна душа, чи дитини чи буддиста, мусить прийняти рішення, як розкаяний чи нерозкаяний розбійник. Ісус є тим наріжним каменем, ні в кому іншому нема спасіння! Багатьом Він є для падіння і багатьом для підняття: «Він буде знаком протиріччя» (Лк. 2, 34).
Свідомість провини – суд (ІІ частина)
Замість Артуковича кожен із нас може поставити своє ім’я. І система світу, як би вона не називалася, якщо не збудована на Євангелії, породжує тільки зло і мусить бути засуджена при кінці віків. Сьогоднішня система є системою споживацького суспільства, яке спокійно проголосувало за закони безкарного вбивства ненароджених дітей. А є також інші злочини, на які неможливо відразу вказати. Але суттю кожного злочину є відвернення від Бога – гріх. Святе Письмо каже: «Всі бо згрішили» (Рм. 3, 23). «Заплата за гріх – смерть» (Рм. 6, 23). І за твої, і за мої гріхи вирок однозначний – смерть!
Свідомість провини – суд (І частина)
Досвід суду: людина має тенденцію приховувати свої гріхи і не признавати їх. Засуджений людьми, Давид радше вибирав Божий суд: «Краще потрапити в руки Господні, ніж у руки людям. Він є милосердний» (І Хр. 21, 13).
Усвідом собі, що твій особистий гріх не є чимось приватним: «Немає нічого прихованого, що не буде відкритим» (Мт. 10, 26). Усе буде виявлене на Божому суді… Існує тільки одна дорога: признати свій гріх, викрити його, дати його до світла, поки ще є час. «Якби ми самі себе судили, то нас би не судили» (І Кор. 11, 31).
Житіє і страждання святого священномученика Никона і ста дев’ятдесяти дев’яти учнів його, які з ним постраждали (ІI частина)
Досить же років минуло, але гоніння на християн не закінчилося. Сповіщено було ігемонові сицилійському Квинтіяну, що є мужі якісь, які при ріці Асінос живуть, Бога небесного вшановують і мають собі за учителя Никона-єпископа. «Нашим же законам не підкоряються, не хочуть шанувати богів наших», – казали. Те чувши, ігемон гніву і люті сповнився і зразу послав півсотню воїнів взяти всіх і привести до нього на допит. Досягнувши того місця, вони питали: «Де є Никон і друзі його, які законам царським не підкоряються, ані богів не шанують?» Відповів їм Никон святий: «Добре прийшли діти мої, добре прийшли. Владика-бо мій Христос мене і моїх через вас прикликає». Брати ж вдалися до молитви, просили Бога, щоб укріпив їх на подвиг благодаттю своєю.
Житіє і страждання святого священномученика Никона і ста дев’ятдесяти дев’яти учнів його, які з ним постраждали (І частина)
У граді, що називався Неаполіс, у Кампанійському краї, був муж на ім’я Никон: у воїнському чині, гарний на вроду, лицем світлий і хоробрий у битвах, вірою еллін, від батька елліна народжений й ідолопоклонінню навчений. Але мати його була християнкою, вона переконувала його весь час до пізнання Христа, розповідаючи йому про силу хреста Христового, кажучи: «Сину мій любий, якщо трапиться коли потрапити в яку біду, що часто буває на війні, знаменням хресним загороджуйся – й уникнеш рук супротивних.
Первородний гріх і Україна
Парадокс полягає в тому, що першу революцію, не враховуючи бунт ангелів, диявол успішно провів вже в раю. Це історичний факт, а історія повторюється і сьогодні, конкретно тут, в Україні.
Людина в раю не послухала Бога, але послухала диявола, а так є і сьогодні. Християни, тобто віруючі, переважно не слухають Господнього голосу, але слухають голос сатанинської синагоги, – а ним в даний час є запродані ЗМІ (пор. Об. 3,9). Успіх диявола полягав в тому, що він привернув увагу Єви і втягнув її до діалогу. Його спокушання було успішним тому, що йому спершу вдалося відвернути людське обличчя і очі від обличчя Бога, а вуха від Його голосу. Так, як колись обличчя Єви, так і сьогодні диявол звертає обличчя людей до свого образу. Диявол є брехун і вбивця від початку, а мас-медіа сьогодні, без сумніву, є його образом.
Час Великого посту
Щороку наприкінці Великого посту ми пригадуємо Христову смерть і Його воскресіння. Підготовкою до цього є час посту, коли людина повинна зупинитися і більше часу присвячувати Богу і своїй душі. Ісус сказав про звільнення людини від злого духа: «А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом» (Мт. 17,21).
Піст є фізичний і духовний.
Духовний піст: ми повинні поститися від некорисних і навіть шкідливих інформацій. Це вимагає дисципліни очей і дисципліни мислення. На наше мислення впливають мас-медіа, біл-борди, розмови з людьми, які думають тільки про земні та марні справи і не говорять, ба навіть не думають про найважливіші речі, такі як смерть, Божий суд і вічність.
«Хартія християнської держави» – протилежність «NWO»
Львів, Україна, 22.12.2013р.
Президенту та Уряду України
«Хартія християнської держави» – протилежність «NWO»
(Частина І)
Шановний пане Президенте!
Шановні представники української влади!
Сучасна демократія не оправдала себе. Вона стала засобом для насадження найжорстокішого тоталітаризму. Найбільш актуальна потреба нашого часу полягає в тому, щоб визначити ідеологію християнської державної системи. Пропонуємо проект «Хартії християнської держави» (ХХД). Віримо, що Україна та братні народи Росія і Білорусь, приймуть цю Хартію для свого порятунку і подальшого розвитку.
Визначення ідеалу
Якщо Україна прийме цю Хартію, то зможе протистояти глобалізаційній системі смерті. Якщо молоде українське покоління цього не усвідомить, і якщо йому не забезпечать належну просвіту, то його переможуть підступні глобалізаційні методи. Технології, які руйнують людську психіку зроблять з нього жертву системи антихриста. Сьогодні є тільки два варіанти – або служити Христові, або антихристу. Життя або смерть!
Повні відпусти за померлих?
Львів, 30.10.2013р.
Єпископам, священикам, монахам
та вірним Римо-Католицької Церкви
Щороку з 1 до 8 листопада римо-католики отримували повні відпусти за душі в чистилищі. Церква встановила такі умови: сповідь, причастя, відвідування кладовища, молитва в намірі Святішого Отця.
В даний час є період Божого інтердикту (заборони), тому а ні повні відпусти не можливо отримувати! Причина цього – довершення апостазії Католицької Церкви 1.05.2011 через проголошення беатифікації папи-відступника Івана Павла II. Прокляття, згідно Гал. 1,8-9, впало на Ватикан, а тим самим і на цілу Католицьку Церкву, тобто на всіх, хто залишається в єдності з сучасним псевдо-папою.
Цитата §6 «… Якщо б папа Римський перед своїм обранням упав би до єресі, то був би обраний недійсно і нечинно…» (анатема на кард. Бергольо (Франциска I) за єресі і синкретизм проголошена 15.09.2009 http://uogcc.org/ua/letters/article/?article=481, відео: http://uogcc.org/ua/video/index.php/article/.39/).
Візит екс-патріарха Кирила в Молдавію
Львів, 13.09.2013р.
Православним єпископам Молдавії
Високопреосвященні Владики!
Прем’єр-міністр Молдавії з своїми прибічниками зрадив Бога і весь молдавський народ. Він просунув аморальні гомосексуальні закони. Проти цього злочину відважно виступили Ви, молдавські єпископи, як справжні пастирі. Відступник Кирило, який вже незаконно окупує уряд Патріарха, відвідав Молдавію і зустрівся зі зрадником Прем’єр-міністром. Замість того, щоб екс-патріарх Кирило осудив злочин і підтримав православну віру і Вас, єпископів, і народ, він лицемірно говорить про те, що в політику не втручається. Насправді ж своїм жестом виявив єдність духа з зрадницьким Прем’єром, а цим схвалив його програму – ліквідацію християнства і народу.
Папський примат і непомильність (+ відео)
Львів, 17.08.2013р.
Держсекретаріат Ватикану
Папська непомильність, так як вона інтерпретувалася раніше, зараз спростовується. Католики були переконані, що неможливо, щоб папа проповідував єресі. Один теолог стверджував: якщо б папа хотів проповідувати єресі, то швидше б йому на голову впала цегла, ніж він би мав їх висловити. На жаль, ніяка цегла не впала, а останні три папи проповідували єресі.











