Роздуми над Словом життя Мт. 6,34
«Не журіться, отже, завтрашнім днем; завтрашній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха»
Господь Ісус встановлює нам засади і щодо буденних справ нашого повсякденного життя. Це звичайні турботи, клопоти про майбутнє, про їжу, про фінанси, про здоров’я, про себе і свою сім’ю, турботи, пов’язані з домом чи квартирою, тощо. Ісус дає просту вказівку, що ми не повинні турбуватися завтрашнім днем, бо кожен день має досить своїх турбот. Отож ми повинні зосередитися на тому, щоб згідно з Божою волею прожити даний нам день. Ісус каже: «Доволі дневі його лиха». В іншому місці Він каже, що ми повинні чувати, бо не знаємо, коли прийде смерть. Вона позбавить нас усіх турбот. У Святому Письмі сказано, що ми повинні використовувати час. Турботи позбавляють нас спокою. Якщо людина завалена багатьма турботами, їй необхідно сформулювати шкалу цінностей і розрізнити, що в даній ситуації треба зробити найперше, а те, що не є таким актуальним або навіть непотрібним, відкласти. Ми часто ставимо усі турботи на один рівень, а потім нервуємось, бо робимо те, що непотрібне, а те, що буквально горить, відкладаємо, і потім з цього виникає напруження. Тоді один реагує з гнівом на іншого, а той навіть не знає, чому його насварили, і це приносить більше шкоди, ніж користі. Тому треба щоранку усвідомити турботи, які чекають цього дня, і спокійно обдумати, що дасться, а що не дасться зробити. Потім треба визначити, що робити в першу чергу, а для цього переважно потрібно зректися себе, бо нас автоматично тягне робити те, що нам приємне, а те неприємне, яке часто є першочерговим, відкладаємо. Крім того, християнин повинен дивитися на свої земні турботи з Божого погляду і в ранішній молитві віддавати їх Богові, разом з проблемами, які вони з собою несуть. Водночас може просити світла, сили і мудрості, як правильно їх вирішити. Неприємності, пов’язані з виконанням щоденних обов’язків і зобов’язань може наперед пожертвувати Богу, а коли зайде у глухий кут і виникне безвихідна ситуація, може знову коротко попросити світла і терпеливості та віддати всю проблему Богу. Тоді хай робить те, що бачить, що можна зробити в цій ситуації, або залишить проблему відкритою, чи ж звернеться за порадою до когось досвідченого. Щоб мудро прожити день, потрібна життєва мудрість, яка опирається на життєвий досвід, тобто на свої минулі помилки, і дивиться на турботи з Божого погляду.
Зосередитися на майбутньому і намагатися вирішити завтрашній день чи більш віддалене майбутнє, а тому вже не прикладати зусиль і зосередженості, щоб правильно прожити сьогоднішній день, – це поганий підхід. Тоді в даній ситуації людина не робить того, що має робити, тобто те, що є для неї Божою волею, але даремно марнує душевну енергію, мучиться і позбавляє себе необхідного спокою. Зрештою, вся наша діяльність колись закінчиться, настане останній день нашого життя, а потім баланс перед Божим судом з усього життя. Тому поставмо собі запитання: де цього дня був Ісус? Він був тут, Він завжди є з нами, але де був я? Справжня мудрість полягає в тому, щоб з’єднувати свій хрест, свою проблему з Ісусовим хрестом і жертвувати його Богові як живу і святу жертву, навіть у найменших дрібницях. У цьому полягає святість і суть використовування часу.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Мт. 6,34
