Різдвяне пастирське послання для України-2023
6.01.2023
Ми святкуємо радісні свята Христового народження. Син Божий взяв на Себе нашу людську природу від Пречистої Богородиці та посеред ночі народився у покинутій Вифлеємській печері, яка раніше служила хлівом для овець. У Вифлеємі для Нього ніде не знайшлося місця. Холодний хлів – це лише образ людської нужденності, причина якої – первородний гріх в душі людини. Цей гріх є причиною усього зла у світі, ненависті, сварок, убивств, злочинів та усіх війн. Пророк Ісая образно говорить, що гріх – це наче темна завіса, що покриває усю землю.
Ісус приніс нам світло правди, Своє Євангеліє, яке забезпечує нам вічне спасіння. Він довершив його тим, що дав Себе прибити до хреста і там пролив Свою кров за кожного з нас. Він переміг диявола і його насіння та плоди – гріхи. Ісус полюбив нас аж до смерті, смерті ж хресної. Він залишив нам Святу Літургію, в якій Його спасительна жертва уприсутнюється невидимим, але реальним способом.
Згадаймо коротко з історії, як святкували свято Христового Різдва християни у місті Нікомидії (на території сьогоднішньої Туреччині). Цитую з книги «Мученики та інші святі»:
Настало свято Різдва Христового 303 року. Усі християни зібралися в храмі. Тоді до імператора Максиміана приступили деякі з його слуг, запродані бісам, і сказали: «Сьогодні в християн велике свято, і всі вони зібралися у храмі. Тому накажи воїнам, щоб стали перед входом у храм. Нехай там буде збудований жертовник нашим богам. Тоді накажи християнам, щоб вони вийшли з храму і принесли жертви нашим богам. А якщо не схочуть цього зробити, то накажи, щоб воїни обступили їхній храм і підпалили його, щоб усі християни загинули». Імператор погодився з їхніми словами й негайно наказав своїм головним воєводам вирушити з великим військом до християнського храму, обкласти його деревом і пильно охороняти усі його виходи. Коли все було виконано, до храму увійшов посланець, який голосно вигукнув: «Імператор Максиміан послав мене до вас! Він пропонує вам вибрати одне з двох: або, вийшовши з храму, негайно принесете жертву богам і залишитеся живими, або, якщо не послухаєтесь, помрете тут усі разом. Вогонь вже готовий і храм довкола обкладений дровами. Тому швидко вибирайте, що бажаєте!». Коли він це сказав, архидиякон, який стояв біля престолу і серце палав ревністю за Ісуса Христа, звернувся до людей: «Мої брати і сестри! Не втратьмо цього часу, що кличе нас до подвигу, бо він для нас є великим здобутком. Нікчемні страждання цього віку є нічим у порівнянні з приготованою для нас нагородою!».
Коли він так говорив, всі люди загорілися бажанням померти за Христа і в один голос вигукнули: «Ми — християни, ми — християни! Твоїм фальшивим богам, імператоре, не поклонимось!».
Про це сповістили Максиміану, і він наказав спалити храм зі всіма християнами. Тим часом вірні зібрали у храмі всіх катехуменів та поділили їх на чотири частини, щоб якнайшвидше охрестити. Після хрещення і миропомазання всі катехумени вперше прийняли Святе Причастя. Коли це відбувалося, воїни вже запалювали дрова довкола храму. Вогонь швидко проникав всередину та все пожирав. У полум’ї християни голосно молилися до Бога і так віддали свої душі до Його рук.
Після Літургії та Святого Причастя люди вже не повернулися до своїх земних домівок, але перейшли до вічного дому, який нам приготував Бог. Це було Різдво у Нікомидії 303 року.
Що сказав архидиякон до людей після того, як імператор закликав їх принести жертви поганським богам, демонам, і так врятувати своє дочасне життя? «Використаймо цю добру нагоду, щоб якнайшвидше осягнути вічне життя, померши за Христа!». Тоді ті, які ще не були охрещені, прийняли хрещення, в якому, як свідчить Святе Письмо, ми є духовно занурені до Христової смерті. Водночас у Святому Причасті вони вперше прийняли Ісуса до свого серця, щоб за кілька хвилин зустрітися з Ним лицем в лице.
Поставмо собі запитання: Яким є моє відношення до Ісуса? За кого я Його вважаю? Яке місце Він має у моєму житті? Чи я не соромлюся Його і Його Євангелія? Чи усвідомлюю Його велику любов, пов’язану з найбільшою жертвою, яку Він приніс за мене? Чи охочий і я за спасіння своєї душі, а також за Ісуса, який за мою душу віддав Своє життя, приносити хоча б малі жертви?
Вірю, що якби ви були у храмі в Нікомидії за часів імператора Максиміана, то багато з вас разом з іншими християнами вигукнули б: «Ми – християни! Не будемо поклонятись фальшивим богам!». І ми сьогодні не проміняймо скарб віри на фальшивих богів. Тепер навіть недійсний папа кілька тижнів тому в Канаді посвятив себе демонам під керівництвом шамана. У цей важкий час проби ми, як католики, визнаємо усіх законних наступників святого апостола Петра – тих наступників, які захищали віру, навіть аж до смерті. Це були мученики, такі як ап. Петро чи його наступник св. Климент та інші. Недійсний папа, який в даний час зайняв позицію бунту проти Христа та Його Євангелія, є гіршим від імператора Максиміана! Такого ми слухати не будемо і ані не сміємо цього робити. Як вже згадувалося, декілька тижнів тому він був посвячений демонам через шамана. Це сталося під час його візиту до Канади. Його самогубний синодальний процес трансформації змінює Католицьку Церкву на антицеркву Нью Ейдж і легалізує поганське ідолопоклонство. Кілька днів тому про цю самогубну трансформацію також говорив у мас-медіа один кардинал у Ватикані.
Нинішніх католиків не змушує приносити жертви демонам імператор, але їх зводить до цього фальшивий папа. Ми, однак, мусимо відрізняти правду від брехні, єресі від правовір’я, а шлях Христа від синодальної самогубної трансформації, що веде до загибелі.
У цій боротьбі за душі, яка в даний час надзвичайно загострена, дякуємо Богу, що дав нам духовний захист в нашій правовірній Церкві, яка вірна Христу, своєму Спасителю, Його Пресвятій Матері, усім святим та мученикам, і має з ними одного Духа.
Усвідомлення болісної ситуації в Церкві вело нас до написання заклику не лише американським єпископам, але й багатьом активним католикам, щоб в цій трагічній ситуації шукали рішення. Тому ми запропонували їм заснувати молитовні сторожі для створення безперервної молитви.
Ви, дорогі віруючі, є прикладом не лише для усіх католиків, а й для всіх інших християн. Ви вже впродовж кількох років вірно дотримуєтеся цього середника – молитовних сторож, так що завдяки вам з Галичини виходить безперервне взивання до Бога, як невидимий вогненний стовп ваших жертв і молитов. Ви всі також щодня пильнуєте молитися Святу Годину, яка є частиною безперервної молитви. Господь Ісус сказав: «Безустанно моліться», і продовжив: «Хіба Бог не оборонить Своїх вибраних, які до Нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них? Кажу вам: Оборонить їх негайно. Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?» (Лк. 18,7-8).
Святий монах Маркел у V столітті запровадив у багатьох монастирях саме безперервну молитву. Монахи чергувалися на своїх молитовних сторожах. Ця безперервна молитва була незамінною силою у духовній боротьбі всередині тогочасної Церкви. І тоді виникали єресі: чи то аріанство, яке заперечувало Божество Христа, чи інші єресі, які внутрішньо нищили Церкву. Сьогодні є подібна ситуація. Божий ворог вже протягом півстоліття нападає на серце християнства, а тепер ця боротьба досягає кульмінації. Тільки Бог може дати духовне відродження, духовне воскресіння. Тому мусимо прикласти усі сили до витривалої молитви. Людськими силами перемоги не досягнемо.
Дякуємо всім вам за те, що вірно зберігаєте свої молитовні сторожі, а також багатьом з вас, що молитеся Святу годину. Все це має значення не тільки для вас та ваших сімей, де також відбувається духовна боротьба за ваших найдорожчих, але це має вплив і на цілу Україну та на весь світ. Ви не шкодуєте часу, і багато хто їздить на молитовні вихідні, не шкодуєте часу і виділяєте його на свої молитовні сторожі: чи вдень, чи вночі. Аж коли завершите цю земну мандрівку, там, у вічності, пізнаєте, скільки душ, про які ви навіть не здогадуєтеся, ви врятували від широкої дороги до вічної загибелі завдяки своїй вірності молитві. Вони будуть вам вдячні протягом усієї вічності. Це ваша місія – Свята година та молитовна сторожа. Якби ж то вся Україна почала молитися і прийняла цю програму! Якби ж то вся Католицька Церква і всі християни в цей історичний час вступили до молитовної боротьби. Скоро прийшов би порятунок і духовне воскресіння!
Я міг би ще багато говорити про ваші досвіди з цієї молитви. Однак духом знову повертаюся до Вифлеєму, де ми бачимо Пресвяту Богородицю, святого Йосифа та Божественне Дитятко, покладене у ясла. Він, вічний Бог, Творець усього видимого і невидимого, цілого Всесвіту, всіх зірок та галактик, а також Творець світу невидимого, всіх ангелів, архангелів і серафимів, Він з любові до тебе стає беззахисною дитиною, щоб як сповниться час, звершити Свою любов до тебе, проливши на хресті Свою Кров. І тут духовно знову бачимо Різдво в Нікомидії 303 року, і чуємо слова, сповнені віри, які архидиякон звертає до християн: «Використаймо цю нагоду, щоб якомога швидше осягти вічне життя! Чи ж і ми не віддамо за Нього наші душі?».
Існує мучеництво фізичне, яке завершується фізичною смертю за Христа, як це було з 20 000 християн на свято Різдва Господнього в Нікомидії. Але також існує і духовне мучеництво, яке переживає людина, що залишається вірною Христу і Його вченню, навіть якщо й зазнає висміювання. Для деяких людей, які витрачають час перед телевізором, використовують смартфони та Інтернет, є буквально духовним мучеництвом, якщо вони мають пожертвувати цей час Богу і спілкуванню з Ним у внутрішній молитві.
Дорогі брати і сестри! Нехай Ісус знову народжується у ваших серцях, щоб через віру Він завжди перебував у вас через постійну обнову таїнства хрещення. Ви були таїнственно занурені до Його смерті і отримали нове життя. Це таїнство має актуалізуватися вашою вірою, вашою молитвою і вашими життєвими жертвами, хай і у малих речах. Тому глибоко переживімо правду, яку знову і знову повторюємо на Різдво: Христос Раждається!
Щоб ви були вірні новонародженому Спасителеві та витривалі на шляху за Ним, благословляє вас
Патріарх Ілля
Завантажити: Різдвяне пастирське послання для України-2023












