«Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса й питають: „Де хочеш, щоб ми приготовили Тобі їсти Пасху?” Він відповів їм: „Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, тож у тебе споряджу Пасху з учнями Моїми.” Учні зробили так, як їм звелів Ісус, і приготовили Пасху. Коли ж настав вечір, сів Він до столу з дванадцятьма учнями» (Мт. 26,17-20).

Духовно увійдімо в горницю, де зібралися апостоли разом з Ісусом. Пасхальні свята пов’язані з обрядом жертвування агнця і з Пасхальною вечерею. Вони мають нагадувати вихід ізраїльського народу з єгипетського рабства. Ісус прийшов, щоб визволити людство з рабства гріха і диявола. Він гідний того, щоб ми Йому служили і любили Його! Але щоб ми змогли жити для Христа, Його любити і бути охочими Його наслідувати та померти за Нього, мусимо мати глибокий фундамент віри. Як каже Ісус, треба зайти на глибину. А тепер ми хочемо подивитися, якою є та глибина Божої любові, яку Ісус відкриває ввечері перед Своєю смертю у вузькому колі апостолів. Один з них, як репортаж, записав для нас ці внутрішні розмови.

23.03.2026

Дорогі єпископи Африки!

Усвідомте реальність, в якій ви перебуваєте, і шукайте рішення, що Бог хоче від кожного з вас особисто в цей найкритичніший час, який коли-небудь переживала Церква. Головне питання полягає в тому, що сьогодні є рятівним проявом покаяння, тобто зміни мислення і зміни життя.

Дивіться це відео також на: https://youtu.be/sj_AQEaeR6M  
https://rumble.com/v786mj2-437009294.html   
https://cos.tv/videos/play/68430208030509056   
https://crowdbunker.com/v/gAJRGc7i8k   

ДЕКІЛЬКА ДУМОК ПАТРІАРХА ІЛЛІ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ

Єдиним ліком на все є Ісус, а з нашого боку треба постійно вчитися виходити з себе, зі свого егоцентризму, критиканства, порівнювання, себежалю. Якщо це будемо живити, ворог буде вимагати данину, щоб шкодити нам… Тому вже з чистої любові до себе кращим і мудрішим рішенням є впокоритися і постійно покорятися, бо тоді будемо здоровими – не тільки тілом, але й душею. Зрештою, душу лікує тільки Ісус, Він наш лікар і в Його ранах є наше оздоровлення. Там маємо віддавати всі свої гріхи, свої хвороби і проблеми. Якщо Йому їх не даємо і лише порпаємося в собі, а Його вважаємо за ніщо, оздоровлення не відбувається, або проблема тільки пересувається, а ворог отримує новий шанс домагатися свого. Якщо будемо триматися своєї критики, свого погляду, то нас з цього болітиме голова, а докори сумління будуть рости, як гриби після дощу.

На Квітну неділю згадуємо славний в’їзд Ісуса в Єрусалим, коли люди, взявши пальмові галузки, вийшли Його привітати і вигукували: «„Осанна! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів!ˮ. І знайшовши осля, Ісус сів на нього, як написано: „Не страхайся, дочко Сіону, ось іде твій Цар верхи на жереб’яті ослициномуˮ» (Ів. 12,13-15).

Що було причиною того, що так багато людей прийшло до Ісуса? Причиною було велике чудо  воскресіння мертвого Лазаря, який вже чотири дні був у гробі. Воскресіння Лазаря дуже драматично  описує 11 глава Євангелія від Івана: коли Ісус прийшов до Витанії, спершу Йому назустріч вибігла Марта. Тут описано розмову Ісуса і Марти, коли Ісус їй каже «Твій брат воскресне!». Вона відповідає: «Знаю, що воскресне у воскресіння останнього дня». Але Ісус їй каже: «Я – воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши- житиме! Кожен, хто живе і в мене вірує, не вмре повіки» (Ів. 11, 23-26).

У терпінні ми повинні стати у вірі, не нарікати, але навпаки, дякувати і прославляти Господа, звертати свій погляд на терплячого Ісуса і з’єднувати біль, самотність, духовну сухість і всілякі негативні почуття, які важко перерахувати, з болями Господа Ісуса. Це найкращі дари, що Бог допускає на нас, щоб ми вибралися з полону обману, марноти, брехні світу і старої людини, і таким чином входили до світла Божої правди.

Святий Генріх Сусон, коли мав найважчий внутрішній біль, почув в душі голос Ісуса: «Встань, з’єднай свій біль з Моїм болем і знайдеш справжній мир!». Він так і зробив, а потім це робив аж до смерті, і це вело його до справжньої святості!

Кожну думку, кожну турботу і страх ми повинні віддавати Ісусу з живою вірою.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

«Треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,

і щоб у Його Ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам»

«Треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес

із мертвих, і щоб у Його Ім’я проповідувалось покаяння

на відпущення гріхів усім народам»

Хто промовив ці слова і де? Господь Ісус промовив ці слова в неділю ввечері, коли з’явився апостолам, зібраним на Сіоні. Там, три дні перед тим, у четвер ввечері, Ісус також звершував Тайну Вечерю. Воскреслий Ісус нагадує здивованим апостолам, що Він сам декілька разів провістив їм, що страждатиме, а також, що на третій день воскресне. Аж коли це провіщення здійснилося, апостолам відкрилися очі.

Далі Ісус говорить про те, що в Його Ім’я буде проповідуватися покаяння на відпущення гріхів усім народам. Але щоб отримати прощення гріхів, ми повинні виконати одну умову, якою є покаяння.

Життя Господа Ісуса Христа
ІI том
Страждання і смерть Ісуса Христа

+ Ілля

Завантажити книгу у форматі pdf

«З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріший був змій. Він і сказав до жінки: „Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?ˮ Жінка відповіла змієві: „Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саді. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: Не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помретеˮ. І сказав змій до жінки: „Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й злоˮ. Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував» (Бут. 3,1-6).

Бачимо, як перша жінка Єва не довіряла Богові, але повірила дияволу і відкрила себе та весь людський рід для прокляття та духовної інфекції. Таким чином всі люди опинились під владою темряви, гріха і диявола. Від того часу людство стогнало в кайданах гріха та взивало до Бога, щоб змилосердився і визволив його.

Першим є слово «усі». Отож я, ти, кожен з нас. Нема нікого, хто міг би сказати: «я ні». Усі ми блукали. Що це  означає? Блукати означає не знати дороги. Коли мала дитина заблукає в лісі, не може повернутися, не знає дороги назад.

Блукання часто є способом життя багатьох людей. Багато людей не знають основного, не йдуть за Богом, хоча й  можуть мати вищу освіту, а все-таки блукають. Коли хтось запитає їх: «Який сенс твого життя?», не знають. Для чого ти живеш? Щоб їсти, спати, пити, накопичувати маєток, наближатися до смерті, а потім  померти? І навіть не знаєш, кому залишиш те, що накопичив. Отож, який сенс твого життя? Всі вчені філософи будуть подавати різні теорії, але чіткої відповіді не дадуть. Жоден з них правдиво не відповість на те найважливіше питання: Який сенс мого життя? Який сенс моїх страждань? На це дає відповідь тільки Бог. Він дає нам своє слово, яке для нас є світлом і дорогою. Зрештою, сам Ісус став тією дорогою.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

Іноді потрібно багато працювати і немає часу на молитву. Але якщо людина з цим рахується, то коли є час на молитву, використає його повністю. Але при праці треба рахуватися з Богом: «Господи, це роблю для Тебе». Просто рахуватися з Богом в кожній речі, яку робимо. Якщо людина не зупиниться, то збочить з дороги. Але якщо зупиниться, Бог дасть наступне світло і до того, що робити далі. Всі Божі речі і всі Божі натхнення приходять на колінах. Коли людина не молиться, нічого не отримає.

Хто молиться, той має владу, тому що Бог діє через нього. Це боротьба з царством темряви.

«Тим Отець Мій прославиться,

коли ви плід рясний принесете і будете Моїми учнями»