Роздуми над Словом життя Рим.8,1
«Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих,
що ходять у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом.»
Ці біблійні вірші з послання до Римлян є продовженням попередніх. В них апостол взиває: «Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерті?». У 8-й главі сказано, що визволені є ті, які є в Христі Ісусі. Закон Духа життя в Христі Ісусі визволяє від закону гріха і смерті. Процес нашого визволення у кожній новій ситуації знову і знову здійснюється лише в Христі Ісусі.
Закон гріха ‒ це механізм, проти якого ми неспроможні боротися власними силами. Закон Духа життя діє в тих, «що ходять не за тілом, а за Божим Духом» (Рим. 8,1).
Що означає ходити за тілом? Це означає вести такий стиль життя, який на перше місце ставить фальшивий сенс життя. Людина відкривається марноті, приймає різні напівправди та брехні, з якими сутнісно з’єднується та пропагує їх. Водночас заглушає в собі голос совісті, не хоче прийняти об’єктивну правду, не хоче підкоритися Божим законам і Божій волі. Це фальшивий шлях, який закінчується погибеллю.
Що означає ходити за Духом?
Це означає через короткі зупинки входити в Божу присутність тобто усвідомлювати, що Бог мене бачить, і водночас знову і знову віддавати Йому свої гріхи – свавілля, прояви егоїзму, лінивства, невіри… Якщо ми це робимо, то в цю мить Христова кров очищує нас від кожного гріха (Ів. 1,7). Після цього першого кроку покаяння вже можемо творити внутрішню єдність з Христом, який могутньо діє в нас своєю силою (пор. Еф.3,20).
Хто повірив у Христа, той почав своїм розумом служити Божому закону. Але первородний гріх, родовище зла в нас, викликає внутрішнє протиріччя. І хоча ми хочемо добра, чинимо зло. Чому? Через неочищеність нашої совісті і тому, що ми не перебуваємо через послух віри в активній єдності з Христом. Це причина того, чому в нас і через нас не може діяти закон Духа життя, але автоматично діє закон гріха. Людина переконана, що коли реалізує своє добро і просовує свою правду, то це і є воля Божа! Але це не завжди так. Щоб виконувати волю Божу, християнин повинен вірою входити до Христової смерті. Що це означає? Ціною того, що зрікається навіть своєї доброї волі та своєї правди, дає простір Божому Духу. Якщо християнин не навчиться зрікатися своєї волі, тобто якщо не натренує це у внутрішній молитві, то нездатний у різних ситуаціях правильно діяти. Це подібно, якби спортсмен не тренувався, але хотів би перемогти в змаганнях. Таке станеться, якщо замість внутрішньої молитви ми будемо лише теоретизувати над Святим Письмом або висловами святих.
Принцип зречення своєї волі необхідний не лише у відносинах з Богом, але й у відносинах між людьми. Двоє людей, наприклад чоловік і дружина, не створять єдності, якщо кожен з них буде вперто наполягати на своїй правді та на своєму добрі. Через це завжди виникає менший чи більший конфлікт. Ні один, ні другий не хоче поступитись в рамках спільного добра.
Якщо через активну віру та чуйність у момент випробування та прийняття рішень ми увійдемо в єдність з Христом, то діє закон Духа і ми перемагаємо. Якщо залишимося в собі і намагаємося щось робити тільки власними силами, то програємо. Тут діє закон гріха і смерті.
Ці два протилежні закони, закон Духа і закон гріха, не можуть діяти одночасно. Завжди може діяти лише один. Якщо людина перебуває в собі ‒ у своєму его, то діє закон гріха, але закон Божого Духа не діє. Але якщо людина вірою перебуває в Христі, то діє закон Духа, а закон гріха є нечинний.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Рим.8,1
