Галерея
Пастирське послання Синоду єпископів УП ГКЦ до християн України /I частина/
Львів, 18.04.2014р.
Дорогі християни!
Ми наближаємося до кінця Великого посту, який завершується Страсною П’ятницею, коли ми пригадуємо Христову смерть на хресті. Ісус на Голгофі помер за всіх людей, тобто за кожного з нас особисто. Ми творимо спільноту, творимо український народ. Розп’яттю Христа передувала зрада Юди. Тоді слідував несправедливий суд, як церковний, так і світський. В закуліссі стояла тодішня церковна ієрархія, яка протиставилась Богу та Божому слову і видала Божого Сина на смерть на ганебному хресті. Коли Ісус був засуджений, зазнав жорстокого бичування і болючого та принизливого коронування терням. Потім була Хресна дорога, під час якої Ісус падав декілька разів, коли ішов на місце страти. На Голгофі Ісуса прив’язали до хреста, прибили Йому руки і ноги, а потім піднесли хрест. Три години найбільшого болю: фізичного, психічного і духовного. Ісус страждає і помирає. Під час страждань Ісус промовляє сім останніх слів з хреста. Першим словом, коли Йому забивають в руки цвяхи, Ісус молиться за своїх ворогів: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять». І в цьому Ісус є для нас прикладом.
МОЛИТВА ЗМІНЮЄ
Моя мама живе далеко від мене і я не завжди можу їй допомогти. Нещодавно у неї погіршився стан здоров’я, піднявся тиск і лікарі були безпорадні. Неможливо було нічого вколоти, бо вени всі вже були сколені, поховалися, а тиск не падав. Коли я приїхала додому, мама дуже нервувала, їй було погано. Я відразу клякнула біля неї і почала молитися вервичку до Богородиці. Поки я закінчила три вервички, мама міцно заснула, а коли прокинулася, то їй було набагато краще.
ЗРОБИВ ПОКАЯННЯ
Михайлик ходить в перший клас. Деколи йому вдається бути чемним, але переважно він бешкетує. Він має 5 сестричок і братчика, тому у батьків багато роботи, щоб за всіма доглянути. Мама бачачи, що власними силами не зарадить у вихованні сина, почала спеціально за нього молитися вервичку.
Покора – це хотіти пізнати правду
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Свідомість провини – суд (ІV частина)
Свідомість провини, свідомість відповідальності та колективної провини. Коли вже нарешті батьки усвідомлять собі, що є грішниками, якщо замучили свою ненароджену дитину, коли люди собі усвідомлять, що і їхні обмови і нелюбов – це внесок у знищення людства! Сучасне людство потребує одного єдиного: усвідомити свою провину. Усвідомити стан, у якому воно перебуває. Однак сатана весь час жене до діяльності та до залатування своєї совісті різними доброчинними акціями, які робляться для заглушення сумління і ведуть до позиції фарисейської самоспасительності. Свідомість провини! Свідомість колективної провини! Яким шокованим був Давид, коли пророк Натан роз-повів йому ту притчу про багатого чоловіка! А коли Давид запалав справедливим гнівом і сказав: «Чоло-вік, що зробив те, заслужив смерть,» то отримав від пророка відповідь: «Ти – той чоловік!» Коли і ти про себе це усвідомиш? Петро свідчив про Ісуса в день П’ятдесятниці. При цьому сказав ці слова: «Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли» (Ді. 2,36). Петро їм чітко сказав: «Ви є вбивці, ви вчинили боговбивство. Так, ви, і нічого не змінює те, що ви взагалі не були фізично присутні на Голготі». Як реагували ці щирі люди? Вони зовсім не доказували свою невинність, але ця правда пронизала їм серце: «Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: “Що нам робити, мужі брати?”
КІМНАТКА
Святу Катерину Сієнську родичі тяжко переслідували, щоб присилувати її до стану супружого. Вкінці дійшли до того, що забрали в неї окрему кімнату, в якій за звичаєм молилася. Крім того відправили служниць, а її заставили до домашніх послуг, а все те для того, щоб не мала ні способу, ні часу для молитви та інших духовних вправ. Однак св. Катерина, навчена Святим Духом, в своєму серці побудувала духовну кімнатку і постановила ніколи з неї не виходити. Як постановила, так і вчинила.
ХОДИЛА В СПІДНИЦІ
Я весь час намагалася ходити до школи в спідниці. Це привертало увагу моїх однокласників. Спочатку вони мене обзивали, а одного разу почали мене розпитувати:
– От поясни нам, чого ти ходиш в спідниці?
– Бо в Св. Письмі написано: «Не личить жінці ходити в чоловічому одязі, а чоловікові – в жіночому, бо огидний перед Господом, Богом твоїм кожен, хто таке робить» (Втор.22,5).
Свідомість провини – суд (ІІІ частина)
На Голготі було три хрести. На середньому помирав єдиний праведник – Ісус. Решта людства буде помирати або як нерозкаяний розбійник, без Ісуса і в гіркості проти Бога та людей, або як розкаяний розбійник. Отож залишаються тільки дві дороги. Для нас іншої дороги немає. Ми всі в Божих очах є як злочинці, як розбійники. Святе Письмо нас ясно в тому звинувачує: «Усі згрішили». Отож я і ти, і дитина, яка сьогодні народилася. Поки що вона не вчинила жодного особистого гріха, але вже народилася заражена гріхом і є тільки питанням часу, коли свідомо скаже своє «так» вселюдському бунту проти Бога. Вона в ньому вже народилася. А зрештою, суть гріха не є аж у вчинку, але в рішенні. І душа немовляти може проявитися, навіть якщо ще не має розвинутого розуму. Його душа є нематеріальною та інтелігентною. Рішенням є: або прийме Ісуса, або Його відкине. Тобто до неба ніхто інакше не прийде. Впалі ангели не мали тіла і в одну мить прийняли рішення – в ту мить ангели перетворилися в демонів. Кожна душа, чи дитини чи буддиста, мусить прийняти рішення, як розкаяний чи нерозкаяний розбійник. Ісус є тим наріжним каменем, ні в кому іншому нема спасіння! Багатьом Він є для падіння і багатьом для підняття: «Він буде знаком протиріччя» (Лк. 2, 34).
Я – ПАЦІЄНТ ІСУСА
У мене була пневмонія, тяжко лікувалася, а потім я ще захворіла на неспецифічний виразковий коліт – це щось таке як діабет і астма. Хвороба невиліковна, її ще можна порівняти до раку: людина відчуває сильний психологічний тиск і фізичний. Людина при тім відчуває втому, дуже втрачає на вазі, може їсти лише 10 % їжі, по суті, хліб і сухарі.
