Роздуми над Словом Життя Ів. 11,23-25

Ці слова є частиною розмови у Витанії, перед тим, як Ісус воскресив Лазаря, що був уже чотири дні мертвий. Смерті Лазаря передувала хвороба. Ісус з апостолами тоді був за межами Юдеї. Марія і Марта, сестри Лазаря, послали до Ісуса вістку: «Господи, той, що любиш Ти його, слабує». Коли Ісус почув це, сказав: «Недуга ця не на смерть, а на славу Божу, щоб Син Божий через неї прославився». Через два дні Ісус сказав: «Підімо до Юдеї. Лазар, приятель наш, заснув. Але піду, і розбуджу його». Учні сказали Йому: «Господи, якщо заснув, то одужає». Ісус говорив про його смерть, але вони думали, що говорить тільки про сон. Тоді Ісус сказав їм відверто: «Лазар помер». Коли Ісус прийшов, то застав його вже чотириденного у гробі. Витанія була поблизу Єрусалиму, близько години дороги, і багато юдеїв прийшли до Марти і Марії потішити їх у їхньому смутку за братом. Коли Марта почула, що Ісус наближається, то вийшла Йому назустріч. Марія залишилася вдома. Марта сказала Ісусові: «Господи, якби Ти був тут, мій брат не помер би. Але і так знаю, що все, чого попросиш Ти в Бога, Бог дасть Тобі». Далі слідує та частина діалогу, яку ми будемо повторювати 7 разів на день протягом двох тижнів. Слово Ісуса є позачасове: «Небо і земля мине, слова ж Мої не минуть». Ісус хоче і цим словом доторкнутися кожного з нас особисто. Він вимагає від нас спасительної віри, а в конкретних моментах нашого життя вимагає віру, за допомогою якої хоче здійснити фізичне або духовне чудо, тобто втручання у природні чи духовні закони. Марта не сумнівається в тому, що якби Ісус завчасно прийшов до Витанії, її брат не помер би. Вона чула або прямо була свідком кількох чудес, які Ісус вчинив. Востаннє це було зцілення сліпонародженого, яке відбулося декілька днів перед тим в сусідньому Єрусалимі. Ісус каже до неї: «Твій брат воскресне». Вона відповіла: «Знаю, що воскресне у воскресіння дня останнього». Цим Марта вірить у Христа майбутнього. Також вірить в Христа минулого: «Якби Ти був тут, мій брат не помер би». Це проблема і нашої віри. Але Христос той самий вчора, сьогодні і навіки. Реальну присутність Христа і Його теперішню всемогутність ми повинні усвідомлювати не тільки в молитві, але, передусім, в кризових ситуаціях. Ісус Христос є істинний Бог. Він той самий, що і 2 000 років тому, коли ходив по цій землі і творив чуда. Він, як Бог, разом з Отцем і Святим Духом, створив світ і цілий всесвіт. Він зціляв хворих і виганяв демонів. Це Христос минулого. Він також своєю Божественною всемогутністю здійснить акт воскресіння людства. Це Христос майбутнього. Але Він, як Бог, той самий і сьогодні. Усвідом собі це принаймні одну хвилину під час молитви. Можливо, ти сьогодні перебуваєш у ситуації, коли твоїй дочці, матері або брату поставили діагноз смертельної хвороби. Яка твоя віра? Не досить вірити в Бога, але треба вірити Богу. Бог хоче прославитися через твою віру, але ти Йому практично не віриш. Тут є питання: А що, коли Бог, який любить твою дочку або сестру, бачить, що з погляду вічного життя для неї  настав оптимальний час відходу з цього земного життя? Бог знає, які небезпеки можуть загрожувати її вічному спасінню. Цей варіант тут існує і він ставить під сумнів віру в Боже оздоровлення. Тут прийде сумнів: для чого молитися, коли це не воля Божа? Але за цим сумнівом  лицемірно приховується наша невіра і лінь боротися за Боже чудо. Через це чудо Бог має бути прославлений і багато-хто має повірити в Божу силу і бути спасенним.

Існує тут й інша проблема: деякі були навіть чудесним способом зцілені, але не змінили свій стиль життя, який практично не рахується з Богом, і своїм життям дають згіршення.

До Люрду кілька років тому приїхали дві жінки. Одна отримала дар віри, чинила покаяння і примирившись з Богом, померла. Друга була фізично оздоровлена, але потім стала на дорогу гріха.

Тут є і наступне питання: Той, хто просить, не знає, чи дійсно є Божою волею молитися за чудесне зцілення. Швидше відчуває потребу молитися за зцілення душі хворого. Що тоді нам робити? Молитися за обидва наміри: за зцілення тіла і душі.

Коли маєш мир в серці, що ти повинен молитися за чудо оздоровлення, то у вірі стань перед Богом. Пригадай собі чуда з Євангелія, з Діянь апостолів, з Життя святих, чуда з сучасності і з твого  особистого життя. Усвідом, що Бог – Ісус, є всемогутній. Боже Слово свідчить: «Для Бога немає нічого неможливого». Можливо, в цій молитві віри ти отримаєш Божу віру, через яку Бог дасть фізичне оздоровлення. Але і тут діє  засада: Бог дасть те, за що просимо, або дасть щось краще. Інколи Бог поставить тебе в ситуацію, коли вимагатиме твоєї віри і молитви за оздоровлення дочки, матері… Але станеться, що мати на кінець помре. Як це розуміти? В такій ситуації був і цар Давид. Він лежав на землі всю ніч і суворо постив, не ївши навіть хліба. Він благав Бога про оздоровлення його дитини. На сьомий день його син помер. Коли він про це дізнався, встав з землі, вмився, увійшов в Божий дім і поклонився. Тоді повернувся, попросив хліба і з’їв. Давид усвідомлював свій гріх чужоложства і свою вину у смерті Урії. Коли дитина померла, Давид не зневажав Бога, а, навпаки, відразу ж йшов до Божого дому і поклонявся Йому. Він знав, що це було для дитини і для нього найкращим рішенням.

Бог ставить нас в ситуацію, в якій хоче прославитися через нашу віру – в нас і через нас. Жодна молитва віри не є даремною. Бог дасть те, за що ми просимо, або дасть щось краще. Це повністю зрозуміємо аж у вічності. Іноді Бог об’явить нам аж за багато років, чому не вислухав нашу молитву так, як ми попросили. Тут діє принцип: ти проси за оздоровлення і не сумнівайся.

Приклад живої віри з Південної Кореї: Проповідник говорив про воскресіння Лазаря, і підкреслив: «Христос той самий вчора, сьогодні і навіки». Він підкреслив слово «сьогодні». Перед ним на інвалідній колясці сидів паралізований хлопець, якому відомі лікарі підтвердили, що він ніколи не буде ходити. Проповідник бачив живу віру хлопця, яка була плодом проповідування Божого слова. Він підійшов до хлопця з питанням: «Віриш, що Ісус може тебе сьогодні оздоровити?». Хлопець зі сльозами на очах, усвідомлюючи, що тут присутній Ісус, відповів: «Так, вірю». А проповідник на це: «То встань і ходи!». І він встав і був оздоровлений. Тоді в цьому храмі відбулися десятки оздоровлень.

Повернімося до Витанії. Ісус сказав Марті: «Я – воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши – житиме! І кожен, хто живе і в Мене вірує, не вмре повіки. Віриш тому?». Марта відповіла: «Так, Господи, я вірую, що Ти Христос, Син Божий!». Коли вони прийшли до гробу, Ісус сказав: «Відваліть камінь!». Сестра померлого Марта Йому сказала: «Господи, вже чути, бо це вже четвертий день». Ісус відказав їй: «А хіба Я тобі не казав, що коли увіруєш, то побачиш славу Божу?». Тоді Він кликнув на весь голос: «Лазарю, вийди сюди!». І мертвий вийшов з гробу.

Ця подія сьогодні актуальна і для України. Деякі віруючі щиро моляться за воскресіння України. Поки що проявляється духовний сморід відступницького християнства, який символізує духовну смерть. Бог показав пророку Єзекиїлу всю старозавітню церкву як долину, повну сухих кісток. Бог ставить пророку запитання: «Чи можуть ці кості ожити?». Коли пророк вірить, що Бог це може зробити, отримує наказ: «Пророкуй, сину чоловічий, і скажи до цих сухих кісток: Слухайте, сухі кістки (українці), слово Господнє! Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас Духа і ви оживете!».

Передусім через мас-медіа українці прийняли дух брехні і смерті. Західна Україна під впливом єресей відпалої апостатичної ієрархії стала духовним гробом, повним кісток, які вказують, що колись тут було правдиве християнське життя. Східна Україна не в кращій ситуації – вона пожинає плоди  атеїстичної ідеології минулих років. Сьогодні Україна в цілому є духовним цвинтарем. Ти, що маєш віру, як старозавтній пророк, в тому ж дусі у вірі проголошуй над Україною Боже слово: «Сухі кістки, слухайте слово Господнє! Так говорить Господь Бог: Ось Я введу у вас Духа і ви оживете!». При цьому ти сам віруй в духовне воскресіння українського народу. Чудо духовного воскресіння може зробити тільки Бог, але Він шукає людей, які мають послух віри, який мав Єзекиїл. Бог може зупинити автогеноцид народу, запрограмований Заходом. Дух Правди може вигнати духа брехні і смерті, якого прийняли і звичайні люди, тому що вірять брехні, систематично пропагованій в мас-медіа, і приймають руйнівну деморалізацію в своє особисте життя. Духовне воскресіння є справою Божої  всемогутності, але Бог вимагає твоєї віри. Виступи за народ, за його воскресіння! Ісус сказав Марті: «Твій брат воскресне, віруєш в це?». Усвідом реальність Христової присутності і Його слово. Стій у вірі, навіть коли бачиш, що те, про що просиш, є для людей неможливим. Але для Бога все можливо. Можеш стояти декілька секунд або хвилин перед Богом і вірою давати простір, щоб через тебе Бог діяв своєю всемогутністю. Пресвята Богородиця сказала: «Як це станеться?» – це неможливе можливим? І  отримала відповідь: «Святий Дух це зробить!». Не потрібно знати як, але треба знати, Хто це зробить. Вона сказала: «Я раба Господня, нехай мені буде по слову твоєму». Потім Єлизавета свідчить: «Блаженна та, що повірила, бо сповниться проречене тобі від Господа». І ти є блаженним, блаженною,  якщо віриш Богу. Святий Дух вчинить воскресіння України. Святий Дух пробудить героїв віри в Україні. Святий Дух викриє духа брехні і смерті. Святий Дух оживить мертві кості українців. Як? Своєю Божою силою. Через кого? Через тебе. «Хіба Я не казав, що коли увіруєш, то побачиш славу Божу?»

Завантажити: Роздуми над Словом Життя Ів. 11,23-25