НОСИВ МОЛОКО

Одні люди купляли у нас молоко. Я кожного вечора приносив їм молоко. Господиня сказала мені, що з 20:00 до 21:00 ніхто не зможе у мене взяти молоко, бо вони цілою сім’єю моляться. Хай би я краще приносив, або до 20:00, або вже після 21:00. Мені не вірилося, що вони кожного дня будуть молитися, тому я раз  прийшов о 20:10, але вони співали, молились. Іншого дня прийшов 20:45, також було чути «Богородице Діво». Я був змушений чекати до 21:00, щоб віддати молоко. Потім я почав молитися під вікном, а за деякий час попросився приєднатися до їхньої молитви. В мене вдома ніхто так не молився, а в колі тієї сім’ї я скоро навчився молитися вервичку, співати побожні пісні, дякувати Богові, просити Його. З часом і для мене ця година стала часом молитви.

(Іванко)