В молитві «Отче наш» Ісус виділяє 7 прохань, якими ми повинні просити Небесного Отця. Одне з них – це прохання про прощення: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим». І саме до цього прохання дає коментар. Тобто наголошує, що в щоденному житті ми повинні прощати ближнім. Треба знати, що Бог милосердний, прощає всі гріхи, якщо Його просимо. Але тут є одна умова – і ми повинні прощати тим, які нас скривдили. Щоб прощати ближнім стало для нас звичним, треба пізнати правду про себе. Це означає самокритично признати перед Богом свої провини: ми не шукаємо найперше Божого Царства і Його справедливості, не дбаємо про спасіння своєї душі, бойкотуємо правду і реальність смерті та не хочемо з цією реальністю рахуватися. Як страуси, ховаємо голову в пісок, щоб не мусіти серйозно приймати правду про те, що після смерті нас чекає Божий суд, а тоді буде або пекло, або небо. Звідти вже ніхто не повернеться. Час дорогоцінний, а ми живемо в байдужості, навіть в бунті проти Бога, не зберігаємо Його заповідей, навіть їх не знаємо і не намагаємося пізнати.  Будь-яка марнота і брехня нас притягає, щоб ми її пізнавали і приймали собі на шкоду. Потім за ці гріхи приходять депресії, ненависть до ближніх, ізоляція, хвороби, невирішальні  проблеми, розбиття сімей, конфліктні ситуації, але навіть тоді не хочемо признати правду і бачити також свою провину. Ми провиняємося проти ближніх недбальством, ненавистю, заздрістю, ревнощами, гнівом, гордістю. І не тільки це. Ми повинні усвідомлювати також і гріхи, яких ми допускаємося в нашому думанні, бо немає нічого таємного, що не стало б явним.

Під час генеральної аудієнції 02.03.2016 р. Франциск виступив з промовою про Боже милосердя. З одного боку, він говорить про глибокі правди, що стосуються Божого милосердя і покаяння, а з другого боку – так, як і при кожній нагоді – закликає до ісламізації Європи так званими біженцями. Начебто якщо католики будуть приймати ісламістів до своїх парафій, монастирів і прочанських місць, то Бог простить навіть найважчі гріхи: «Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна…, і люди споживатимуть блага країни і житимуть в мирі» (Іс. 1,18-19). Зловживати цитату Св. Письма для підтримки ісламізації – це маніпуляція і гріх проти Святого Духа. Крім того, на практиці вже бачимо, як ісламісти споживають блага країни і вчиняють один кримінальний злочин за іншим. Але Франциск про це ніколи не говорить. Він є тільки рупором архітекторів Нового Світового Порядку (НСП) і просуває їхню програму.

27.02.2016р.

Православним єпископам РФ

Єпископ Тихон замовчав справжню суть проблеми, яка стосується зустрічі патріарха Кирила з папою. Ця зустріч повністю відповідала лінії політики глобалізації Нового Світового Порядку (НСП). Екуменізм сьогодні означає єдність з панєресями, які просуває апостатичний Ватикан! Він заперечує винятковість спасіння у Христі, Божество Христа, Його реальне та історичне воскресіння і натхнення Святого Письма. Через міжрелігійний діалог Ватикан прийняв духа пошани до поган і їх демонів і вигнав Святого Духа. Це найбільші єресі – більші, ніж в минулому було аріанство або монотелітство, за що в 681 р. патріархи і папа були виключені з Церкви. Панєресі екуменізму в системі НСП також становлять загрозу для безпеки російської держави. Тому державна влада має реагувати на самоліквідаційну церковну політику. Якщо президент і уряд недооцінять проблему, не втрутяться і не відкличуть патріарха Кирила, то винними в автогеноцидному процесі будуть не тільки єретичні і зрадницькі єпископи, але й президент та уряд. Сьогодні Ватикан просуває глобалізаційну політику НСП, яка приховано і поетапно веде Православну Церкву до самознищення.

29.02.2016р.

З початку цього року ВООЗ викликала мас-медіальну паніку з приводу т.зв. загрози від вірусу Зіка. До цієї паніки приєднався і папа Франциск.

BBC повідомляє, що в Бразилії у 2015 році була введена обов’язкова вакцинація TDAP (правець, дифтерія, коклюш) вагітних жінок. З тих пір вакциновані жінки стали народжувати дітей з мікроцефалією (пороком розвитку головного мозку). Серед дітей, що були хворі мікроцефалією лише мінімальний відсоток мав вірус Зіка. Але матері, що народили дітей з вродженим пороком, під час вагітності всі отримали вакцину нового складу. А вірус Зіка, як свідчать факти, не спричиняє жодних вроджених пороків.

У зв’язку з фіктивними наслідками вірусу Зіка Всесвітня Організація Охорони Здоров’я проголосила міжнародну надзвичайну ситуацію, а вірус Зіка – серйозною глобальною загрозою!!!

Черговий раз жертвою стала Українська Правовірна Церква. Цього разу в місті Броди.

В ніч з 13 на 14 лютого 2016р. підбурені місцевими священиками УГКЦ зловмисники розклеїли по цілому місті очорнюючі листівки повні брехні і наклепу з метою розпалити релігійну ненависть щодо УП ГКЦ.

Через тиждень, в ніч на 21 лютого 2016р., невідомі бандити закидали пляшками та лампочками з масляною фарбою різних кольорів фасад монастирської каплиці Різдва Христового, де було розп’яття Господа нашого Ісуса Христа. Так було брутально осквернено каплицю і хрест.

Потім в ніч на 4 березня 2016р. о 24:00 на цю ж монастирську каплицю з рук злочинців полетіли 4 пляшки «коктейлів Молотова». Від ударів проламалося покриття даху і дах загорівся.

29.02.2016р.

Аллах вимагає крові і відрізаних голів Христових учнів. Франциск дбає про те, щоб ця практика прийшла в Європу якомога швидше.

В неділю, 28.02.2016р., Франциск знову закликав Європу до т.зв. чесного розподілу «біженців». Минулого року мусульмани в Єгипті ритуально відрізали голови 21 християнину і провокативно зняли це на камеру. Франциск на це мовчить, тобто схвалює. Того ж року мусульмани таким же способом відрізали голови 30 ефіопським християнам та подібним способом вбивали християн і в Лівії. Однак Франциск затято мовчить. Минулого року виповнилась 100-а річниця геноциду 1,5 мільйона християн у Вірменії. На цей голокост Франциск мовчить. Сьогодні проходить запрограмована ісламізація Європи, яка пов’язана з терактами і злочинами всіх видів. Але тут папа вже не мовчить, а невтомно мантрує одне і те ж: Приймайте мусульманських «іммігрантів» в Європу – на кожну парафію, в кожен монастир і на кожне прочанське місце!

Коран не є такою ж священною книгою, як Біблія, а мусульманський Аллах не тотожний християнському Богу. Однак ці єресі Франциск публічно проповідує.

29.02.2016р.

В Молдові 2 монастирі і 12 священиків виступили на захист православної віри, Євангелія і Священної Традиції. Подібно, як вони, сьогодні проти архиєретика патріарха Кирила виступив би і святий Василій, святий Атанасій та інші захисники правовір’я. Кирило маніпуляційним способом підготував Всеправославний Собор-2016 і через екуменізм з єресями Ватикану прикладає зусилля до самознищення Православної Церкви і спасительної віри! За цей та інші злочини проти Христа, Церкви і російського народу на псевдопатріарха Кирила була проголошена вже кількакратна анатема. Хто свідомо творить єдність з духом і програмою самогубства Православної Церкви, запланованою Кирилом, на того також падає Боже прокляття, анатема.

Синод Молдови був поставлений перед рішенням: або буде захищати беззахисних овець, які звернулися до молдавських єпископів, як до пастирів, або виявиться групою зрадників Христа і Церкви, яка підпорядкувалася антихристівській системі, яку просуває в Православну Церкву архиєретик Кирило.

Сім єпископів Молдови зрадили Христа, Церкву і свій народ та лицемірно засудили захисників правовір’я.

«А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері,

і помолися Отцеві своєму, що в тайні;

а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно»

Ісус дає конкретні вказівки до молитви. Найперше Він радить: «увійди», тобто не каже «залишись назовні». На питання «куди увійти», каже: «у свою комірчину». Є дві комірчини: фізична і духовна. Духовною комірчиною є наше нутро. Ми закриваємо за собою двері наших чуттів, які ще залишаються в щоденних пережиттях, і тоді можемо сконцентруватися – по суті, зосередитися на усвідомлення Божої присутності. Бог є тут, я відкриваю Йому, а водночас в моїй внутріш-ній комірчині – в тайні, як каже Ісус, – Отець вислуховує. Тому треба молитися саме тут, щоб нав’язати контакт з Богом. Першим кроком молитви є акт покаяння – признати перед Богом свої помилки і гріхи, свавілля, пусті слова, злі думки і т.д.

Крім особистої молитви, є і спільна молитва, але Ісус тут про неї не говорить. Ти повинен увійти до своєї, а не чужої комірчини. І в своєму помешканні треба мати місце, де можна молитися!

Божественний Спаситель здобув нам небо власною Кров’ю. Він не потребував викупити його для Себе, але Він пожертвував своїм життям і Кров’ю за нас, щоб відкрити нам вічне щастя в небі. Всі свої права Він передав нам, своїм найменшим братам. Задля заслуг Ісуса Христа, Його страждань і смерті, я можу сказати: небо належить мені. Такою логікою св. Бернард переміг диявола: Коли святий на смертному одрі втішався небом, до нього наблизився злий дух і сказав: «Як можеш сподіватися, що Бог прийме тебе в небі, коли знаєш, якими бідними були твої вчинки». Але святий відповів: «Я давно знав, що не можу уповати на свої убогі вчинки, але мій Спаситель здобув мені небо своїми стражданнями і Кров’ю, Він припише мені Свої заслуги. Тому сподіваюся потрапити в рай». І диявол відійшов осоромлений.

Суть чистої любові до Бога – це охота нічого не привласнювати (ні волею, ні відчуттями), а до того, що маємо (внутрішня чи зовнішня власність), ставитися як користувач, а не як власник. Це є суть убогості духом. Тоді дух убогий, вільний для Бога, не спутаний тілесністю чи душевністю (ревнощами, привласнюванням людей, своїх зранень і т.д.). Це багатство треба віддати Ісусу не лише один раз, але постійно знову і знову. Адже ми постійно до чогось прив’язані, щось собі привласнюємо, тому треба постійно це віддавати через Діву Марію. Тут йдеться про очищення душі, що, однак, відбувається поступово. Це робить Бог, але для цього потрібне і наше «Так».

Наддержавна організація ООН створила Конвенцію (т.зв.) прав дитини. На підставі цієї Конвенції окремим державам нав’язують закони, які під позитивними термінами і без реальних причин узаконюють викрадення дітей у батьків. Наприклад, «Закон про соціально-правовий захист дітей» впроваджує механізм т.зв. прийомних сімей, і таким чином офіційно закріплює в країні злочинну ювенальну юстицію. Настає парадоксальна ситуація: дітей краде офіційна державна соцслужба, яка на підставі закону здійснює найважчі злочини проти дітей і батьків! Система заснована на ліквідації сім’ї, а згодом і її окремих членів. Наприклад, мати з дитиною йде до лікаря, а дитині замість звичайної медичної допомоги ставлять фальшивий діагноз, щоб звинуватити батька у зловживанні дитиною. Дитину відбирають у матері відразу ж в лікарні. Перейнята розпачем мати потрапляє під владу тиранів цієї системи. Їй погрожують, що коли не підпише фальшиву заяву, у якій сама має звинуватити батька, то вже ніколи не побачить своєї дитини. Мати зі страху підпише, згодом розпадеться шлюб, але дитину їй все ж не повернуть. Чоловік важко зранений такою несправедливістю, а дружина у своєму розпачі залишається сама. Зломлена втратою дитини і без підтримки чоловіка, вона не може продовжувати боротися за свою дитину.

Заключне слово не тільки щодо єресей священика Т.Галіка,

але й щодо єресей декларації Nostra aetate.

У попередніх частинах на конкретних випадках ми показали, як католицький священик Т.Галік ставить під сумнів найосновніші правди християнства. Передусім, дух єресі проявився в тому, що він тонко заперечив Христове воскресіння. За 26 років плоди його публічної діяльності, включаючи літературу, свідчать про те, що Галік не проповідує правовірне вчення і не має Духа Христового, але духа Нью Ейдж. Це – дух неомодернізму і синкретизму. Галік не цитує Св. Письмо в дусі правовірності, але зловживає ним. Він вносить духовний і моральний розклад. З цього випливає ясний висновок – на основі Гал. 1,8-9 Галік є відступник і єретик. Відповідальність за його єретичну діяльність лягає на кардинала М. Влка. Обоє на себе стягнули Божу анатему, яка була оприлюднена ще 29.06.2008 р.

Галік посилається на ІІ Ватиканський Собор, на декларацію Nostra аetate, і на Івана Павла II (Асиж, 1986). Галік дійсно є лише вершиною айсберга. Засудження Галіка і його єресей – це засудження всієї цієї апостатичної системи, яка була просунута декларацією Nostra аetate на II Ватиканському Соборі. Цю єретичну декларацію ухвалив Папа Павло VI. Яка відповідь? Відповіддю є догматична булла Святішого Отця Павла IV «Cum Ex Apostolatus Officio». Булла визначає, що якщо священик, єпископ або навіть папа впаде в єресь або схвалює єресь, то на нього падає Божа анатема – виключення. Все, що він робить, є незаконним і недійсним. Ця булла захищає правовірне вчення Церкви від єресей, які загрожують вірі з боку теологів, єпископів чи папи.

Патріарх Кирило зрадив Христа і Церкву! Анатемою, яка впала на нього, він скликає прокляття на Церкву і народ! На основі апостольського і пророчого авторитету закликаємо Священний Синод Православної Церкви, хай не пізніше 29.02.2016 р. відкличе з уряду відступника Кирила. Якщо цього не зробить, хай до 01.03.2016 р. єпископи України проголосять свій Патріархат. Те саме хай зроблять і єпископи Молдови.

Бог хоче цього!