Чи священик Т.Галік є єретиком? /частина 7/
Заключне слово не тільки щодо єресей священика Т.Галіка,
але й щодо єресей декларації Nostra aetate.
У попередніх частинах на конкретних випадках ми показали, як католицький священик Т.Галік ставить під сумнів найосновніші правди християнства. Передусім, дух єресі проявився в тому, що він тонко заперечив Христове воскресіння. За 26 років плоди його публічної діяльності, включаючи літературу, свідчать про те, що Галік не проповідує правовірне вчення і не має Духа Христового, але духа Нью Ейдж. Це – дух неомодернізму і синкретизму. Галік не цитує Св. Письмо в дусі правовірності, але зловживає ним. Він вносить духовний і моральний розклад. З цього випливає ясний висновок – на основі Гал. 1,8-9 Галік є відступник і єретик. Відповідальність за його єретичну діяльність лягає на кардинала М. Влка. Обоє на себе стягнули Божу анатему, яка була оприлюднена ще 29.06.2008 р.
Галік посилається на ІІ Ватиканський Собор, на декларацію Nostra аetate, і на Івана Павла II (Асиж, 1986). Галік дійсно є лише вершиною айсберга. Засудження Галіка і його єресей – це засудження всієї цієї апостатичної системи, яка була просунута декларацією Nostra аetate на II Ватиканському Соборі. Цю єретичну декларацію ухвалив Папа Павло VI. Яка відповідь? Відповіддю є догматична булла Святішого Отця Павла IV «Cum Ex Apostolatus Officio». Булла визначає, що якщо священик, єпископ або навіть папа впаде в єресь або схвалює єресь, то на нього падає Божа анатема – виключення. Все, що він робить, є незаконним і недійсним. Ця булла захищає правовірне вчення Церкви від єресей, які загрожують вірі з боку теологів, єпископів чи папи.
Сьогодні єдиним виходом є правдиве покаяння. Це означає, що хоч тепер, через 50 років, визнати, що на Соборі декларацією Nostra аеtate була проголошена єресь (див. анатема на Nostra аetate https://vkpatriarhat.org/?p=25550).
Що стосується зловживання церковною владою, подаємо декілька прикладів з минулого. Собор в Констанці, який 6.07.1415 р. засудив святого мученика Івана, був єретичним. Три місяці перед тим, 6.04.1415 р. декретом Haec Sancta Synodus проголосив єресь т.зв. консиліаризму. Що стосується пап, то Гонорій І через 43 роки після своєї смерті був проголошений єретиком 681 року на Соборі в Константинополі. Рішення Собору згодом схвалив папа Лев II. Причиною екскомуніки Гонорія було те, що лише мовчанням він схвалював приховану єресь монотелітства. ІІ Ватиканський Собор має на сумлінні набагато серйознішу єресь, якою є синкретизм, що відкриває двері поганському духу і системі, яка нищить суть християнства.
Покаяння означає відвернення від брехні і духа брехні до правди, а це болюча операція, яка, однак, веде до спасіння. Ми всі помиляємося, тому всі мусимо каятися. Отож перед собою і перед Богом, а часто і перед громадськістю треба признати, що ми зробили помилку, дозволили себе обманути, повірили напівправдам чи брехням. Ця боротьба правди з брехнею відбувається в кожному людському серці. Кожна людина і з доброї волі вчинить більшу чи меншу помилку, яка може мати незначні, але іноді і катастрофічні наслідки. Не раз в нас перемагає брехня, злі похоті, помста, себежаль, прагнення несправедливого маєтку чи кар’єри ціною зради совісті і нанесення шкоди іншим. Тому Ісус Христос говорить: «Якщо не покаєтеся, всі загинете» (Лк. 13,3). При покаянні в глибині серця ми признаємо, що зробили зло, і відділяємося від нього. Тоді тут здійснюється Христове слово: «Пізнаєте правду і правда визволить вас» (Ів. 8,32).
Сьогодні громадськість Чехії по праву вимагає, щоб керівники церкви, кардинали, єпископи, монахи і священики каялися, тобто щоб дали приклад правдивої самокритики. Щоб назвали у своєму житті правду правдою, а брехню брехнею. Якщо це зроблять, їх буде наслідувати і світська влада, а також і здорове ядро чеського народу. Крім того, це буде прикладом для всієї Католицької Церкви і для всіх християн по цілому світу. Ця дорога правди, тобто покаяння, зупинить ісламізацію, гомосексуальну аморалізацію і всю систему геноцидної глобалізації. Настане духовна обнова не тільки чеського народу, але й всіх континентів. Основний крок покаяння для церковної ієрархії – це признати правду, що на Соборі була проголошена самогубна єресь в декларації Nostra аetate.
«Подвійний бо злочин учинив народ мій: …повикопували собі копанки (людських філософій та ідеологій), копанки діряві, що (життєдайну) воду не держать» (Єр. 2,13).
Господь говорить: «Бо народ мій безглуздий; вони Мене не знають. Дурні з них діти, і розуму в них немає; розумні вони зло чинити, а діяти добро не вміють» (Єр. 4,22).
«Пророки (єретичні теологи) пророкують іменем неправди, (перво)священики правлять, як хочуть. Народ же мій це любить! І що ви чинитимете, як тому кінець настане?» (Єр. 5,31).
«Рану народу мого лікують легковажно (Галік, Влк, Дука, Ватикан), кажучи: Мир! Мир! – а миру немає. Стидались би своїх мерзенних учинків! Та вони вже сорому не мають, не тямлять навіть, що то – стидатись» (Єр. 6,14-15a).
Рішення: «Пройдіть лишень вулицями Єрусалиму (католицького Риму). Розгляньтесь добре та й розпитайтесь; шукайте по його майданах, чи знайдете кого (з церковних достойників), хто суд чинив би, хто (з єретичних теологів і апостатичної ієрархії Ватикану) шукав би правду, – і Я тому (хто шукає правду) прощу» (Єр.5,1).
«Верніться (до Бога), о відступницькі (католицькі) діти, я вилікую ваші відступства!».
«Ось ми прийшли до Тебе, бо Ти єси Господь, Бог наш» (Єр. 3,22). Це правдиве покаяння!
В «Католицькому тижневику» (КТ) 19.01.2016 р. вийшла стаття Галіка «Як сьогодні говорити і мовчати про Бога». Галік ігнорує реальність трагічного стану вже напівмертвої Церкви і містично назвав його сієстою, яка нібито перейде в активне післяобіддя. Це наче б людині текла кров з артерії, а злочинний лікар замість необхідної допомоги всіх навколо заспокоював, щоб нічого не робили для порятунку. Таким ставленням спричинить те, що поранений невдовзі помре. Галік не дозволяє спасенне покаяння, ненавидить правду – життя, бо має того ж духа, що й ідеолог фашизму і смерті Ніцше.
В КТ 8.12.2015 р. вийшла стаття «Чи ми маємо з мусульмани одного Бога?». В ній Галік стверджує, що Аллах мусульман, який вимагає відрізання голів християнам, тотожний Триєдиному Богу. Це груба брехня. Далі Галік сугестивно залякує людей, що якщо вони будуть маніфестувати за порятунок Чехії і християнства від запрограмованої ісламізації, то цим начебто викличуть Третю світову війну. Цією залякуючою утопією хоче паралізувати громадськість Чехії, але передусім католиків.
Тому закликаємо всіх щирих католиків зробити якраз протилежне – agere contra, і в суботу, 6 лютого, о 15:00 вийти на маніфестацію проти ісламізації у Празі на Замковій площі. Це дійсно кайрос – стратегічний час, щоб вийти з темряви до світла, з пасивності до самооборони.
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі Візантійського Вселенського Патріархату
https://vkpatriarhat.org/?page_id=22185
29.01.2016
Завантажити: Чи священик Т.Галік є єретиком? /частина 7/ (29.01.2016)
