«Знаємо, що наш старий чоловік був і є розп’ятий разом з Ним,

щоб знищилось оце гріховне тіло,

щоб нам гріхові більше не служити»

«Знаємо, що наш старий чоловік був і є розп’ятий разом з Ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більше не служити»

У перших 5 главах послання до Римлян говориться про гріхи. У 6 главі говориться про гріх в однині, тобто як про корінь, з якого походять інші гріхи. Цим коренем гріха є родовище зла в нас, тобто первородний гріх або зіпсована людська природа, яка була заражена змієм, тобто дияволом ще в перших людей в раю. Замість того, щоб у випробовуванні вірно стояти в Божому слові, вони відкинули його і повірили слову диявола, брехні. Так диявольське насіння увійшло в людську природу.Цим насінням є первородний гріх, який програмує людину, щоб вона підлягла поступовій ентропії, моральному і духовному самознищенню, і щоб привести її до вічної погибелі. Це наглядно бачимо в даний час, коли людство неначе втратило розум і масово здійснює своє власне самогубство: гендерна деморалізація, пов’язана з викраданням дітей у батьків, технології братовбивчих воєн, шкідливі вакцини для дітей, які спричиняють порушення імунної системи і плідності, генетично модифіковані продукти; ліки, які викликають інші хвороби; поширення раку; СНІД; деструктивна культура, результатом якої є систематична деморалізація, безвідповідальність, зростання злочинності, наркоманія.

6.09.2018

Депутатам Парламенту Чеської Республіки

Шановні депутати!

В критичний момент, коли вирішується майбутнє чеського народу, до вас публічно звертається Візантійський Вселенський Патріархат. Бог доручив нам місію бути голосом волаючого в пустелі, щоб приготувати дорогу Господню (Ів. 1,23).

У вівторок, 11.09.2018, в парламенті має розпочатися процес голосування, чи будуть легалізовані відносини між двома (чи більше?) гомосексуалістами чи лесбіянками як нормальне і повноцінне подружжя. Однак з цим пов’язане запровадження системи викрадання дітей у батьків. Чи усвідомлюєте собі це? Ці піратські викрадання дітей узаконюються на офіційному рівні під лицемірним терміном «запобігання домашньому насильству». Викрадених дітей передають на т.зв. усиновлення в псевдосім’ї гомосексуалістів і лесбіянок.

Шановні депутати, не піддайтеся злочинному тиску, що та чи інша держава вже узаконила своє власне самогубство. Що це за аргумент: «Дурень скочив в колодязь, і ти скакай також, інакше не будеш на „високому рівні“ і будеш вважатися застарілим допотопним мамонтом»? Цього боїшся? Але не боїшся злочину, який маєш вчинити? Так легко втрачаєш  розум і совість?

Ми всі маємо в собі від першої жінки Єви отруту первородного гріха, яка приносить смерть. Але Ісус на Голготі дав нам свою Матір – нову жінку, як матір нового покоління, і ми духовно приймаємо Її та Її програму. Ісус каже: «Хто слухає Мої слова і виконує їх, той є Моєю Матір’ю, братом і сестрою». Але тут є одна умова: не тільки чути Боже слово, але також його виконувати – як Діва Марія. Тоді це слово Христа також можемо нести іншим.

У книгах Бретислава Кафки пропагується гіпноз, який особливо шкідливий для людини. Чому? Найкраще це виражає один психіатр у своїй книзі «Визволи нас від лукавого». В ній він пояснює, що навіть якщо гіпноз проводить спеціаліст – лікар, завжди існує небезпека, що це погано закінчиться. Його наслідками можуть бути депресивні стани, неспокій, психічні розлади, безумство та ін., навіть якщо б його проводив спеціаліст з метою допомогти людині. Тут відбувається певне підпорядкування людини людині, що, іншими словами, можна назвати міжособистісною одержимістю. Під час гіпнозу людина стає жертвою гіпнотизера, який певною мірою нав’язує своє мислення.

Ми повинні вести духовну боротьбу проти системи світу, який є навколо нас. Це система брехні. Ісус говорить про князя цього світу, якого називає також батьком брехні. Сьогодні він особливо сильно діє через мас-медіа, які є його інструментом. Якби мас-медіа з таким же завзяттям служили для проповідування правди і Євангелія, то на землі настав би рай.На жаль, поки що з допомогою різних методів ними зловживають для служби брехні і дияволу. Вони ніколи не нагадають нам, що не знаємо ні дня, ні години, коли Бог покличе нас до вічності, що маємо бути готові, бо йдеться про вічне життя або вічне засудження. Про це мовчать! Мовчать і про Ісуса.

Кожен, хто виступить за Ісуса, буде переслідуваний. Коли до цього дійде, ми не повинні дивуватися, адже й Ісус казав: «Як Мене переслідували, і вас будуть переслідувати…» (Ів. 15,20). Це ми повинні усвідомити в боротьбі за спасіння душ. Кожен з нас має бути свідком Ісуса Христа. Але і тут необхідно дотримуватися певних правил. Наприклад, як каже ап. Іван: «Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той має Отця і Сина. Якщо хтось до вас приходить і цього вчення не приносить, того до хати не приймайте і не вітайте. Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих вчинках» (2Ів. 9-11). Це означає, що з єретиками не маємо навіть вітатися.

Л. Скуполі каже, що коли прийде терпіння, то проявиться зіпсуте і деформоване гордістю нутро людини. «Стара людина» зреагує гнівом, сабежалем, депресією… Це її ознаки.

Що робити, коли приходить депресія, і людина навіть не знає з чого? Використати це! Тоді треба упокоритися, йти під хрест і говорити з Ісусом. Віддати Йому це. Наприклад, сказати: «Господи, що Ти витерпів за мене?! Цей мій біль у порівнянні з Твоїм, є нічим. Даю Тобі його». А коли з’єднаємо свій біль з болем Ісуса, прийде мир, який світ дати нам не може. Ми повинні віддавати Ісусові свої гріхи, а потім і всі свої проблеми.

Про те, хто є покірним, Скуполі пише: «такий не покладається ні на що інше, як тільки на пізнання Божої доброти і величі та на пізнання своєї власної убогості і схильності до зла … він покладається на Божу любов…, на те, що за нього витерпів розп’ятий Ісус, … і має відразу до власного гріха». Така людина має відразу до гордості, не тримається власної волі, вміє втрачати. Вона є наче те пшеничне зерно з притчі й терпеливо несе власну убогість. Але без молитви і вмирання собі це неможливо.

Всюди, де вона є: або вдома, або коли йде по вулиці, усвідомлює свої провини і відразу ж кається: «Господи Ісусе Христе, помилуй мене, грішного».

Ісус є Дорога. Цією Дорогою ми повинні йти. Але коли прийде якась проблема, ми раптом опинимося наче в темряві. Що робити? Зупинитися і шукати Божого світла. Свій погляд маємо спрямувати вгору, на Ісуса, поглянути на Боже обличчя і там шукати Божу волю. В Божій присутності потрібно щиро віддати все Богові − так, ніби це остання хвилина мого життя.

Можемо усвідомити: колись я буду стояти на Божому суді, перед усім світом. В цю хвилину хочу жити з віри. Тепер хочу поставити Бога на перше місце. Це може бути і дрібниця − наприклад, нас насварила сусідка, а ми невинні. Бог хоче, щоб ми пішли, постукали до неї і зробили перший крок до примирення. Якщо цього не зробимо, то напруження буде тривати далі.

Кожен іде за своїм, а за Ісусом не хоче йти ніхто. Тому ми повинні навчитися зрікатися себе і на перше місце ставити Ісуса. Через непослух і незрілість людей, які не вміють в боротьбі за Божі справи, за Боже Царство, виступити за Ісуса, все падає. Часто від однієї людини залежить вся справа, а вона переважно у вирішальний момент зрадить. Тому Бог шукає людей, які скажуть Йому своє «ТАК», як Пресвята Богородиця.

В семінаріях сьогодні не виховують проповідників Христа, які вказують шлях спасіння, але через історично-критичну теологію виховують нищителів та єретиків. Навчають їх, як обманювати, перекручувати Св. Письмо, як психологічно обхитрити і маніпулювати іншими. Це ціла система брехні всередині Церкви. Людині навіть не хочеться вірити, що так насправді є.

Нас переслідують за те, що ми проповідуємо повне Євангеліє, що вказуємо на злочини усередині Церкви. Передусім, це історично-критична теологія (ІКТ), яка в результаті проголошує: «Христос − це міф. Ніяких чудес Він не робив, Він не є єдиним Спасителем. Його вимріяла християнська община, але Він був звичайним чоловіком».

«Ми поховані з Ним через хрещення на смерть,

щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця,

і ми теж жили новим життям»

«Ми поховані з Ним через хрещення на смерть,

У цьому вірші наголошується на слово «поховані». Коли хтось похований, це означає, що перед тим настала абсолютна смерть. Тобто якщо ми актуально вірою з’єднані з Христовою смертю, тоді гріх в нас ‒ «стара людина», тобто родовище зла, є мертве, нечинне. І саме тепер відкривається друге таїнство, пов’язане з хрещенням: в нас починає діяти нове життя. Але це не ангельське життя, чи якесь наше фіктивне минуле життя. Це життя Боже, життя Ісуса Христа в нас! Через віру і єдність із смертю Христа ми даємо простір Богу, Ісусу Христу, щоб Він міг в нас жити. А це наша найбільша гідність! Одночасно це найбільш плідне використання часу, який ми маємо в цьому земному житті, бо можемо робити вчинки, які мають цінність для вічності. Ні міль, ні іржа їх не зіпсують, і злодії їх нам не вкрадуть. Якщо живемо в єдності з Ісусом, то даємо простір, щоб Він сам в нас здійснював Божу волю ‒ так, як молимося в молитві «Отче наш»: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі ‒ в моїй душі». Цим одночасно проводимо місію для спасіння душ. Тоді наше життя стане плідним і колись ми отримаємо вінець вічної слави за те, що прийняли Христа, залишилися Йому вірними і реалізували таїнство святого хрещення. А це означає, що входили до Христової смерті, тобто вмирали своїй власній волі і поганим думкам, почуттям, брехням, та ходили в правді, в новому житті, тобто давали простір, щоб Ісус міг в нас жити. Все таїнство християнства міститься в одному слові ‒ у слові: РАЗОМ. Отож, Ти і я, Ісусе, разом, разом у стражданні, у смерті, у воскресінні, а на кінець в Божій славі. Разом ‒ Ти і я. Тепер і тут.