Галерея
Заклик екс-папі ще перед смертю
25 березня 2015
Монс. Йозефу Ратцінгеру
Екс-Папі
Ваша Еміненціє!
Звертаємося до Вас у часі, коли підходить до кінця період Великого посту, а християни звертають свій погляд на Христовий хрест, прямуючи до Великої П’ятниці, до дня Христової смерті, а потім до ранку славного Христового воскресіння.
Ви, як молодий теолог, були радником (peritus) на II Ватиканському Соборі. 1982 року Ви були обрані Іваном Павлом ІІ на посаду префекта ключової Конгрегації віровчення. Потім у 2005 році Вас обрали на Папу Римського. У той час, коли Ви були префектом, Ваші супротивники називали Вас «залізним кардиналом», який готується зробити в Церкві переворот. Ми часто посилались на Вашу книгу «Розмови з Мессорі – Доповідь Ратцінгера». Коли Ви стали папою, ми були переконані, що Ви почнете робити найважливішу річ: реформу Церкви в області правовірності та практичної програми святості через наголошування на життя молитви, спільноту, покаяння і правдиве наслідування Христа. Найбільшою потребою було, щоб Церква знову стала світлом і сіллю для світу навіть за ціну мученицької смерті багатьох!
Зречись сам себе!
Що це є в нас!? Маємо в собі совість, голос Божий, але і отруту гріха. Якщо людині подається брехня, вона радо їй вірить, а в правді буде постійно сумніватися. Навіть буде сумніватися і в правдах нашого спасіння: «Може це так, а може і ні…». Тут треба зайняти радикальну позицію: «Ісус так сказав і так це є! Я нічого не буду вигадувати! Хто увірує, буде спасенний, а хто не увірує, піде в пекло». А що відповісти спекулянтам або єговістам, які запитують: «А як це власне є з цим пеклом? А як там буде…?» Відповісти просто: «Це дізнаєшся аж тоді, коли туди попадеш! Мене не питай, я там не був і зовсім не хочу туди йти!»
Ісус є той самий вчора, сьогодні і навіки
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Доторкнись Ісуса у Святому Причасті
У Святій Літургії Ісус реально присутній. Коли у Святому Причасті приймаємо Його Пресвяте Тіло і Кров, треба усвідомити: «Ісусе, Ти тепер є в мені». Ісус запитає кожного з нас: «Що хочеш, щоб Я зробив тобі?». Якщо в тебе є конкретна проблема, то скажи: «Господи, прошу Тебе про це… Я хворий, а Ти мій Лікар, Ти Всемогутній!» А Ісус говорить тобі, як жінці в Євангелії, яка прийшла до Нього з палким проханням, або батькам, які прийшли просити за свою дитину: «Хай станеться тобі за твоєю вірою!». Або як прокаженому: «Хочу, будь чистий!» Ісус є той самий і присутній в Пресвятій Євхаристії. Він приходить надзвичайним способом. Через Тіло і Кров приходить до тебе і є твоїм гостем. Так, як до Закхея, який прагнув Його побачити. А Ісус сказав йому: «Сьогодні Я повинен бути у твоєму домі!» і увійшов в його дім. Так Ісус і сьогодні приходить до твоєї душі. Скажи Йому: «Ісусе, Ти є Господь, Тобі належить цілий Всесвіт!» Ісус запитує тебе: «Що хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Тому конкретно скажи Ісусові, що хочеш. Довіряй Йому, Він всемогутній, але хоче бачити твою віру. Скільки чудес вчинив Ісус! Скільки книг можна було б написати про це! Але завжди є тільки одна умова – твоя віра.
Жодні альтернативні дороги до спасіння не існують!
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Господи, дай мені справжню ревність!
Половина Великого посту вже за нами. Кожен день зробімо хоча б одне мале самозречення: чи це негативна думка, або лінь, або якийсь страх – треба це подолати: «Господи, з любові до Тебе, я дивлюся на Твій хрест, на те, що Ти витерпів за мене – бичування, терновий вінець, хресну дорогу, розп’яття. Ти пролив за мене всю свою кров, Ти заплатив за мене, Ти любиш мене! А що я роблю для Тебе і для спасіння своєї душі? Господи, дай мені ту справжню ревність, щоб в конкретних ситуаціях я зумів зректися себе, взяти свій хрест і йти за Тобою!»
Якою зброєю перемагаємо?
Ми повинні мати мудрість Євангелія. Ісус каже: «Будьте мудрі, як змії, і прості, як голубки». Ми повинні усвідомити, з ким ведемо боротьбу. Не з людьми, а з духами, які панують у світі. Тому потребуємо щит віри, шолом спасіння, меч Духа… – Божу зброю. Віра має велику силу.
Боротьба за душі!
Ми не маємо вести діалог, ми повинні свідчити! Повторювати правду – «це є це». Я можу вести дискусію, але якщо я бачу, що людина, з якою говорю, не хоче прийняти правду, то мушу їй ясно сказати: «Це правда, і вона глибоко стосується тебе. Або віриш, або не віриш. Реальність така, що ти помреш, і хочеш чи ні, будеш стояти перед Божим судом, а потім підеш до неба чи до пекла. Я хочу сказати тобі одну річ: щоб ти був спасенний, ти повинен віддати Ісусові свої гріхи, повинен собі їх признати, клякнути перед Ним і прийняти Його за свого Спасителя, прийняти Його Євангеліє і Його дорогу. Хто витримає до кінця, той спасеться. А без віри ніхто не буде спасенний! Не «без філософії», але «без віри!»
