Галерея
Чому Ісус хоче, щоб ми все втратили?
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Бог до нас говорить…
Бог до нас говорить, але вся проблема в тому, що ми Його не чуємо. Проблема в нашому приймачі. Ми повинні налаштувати наше серце, щоб чути Його голос. Він хоче діяти і через вас, через вашу віру. Хоча ми слабкі – тим більше маємо довіряти Господу, бо «коли я слабий, тоді я сильний». Ісусе, довіряю Тобі!
Треба не залишатися в собі, але йти за Ісусом, триматися Його і вчитися від Нього. Він дасть справжню мудрість, Він дасть силу. Він живий і присутній. Він любить тебе більше, ніж твої батьки чи діти. Він любить тебе більше, ніж ти сам себе. Він пролив за тебе на хресті Свою кров. Він постійно з тобою. Є тільки одна проблема – щоб ти був з Ним.
Справжня любов до себе
Часто останній жебрак, коли щиро відкриється Богу, швидше буде спасенний, ніж «праведні» фарисеї. Але в кожному з нас є фарисейство і брехня. Тому й Ісус в Євангелії про це говорить. Коли фарисей і митар прийшли помолитися до храму, фарисей молився: «Господи, дякую, що я не такий, як той митар, два рази на тиждень пощу, даю десятину …». Те все, що робив фарисей, не було поганим, але яким було його серце? Не упокорив його перед Богом.
Апостол Петро в день П’ятидесятниці сказав юдеям: «Ви вбили Бога, розіп’яли Ісуса!» Це їм пронизало серце і вони запитали: «Що ми повинні робити?» – «Покайтеся і як дар отримаєте Святого Духа».
Так, Святий Дух приходить знову і знову, коли ми каємося. Щомиті і щодня ми робимо помилки, грішимо думками, а коли на когось подивимось, одразу ж критикуємо, осуджуємо… Ми повинні зупинитися: «Господи, прости мені, я в два рази гірший. Якщо ця людина грішить і дає згіршення, прости їй».
Хто може Бога називати своїм Отцем?
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Слово Життя Ів. 16,9-11 (від 29.03. до 12.04.2015)
«І коли прийде Він, то переконає світ у грісі, що не вірують у Мене,
у справедливости – що йду до Отця Мого, і ви Мене вже не побачите;
і у засуді – що князь цього світу засуджений»
Роздуми над Словом Життя Ів. 16,9-11
«І коли прийде Він, то переконає світ у грісі, що не вірують у Мене, у справедливости – що йду до Отця Мого, і ви Мене вже не побачите; і у засуді – що князь цього світу засуджений»
Є люди, які кажуть: «Я не маю ніякого гріха, нікого не вбив, нікого не обікрав, я чесний громадянин, я не потребую Бога». Але це брехня. Крім того, така людина має великий гріх, що відкидає Христа. Невіра в Христа, Божого Сина і Спасителя, є гріхом! Спасительна віра – це віра в Христа, Сина Божого, Який помер за наші гріхи, але також і віра в Нього – що Він є з нами.
«… у справедливости – що йду до Отця Мого». Було несправедливо, що Він, невинний, був засуджений. Справедливим є те, що Він вже є в Божій славі.
«Князь цього світу засуджений». Він засуджений, але там, де ми дамо йому простір через гріх, він має право діяти. Якщо ми перебуваємо в актуальній єдності з Христом, там це засудження є реальним!
Заклик екс-папі ще перед смертю
25 березня 2015
Монс. Йозефу Ратцінгеру
Екс-Папі
Ваша Еміненціє!
Звертаємося до Вас у часі, коли підходить до кінця період Великого посту, а християни звертають свій погляд на Христовий хрест, прямуючи до Великої П’ятниці, до дня Христової смерті, а потім до ранку славного Христового воскресіння.
Ви, як молодий теолог, були радником (peritus) на II Ватиканському Соборі. 1982 року Ви були обрані Іваном Павлом ІІ на посаду префекта ключової Конгрегації віровчення. Потім у 2005 році Вас обрали на Папу Римського. У той час, коли Ви були префектом, Ваші супротивники називали Вас «залізним кардиналом», який готується зробити в Церкві переворот. Ми часто посилались на Вашу книгу «Розмови з Мессорі – Доповідь Ратцінгера». Коли Ви стали папою, ми були переконані, що Ви почнете робити найважливішу річ: реформу Церкви в області правовірності та практичної програми святості через наголошування на життя молитви, спільноту, покаяння і правдиве наслідування Христа. Найбільшою потребою було, щоб Церква знову стала світлом і сіллю для світу навіть за ціну мученицької смерті багатьох!
