Галерея
Ненавернені люди нікого не навернуть
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Сучасні єресі
Якщо Христос не помер за наші гріхи, то всі ми йдемо в пекло. Якщо немає прощення гріхів, все християнство не має сенсу. Але Христос помер за наші гріхи! Це головне! Це було суттю першої проповіді апостолів, і в цьому суть проповідування Євангелія. Дві речі, які проповідували всі апостоли: 1) Ісус помер за наші гріхи, 2) Ісус воскрес і ми тому свідки. А сьогодні це все майстерно заперечують! Важко повірити, що в такому стані знаходиться організація, яка все ще називається Церквою.
Слово Життя Ів. 16,33 (від 24.05. до 07.06.2015)
«Сказав Я вам це, щоб ви мали в Мені мир.
У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо переміг світ»
Роздуми над Словом Життя Ів. 16,33
«Сказав Я вам це, щоб ви мали в Мені мир.
У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо переміг світ»
Справжнє щастя тут, на землі, не полягає в кількості майна, в багатстві чи кар’єрі, але в правдивому мирі. Цей мир знайдемо лише у Христі. Якщо будемо шукати його деінде, чи в комусь іншому, то не знайдемо його. У світі ніколи не знайдемо цього миру. На кінець там матимемо лише скорботу. Це треба знати. У світській славі, в марнотах чи, тим більше, у грісі миру нема. Якщо хтось є без Христа і назовні виглядає спокійний, усміхнений, справляє враження умиротвореної людини, то такий мир є комедією, обманом! Досить тільки однієї правдивої думки про смерть і Божий суд – і все валиться, як будиночок із карт.
Отрута первородного гріха
В кожному з нас є отрута первородного гріха. Це є в нас і диявол з цього сміється. Якщо не будемо все життя боротися з гріхом, гордістю і пожадливістю, попадемо до якогось блуду. Якщо віримо собі, самі себе нищимо. Це та отрута, що є в нас, і ми з нею провинні постійно боротися, бо вона веде нас до самознищення. Ми повинні нести це як хрест, не з’єднуватися з цим, але виступити проти. «Зречись себе, візьми свій хрест і йди за Ісусом!»
Ісус каже: «Хто хоче спасти свою душу, погубить її, а хто погубить її, той її спасе». Це суть християнства.
Ми повинні навчитися боротися
У духовній боротьбі ми повинні навчитися боротися. Немає сенсу відкриватися нахабним і безхарактерним людям. Тут здійснюється: «Не кидайте перел свиням». Ми повинні мати пророчого духа, щоб правильно розрізняти. Духовна боротьба – це не фраєрство, а серйозна праця. Але чого нам боятися? Ні хвороби, ні смерті, ні страждань боятися не потрібно. Бог постійно з нами, і якщо можемо страждати за Христа, будемо мати славу в небі. Йдеться про те, щоб спасти свою душу, а також душі ближніх – а це суть місії. Зі зміями, з вовками і з фарисеями ми повинні навчитися боротися так, як це робив Ісус. Вони йому казали, що Він несамовитий, що має біса… Також коли цар Ахав напав на пророка Іллю словами: «Ти той, хто тривожиш Ізраїля», Ілля йому відразу відповів: «Не я, але ти!» Також коли і на вас кидатимуть брехню, треба просто усміхнутися і сказати: «Дуже гарно ти це сказав, але саме те, що ти тепер сказав, стосується не мене, а тебе, це ти влучно виразив». Не дати себе захопити зненацька. Якщо проти вас хтось нахабно виступить, то подумки питатися: «Господи, але що Ти хочеш сказати цією ситуацією?» Потім в дусі молитися і Бог покаже вам, що має на думці.
Справжня любов
Іноді, якщо на те воля Божа, треба сказати ближньому правду прямо і виразно, щоб врятувати його душу – навіть якщо це болить, але сказати з позиції внутрішнього прощення. А інколи Божою волею може бути мовчання. Тоді скажу: «Господи, хай буде воля Твоя. Якщо маю мовчати, то буду мовчати. А якщо маю йти в напад – піду!» А тут ключову роль відіграє послух Богу в даній ситуації. Нормою є спасіння душ, добро ближнього. Над всім цим є любов. А любов іноді полягає в тому, щоб взяти в руки батіг, а не пестити. Подібно як любов до дітей проявляється через виховання.
