Галерея
Найдорожчий скарб – жива віра в Христа
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Тільки Христовий хрест є мостом до Бога
Божа любов проявилася в тому, що Бог віддав Сина свого Єдинородного, щоб ніхто, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. Син Божий став людиною, щоб відкупити нас з наших гріхів: «Даси йому ім’я Ісус, і Він спасе народ свій від гріхів їхніх» (Мт. 1,21). «Сьогодні в місті Давидовім вам народився Спаситель, який є Христос Господь» (Лк. 2,11). Грішна людина не може сама себе відкупити. Після першого гріха ми не можемо самі відкрити небо. Жодна наука самоспасіння, яку мають індуси чи буддисти, нікого не спасе, ані жодні людські методи нікого не спасуть і не позбавлять гріхів. Між нами і Богом є прірва. З одного боку – грішна людина, а з іншого – святий Бог. Ніякими людськими зусиллями, добрими справами, самоспасительними релігіями чи медитаціями ми не подолаємо цю прірву.
Яка єдність між Христом і Веліялом?
Яка єдність між Христом і Веліялом? Ніколи не можемо стверджувати, що християнство і поганство є рівноцінними дорогами до спасіння! Спасіння є тільки в Ісусі. Якщо б поганські дороги вели до спасіння, Христос не мусів би приходити на цю землю, щоб померти за наші гріхи. Але, як говорить Святе Письмо, Він прийшов, взяв на себе біль, страждання і приниження, щоб спасти нас і вирвати з темряви й рабства диявола. Сьогодні, однак, проповідується щось цілком протилежне. Але тоді не має сенсу жодна місія, і її навіть не можливо проводити, а тим більше не сміємо сказати, ким ми є, бо погани начебто образяться. В Америці вже 20 років тому не дозволили редактору католицького журналу опублікувати статтю про навернення буддиста, бо головний редактор сказав йому, що така стаття є проти пошани до інших релігій.
Тільки з Христом перемагаємо
Гріх є бунтом проти Бога. Через гріх людина втрачає вічне життя. Але Ісус заплатив за нас, за всі наші гріхи. Якщо з вірою звернемось до Ісуса, отримуємо прощення гріхів. Це відбувається через сповідь і покаяння. Умова цього – людина повинна мати жаль над гріхами і повинна визнати свої гріхи. Розбійник на хресті навіть не називав гріхів, однак був спасенний. Він тільки сказав: «Я згрішив, Ісусе, спаси мене!» І Давид конкретно не назвав свій гріх, але впав перед Богом і признав: «Я згрішив!». Найбільша проблема є в нас – що ми не хочемо визнати свій гріх. А тому потім ходимо в темряві. Якщо ми не самокритичні щодо себе, то ані не сприймаємо правди навколо себе. Ходимо, наче в тумані. Якщо людина не закорінена в правді, то коли настане духовна боротьба, диявол водить її за ніс і вона завжди програє. Але якщо людина закорінена в правді і в Христі, якщо знає, що не може дозволити затягнути себе в пастку і постійно тримається Христа, то переможе і над цілим пеклом.
Суть перемоги – бути в Божій присутності
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Дух фарисейства
Дух фарисейства – це дух, який спеціально паразитує на Церкві. Треба взяти бич і так, як колись міняйлів, гнати його з Божого храму. Церковні фарисеї не зносять правди. В них є бунт і пиха. Самі не входять до Божого Царства, ані іншим не дозволяють, як це сказав Ісус в Євангелії. Треба виступити проти цього духа: «Якщо хочете, то ідіть до пекла, але ми хочемо бути спасенними! А для спасіння потрібна жива віра в Ісуса. Хто не ввірує, буде засуджений. Це Його Слово, а не наше!»
