Сьогодні, в половині Великого посту, наш погляд звернений на Святий Хрест. Хрест Ісуса виражає Його послух Отцю і зречення своєї волі. Він прийняв несприйняття і відкинення людьми, несправедливе засудження, муки, погорду і смерть. Це все Він добровільно прийняв з любові, щоб спасти наші безсмертні душі. Це суть земного життя Ісуса. Якщо ми хочемо бути правдивими християнами, це повинно стати і нашим стилем життя: вміти зрікатися своєї волі, свого «я» і підкоритися Божій волі. З охотою приймати все, що Бог допустить, без нарікання приймати терпіння, прощати ворогам і бути готовими до переслідування за правду аж на смерть.

Хрест пов’язаний і з нашим життям, він є для нас тією вузькою дорогою до вічного життя. Ми повинні навчитися входити до Христової  смерті – і не тільки тоді, коли будемо фізично помирати, але щодня. Через хрещення ми були занурені до Христової  смерті. Христова смерть на хресті є перемогою над силою гріха і брехні, перемогою над дияволом. Це безпечна дорога до вічного життя. Апостол Павло говорить: «Ми завжди входимо до Христової смерті, щоб в нас міг жити Ісус».

Чотири останні слова з хреста

Структура другої години внутрішньої молитви:

5 хвилин: 4 основні правди (смерть, суд, вічність, Боже милосердя)

10 хвилин: співрозп’яття

5 хвилин: прийняття Матері Ісуса

5-10 хв.: вступне мотиваційне слово до останніх чотирьох слів з хреста

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4j889f-274161363.html   
https://cos.tv/videos/play/51354026297298944   
https://youtu.be/psjIclmhOpM   

У внутрішній молитві потрібно усвідомити основні правди, які стосуються людини особисто, насамперед, смерть, Божий суд, вічність. Християнські роздуми здавна були зосереджені на двох аспектах. Перший – це останні речі людини, а другий – Христові страждання та Його смерть. До цих духовних джерел ми повертаємось і сьогодні.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4j07qx-273787449.html   
https://cos.tv/videos/play/51329676947002368   
https://youtu.be/gnuuMgHEMOU   

12. 02. 2024

Кожен щирий єпископ, священник і католик усвідомлює, що сучасна Церква потребує духовного відродження. Воно мусить розпочатися від кожної людини зокрема, а особливо від основної клітини Церкви, якою є сім’я, тобто батько, мати і діти. Відродження кожного починається з молитви, тобто з формування особистого відношення до Бога. Але для цього треба створити умови, бо серед щоденного темпу життя людина не здатна знайти час для глибшої молитви. Однак при тому молодь і діти присвячують кілька годин на день смартфонам, які впродовж останніх років заморили світ. Так гайнують час не тільки в марноті, але прямо в тому, що спонукає до аморальних збочень, злочинів та сатанізму.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4ggukl-269524677.html   
https://cos.tv/videos/play/51041738783232000   
https://youtu.be/8KJHvtCw2gU   

11. 02. 2024

2 лютого кілька десятків священників і католицьких інтелектуалів написали звернення до кардиналів і єпископів, в якому чітко розкривають підступність і жахливі наслідки «Fiducia supplicans». Вони закликали їх, наслідуючи приклад африканських та інших відважних єпископів, заборонити цю єретичну декларацію у своїх дієцезіях.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4f025r-267061743.html   
https://cos.tv/videos/play/50874563846771712   
https://youtu.be/VoVFlfsDs18   

10. 12. 2023

Святий Беллармін навчає: «Навіть погані католики [тобто ті, які не є єретиками] духовно – вірою, а тілесно – визнанням віри та участю у видимих таїнствах, поєднані (з Церквою), членами якої вони є.

Таємні єретики поєднані (з Церквою) і є (її) членами, хоча тільки зовнішнім зв’язком.

І навпаки, добрі катехумени належать до Церкви лише через внутрішній зв’язок, а не зовнішній.

Проте явні єретики жодним чином не поєднані з Церквою (ні зовнішнім, ні внутрішнім)».

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v47xvox-255202737.html   
https://ugetube.com/watch/bkZ5fwByH7uCaSj   
https://youtu.be/mw8S4afZqO8  
https://cos.tv/videos/play/50102904209051648   
https://www.bitchute.com/video/lbazhw8h6ilk/   

2. 12. 2023

Цитати св. Роберта Белларміна з «De Romano Pontifice» книга II, глава 30:

Святий Роберт Беллармін (1610): «Папа, який є явним єретиком, автоматично перестає бути папою і главою, так само як автоматично перестає бути християнином і членом Церкви».

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v45zgx6–.-.html  
https://youtu.be/zxxyP5BCdcc  
https://ugetube.com/watch/AlvsjbuRHVWkukR   
https://cos.tv/videos/play/49876617355367424   
https://www.bitchute.com/video/bBeKONjzEQv4/   

1. 12. 2023

Папа Павло IV в «Cum ex apostolatus officio», папа Інокентій III і теологи вчать, що єретичний папа є скинутий Богом.

Єпископ Шнайдер навчає прямо протилежного ‒ що навіть якщо б папа проповідував якісь єресі, Церква не може його скинути, оскільки він має владу прямо від Бога. Але згідно з догматичною буллою, такий єретичний папа є скинений Богом. Про це свідчить вислів Святого Письма: «Хто б проповідував інше євангеліє, хай буде виключений, проклятий – анатема» (Гал. 1, 8-9).

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v45p7t3-251439303.html  
https://ugetube.com/watch/YKWmdx27HCQgiPY   
https://youtu.be/abjvLpMF4ck  
https://cos.tv/videos/play/49860636320502784   
https://www.bitchute.com/video/HxEzsFRbSGR0/   

24. 12. 2023

Христос рождається!

Мої дорогі!

У ці свята Різдва Христового, які є святами радості, коли ми згадуємо прихід нашого Спасителя, я хотів би вас знову підбадьорити. Так, я хочу підбадьорити вас у ваших життєвих випробуваннях, які ви переживаєте. Це не тільки війна, не тільки матеріальні турботи, але у кожного з вас є і рани у серці, які хтось завдав вам, можливо, навіть несвідомо, і навіть рани, які кожен з нас завдає собі сам. Часто людина повірить якомусь самообману чи фальшивому натхненню або брехні в мас-медіа. Усе це, що завдає болю в душі, а часто й зовнішніх страждань, походить з родовища зла, яке є всередині людини і яке називається первородний гріх.

Син Божий, який від вічності був у небесній славі, бере на Себе нашу людську природу, окрім гріха. Він не прийняв на Себе природу ангела чи херувима, а людини, дух якої, так би мовити, одягнений у матерію та зв’язаний фізичними законами. Крім того, людина після гріхопадіння не така, як перше, коли була без гріха і жила в душевній гармонії, без страждань, хвороб і смерті. Гріх прабатьків корениться в непослуху і невірі Божому слову. Людина цим відділилася від Божої любові й відкрилася духу брехні та його гордій емансипації. Суть вічних терпінь в пеклі полягає у відділенні від абсолютного щастя, яке Бог приготував не тільки для ангелів, а й для людини. Mysterium iniquitatis, тобто таємниця глибини беззаконня, для нашого людського розуму є незбагненна. Злі ангели, демони, були відділені від вічного щастя через свою гординю, яка проявилася бунтом проти Бога і проти всього, що Бог створив, видимого і невидимого, а особливо проти людини.

26. 11. 2023

У догматичній буллі «Cum ex apostolatus officio» сказано: «Єпископ… або кардинал… Римської Церкви, навіть якщо би був… Римським Папою, – якщо до свого призначення на пост кардинала або до свого обрання на Папу Римського відхилився від католицької віри і впав у єресь, то він був призначений або обраний недійсно і нечинно, навіть якщо й був одноголосно обраний усіма кардиналами».

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v42ljvz-246229487.html  
https://ugetube.com/watch/mbPu9B4zkKacB6I   
https://youtu.be/1re5iywukTA  
https://cos.tv/videos/play/49455828686901248   
https://www.bitchute.com/video/izDSFBXzalMr/   

Сьогодні, на свято Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, нас повинна сповнити велика радість: «Ми не діти рабині, але діти вільної» (Гал. 4,31). В історії людства були дві жінки: першою була Єва, а другою – Марія. Через першу на людей перейшов гріх і рабство диявола, а через другу приходить Божа ласка і справжня свобода. Саме тому останнє слово Ісуса з хреста до нас – до майбутньої Церкви, яку представляв апостол Іван – звучить «Ось Мати твоя!». Потім Боже слово каже: «І від тієї години той учень прийняв Її до себе». Прийняти Марію – це дуже потрібна річ, щоб потім могти бути правдивими синами і дочками Непорочної – Тої, яка є вільною і наступає на голову диявола, жорстокого змія.

Ісус – Бог – став людиною, щоб визволити нас з рабства гріха. Він приніс нам благодать, через яку до нас приходить визволення. Марія була наперед охоронена від первородного гріха, а тому і від кожного іншого гріха. Бог оберіг Її, бо Вона мала стати Матір’ю Ісуса Христа. Вона є кехарітомене – повна благодаті.

Непорочне Зачаття Діви Марії було провіщено і об’явлено ще в Книзі Буття, коли Бог сказав змію-спокуснику: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися вп’ястися йому в п’яту» (Бут. 3,15). Отож між Пресвятою Богородицею і дияволом покладена вічна ворожнеча. Змій-спокусник постійно буде під ногою Марії і її нога буде наступати на його голову. Бог створив Марію цілком безгрішною, непорочною. Вона від моменту зачаття під серцем своєї матері святої Анни, при своєму народженні і в кожну хвилину свого життя була без гріха. Тому диявол не мав доступу до Пресвятої Богородиці. Непорочність Марії підтверджують слова ангельського привітання: «Радуйся, благодатна Маріє!». Архангел Гавриїл міг так назвати Марію лише тому, що вона не мала жодного гріха – ні особистого, ні первородного, який переходить на кожну людину в момент її зачаття. Марія була повна благодаті, бо була непорочною. Якщо б ми розглянули церковну історію цього свята Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, то з’ясуємо, що з самого початку ця правда в Церкві сприймалася як норма, але як догма була проголошена аж 1854 року. А через чотири роки, коли почалися появи в Люрді, Мати Божа сказала про себе св. Бернадеті: «Я – Непорочне Зачаття». Отож і там була підтверджена ця правда та догма, яку визнає Католицька Церква.

Святий Миколай народився близько 270 року у приморському містечку Патара (сучасна південна Туреччина) в сім’ї побожних батьків. Він був одинаком. Хоча сім’я мала велике майно, яке б забезпечило йому легке та спокійне життя, хлопчик вже з дитинства проявляв бажання слідувати шляхом християнської досконалості.

У юнацькому віці він уникав гультяйства інших хлопців. Замість того він радо ходив до храму, багато молився, слухав читання Святого Письма і намагався запам’ятати все, що був здатний зрозуміти.

Юного Миколая прийняв до свого дому його дядько, який також називався Миколай і був єпископом Ликії. Дбайливим вихованням і духовним проводом він приготував його до священичого служіння, а потім і висвятив. Коли батьки Миколая померли, він роздав успадковане майно бідним.

Сьогодні є свято Христа Царя. Ісус сказав в Євангелії: «Царство Моє не від світу цього». Пилат запитує його: «Ти Цар?» Ісус відповів: «Ти сам кажеш, що я Цар» (пор. Ів. 18, 36-37).

Нехай кожен поставить собі одне найважливіше питання: Чи є Ісус Царем в царстві моєї душі? Чи дійсно Він є там Царем? Якщо ми не прийняли Божого Царства, Він там не царює. Ісус каже, що ми повинні найперше шукати Царства Божого, а все інше нам додасться. Отож, перша річ – шукати Боже Царство. В Божому Царстві Царем є Ісус. Хто є царем в царстві цього світу? Там царює князь цього світу. Ісус свідчить про правду, в той час як  царство диявола побудовано на брехні. Ісус є Правда, як сам говорить: «Я на те народився і прийшов у світ, щоб засвідчити правду. Кожен, хто від правди, слухає Мій голос.» (Ів.18,37)