10.02.2025

Дорогі єпископи, священники, монахи та віруючі Африки!

У попередньому відеолисті ми звернули увагу на внутрішню молитву «Сім слів з хреста». Тепер хочемо вказати на силу віри в боротьбі з силами темряви у внутрішній молитві відповідно до Марка 11,23. Вона триває близько 30 хвилин.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v6qzixu-408124578.html  
https://www.bitchute.com/video/VP3PIlpVu3m6/   
https://cos.tv/videos/play/59777986728334336   
https://youtu.be/vMzG4iOiqpM   

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v6q9qh6-406921290.html  
https://www.bitchute.com/video/7538DvRLXFIg/   
https://cos.tv/videos/play/59461250788135936   
https://youtu.be/8HPYR5BFGa0   

08. 01. 2025

Дорогі єпископи Африки, священники, студенти теології, монахи та монахині!

Ви посвятилися Богу. Але якщо не будете жити внутрішнім життям, то ваше священниче і монаше життя втратить сенс. У чому полягає таїнство внутрішнього життя з нашим Господом Ісусом Христом? Воно полягає у внутрішній молитві, яка поєднана з покаянням і одночасно з’єднує нас з Ісусом. Кожен, хто віддав Йому своє життя, потребує глибше і глибше Його пізнавати.

Апостол Павло тепер говорить і вам: «Я хочу, щоб ви в повні пізнали Боже таїнство, яким є Христос. В Ньому сховані всі скарби мудрості і знання. Кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас обманливими доводами» (Кол. 2, 2-4). Навпаки, «живіть у Христі Ісусі, якщо ви прийняли Його за Господа». Тобто не живіть для себе, для реалізації свого его і духа цього світу, який проник і у серце Церкви.

«А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось Йому небо, і Він побачив Духа Божого, Який спускався, мов голуб, і зійшов на Нього. І голос пролунав з неба: „Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!”» (Мт. 3,16-17)

В цьому Божому слові, яке нам описує подію, як Ісус прийшов хреститися на Йордан, там де Іван Хреститель хрестив хрещенням на покаяння, вказано на всю Пресвяту Трійцю. Він – Божий Син – будучи без гріха, став на Йордані поміж грішників, щоб тим дати нам приклад – щоб ми, грішники, каялися. Коли Ісус охрестився в Йордані, відкрилося небо і Він побачив Божого Духа, Який спускався на Нього у вигляді голуба. І почувся голос Небесного Отця: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!».

Бог дійсно об’являється нам. Усвідом: Ісус є в тобі. Він каже: «Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той в Мені перебуває, а Я в ньому». Ми цього не усвідомлюємо своїм розумом і відчуттями, але це реальність. Боже слово ясно говорить про це. Також апостол Павло каже: «Щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях» (Еф. 3,17). Усвідом: в тобі є Ісус, ти є живим кивотом. На іншому місці своїх послань апостол говорить: «Не живу вже я, але живе в мені Христос» (Гал. 2,20).

«Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа, щоб переписати всю землю».

Август, римський кесар, справжнє ім’я якого Гай Октавій, народився 63 року до Р.Х. і прожив ще 14 років після народження Христа. У 44 році до Р.Х. став провідною фігурою в боротьбі за владу над Римською державою і 31 року до Р.Х. переміг свого головного суперника Марка Антонія. Таким чином став самодержцем. 27 року до Р.Х. сенат дав йому почесне звання «Август», тобто благородний, священний. Він також впливав на долю Палестини та юдеїв. Підтвердив царство і владу Ірода, який став важливим знаряддям його політики як опора Римської імперії на Сході.

Перший перепис населення відбувався тоді, коли Сирією правив Квіріній. І у мале містечко Назарет прибув верхи на коні імператорський посланець, засурмив у ріг, і коли всі назаряни збіглися до нього, витягнув сувій і прочитав указ імператора Августа. На Йосифа налягла немала турбота. Перед Богом він відповідав за Пресвяту Діву та ще ненароджене Дитя, про яке ангел сповістив йому, що це Божий Син, обіцяний Спаситель. Він усвідомив, яка довга дорога чекає їх в цю зимову пору. Хоча в Палестині немає морозу чи снігу, проте є сезон дощів і холоду, коли дороги в багатьох місцях перетворюються на болото. Зі смутком він повернувся до свого убогого дому і з болем сповістив Пресвятій Діві наказ римського імператора, а опісля додав: «У цей час нам доведеться йти пішки до Вифлеєму, бо звідти походить наш рід».

8. 12. 2024

У цій четвертій частині продовжуємо аналізувати вебінар, проведений кард. Бесунгу 29 листопада 2024 р. для Католицької Церкви по всій Африці. Темою було формування синодального майбутнього Церкви в Африці.

Цитата Бесунгу: «Можу сказати вам, що ми вже почали аналізувати тип відносин, які сьогодні повинні існувати між нами та церквами на півночі, а також між африканськими єпископськими конференціями».

Зрозуміло, куди прямує Бесунгу, стверджуючи, що сьогодні повинний існувати певний тип відносин між Африкою та церквами півночі. Церкви на півночі, такі як Німеччина чи Бельгія, на відміну від Африки, з захопленням прийняли самогубну «Fiducia supplicans». Тип відносин, який повинен тепер існувати, як стверджує Бесунгу, полягає в тому, щоб поступово створити духовну єдність між африканськими церквами та декадентським відступництвом церкви Західної Європи, тобто півночі.

8. 12. 2024

У цій третій частині представлено аналіз вебсемінару, проведеного кардиналом Бесунгу 29 листопада 2024 р. для Католицької Церкви в Африці. Головною темою було формування синодального майбутнього Церкви в Африці.

ЗМІ повідомляють: «Кардинал Бесунгу поставив під сумнів традиційні погляди, які обмежують голос молодих людей у присутності старших осіб».

Що Бесунгу намагається досягти цим сумнівом? Він знає, що старше покоління вкорінене в християнських принципах, тоді як молоде покоління під впливом смартфонів і особливо навчання в Європі приймає як прогрес такі деструктивні елементи як фемінізацію, гомосексуалізм, гендерну ідеологію та переоперовування статі. Воно саме цим отруєне і вносить духовну отруту до Африки. Бесунгу не хоче, щоб проти цієї аморальної інфекції будували захисний мур, а тому ставить під сумнів традиційне шанобливе християнське виховання.

8. 12. 2024

29 листопада 2024 р. кардинал Бесунгу провів семінар для Католицької Церкви у всій Африці на тему «Формування синодального майбутнього Церкви в Африці».

Щоб правильно зрозуміти промову Бесунгу, спочатку необхідно з’ясувати основні поняття і мету, яку він має, а також засоби, які використовує.

1) Чим насправді є Синодальний шлях? Це шлях відступництва, відкидання основних правд спасіння та просовування содомії ЛГБТК у формі т.зв. пасторації.

2) Хто такий Бергольйо? Бергольйо – це недійсний папа, тобто узурпатор. Найтяжчими єресями, які руйнують основи віри і моралі, він накликав на себе багаторазову екскомуніку latae sententiae.

8. 12. 2024

Шановні єпископи окремих африканських держав!

Є час Адвенту, час покаяння. Треба приготувати дорогу Господу, дорогу до духовного пробудження. Твій першочерговий обов’язок як єпископа – захищати правовірне вчення та Божі заповіді. Це також головне завдання і наступника Петра. Але яка сьогодні реальність? Той, хто окупував папський престол, не є законним папою. За свої явні єресі він кількакратно виключив себе з Католицької Церкви, а тому не може бути її главою. Так встановлює католицьке вчення, яке виразили і отці Церкви: св. Кипріян, св. Єронім, св. Августин, св. Атанасій, та учителі Церкви: св. Франциск Сальський, св. Альфонс Ліґуорі та св. кардинал Роберт Беллармін. Також догматична булла «Cum ex apostolatus officio» чітко встановлює, що папа, який вчинив єресь, не є дійсним папою. Святий Беллармін висловив цю правду такими словами: «Папа, який є явним єретиком, автоматично перестає бути папою і главою, так само, як автоматично перестає бути християнином і членом Церкви».

30.11.2024

Ми вступили в період Адвенту, який пов’язаний із закликом пророків, особливо Івана Хрестителя, що проповідував у Юдейській пустелі: «Покайтеся, змініть мислення, бо наблизилося Царство Небесне». Якщо єпископи будуть каятися і цим підготують шлях для приходу Спасителя до сердець американського народу, Америка переживе духовне Різдво. Тоді здійсняться слова, сказані ангелом над Вифлеємом: «Сьогодні народився вам Спаситель, Христос Господь!».

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v5ykmpt–2024.html  
https://www.bitchute.com/video/4L02ynXhWg6x/   
https://cos.tv/videos/play/57540826082086912   
https://youtu.be/tiDhMcKNeu8   

Святий Йосафат (хресне ім’я Іван) народився у 1580 році в місті Володимир на Україні. Одного разу в храмі святої Параскеви, куди він прийшов ще малою дитиною разом з батьками, він побачив ікону розп’ятого Ісуса. Хлопчик з цікавістю запитав своєї матері, що зображено на іконі. Вона пояснила йому, що це Спаситель світу, який з любові до людей зійшов з неба на землю і помер за них ганебною смертю, щоб спасти їх від вічного засудження в пеклі, відкривши їм ворота до неба. Тоді хлопчик запалав щирою любов’ю до Ісуса. Згодом сказав своєму другові: «В той момент я відчув, як з боку Розп’ятого вилетіла палаюча іскра і впала в моє серце».

У 1604 році він вступив до монастиря у Вільнюсі і отримав монаше ім’я Йосафат. Вільнюський монастир був в занепаді і практично порожній, так що Йосафату не залишалося нічого іншого, ніж бути веденим Духом Святим. А Він незабаром привів його до святості. Крім щоденних молитов, Йосафат вставав і опівночі та кілька годин молився у своїй келії або на недалекому цвинтарі, і навіть взимку, на вітрі, часто стоячи босоніж на снігу. Святе Письмо і Життя Святих ‒ це були два джерела, з яких він черпав Божу мудрість. Вони надихали його любити Бога і наслідувати Ісуса. Так через Йосафата непомітно розпочалась реформа монашого життя.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Дорогі брати і сестри!

Сьогодні ми всі, які у хрещенні були духовно з’єднані з Христом, згадуємо Його славне воскресіння. Цій перемозі над смертю у Страсну П’ятницю передували жорстокі муки при бичуванні, принизлива і болісна дорога на страшну смерть і тригодинне Ісусове вмирання на ганебному хресті. Син Божий прийняв нашу людську природу окрім гріха. На хресті Він взяв на Себе все зло, яке породжує первородний гріх – усе зло, яке виходить із цього родовища зла в нас, і врешті зламав самий корінь зла. Святе Письмо називає його первородним гріхом, старою людиною. Родовище зла, пов’язане з нашим его, є духовне, але через самообман впливає також на наш розум і волю. Це створює в нашому тілі дисгармонію і на кінець спричиняє фізичну смерть. Гріх робить людину нещасною і робить нещасними цілі народи. Це сьогодні може побачити кожен, хто має відкриті очі. Усі війни, катування, тиранія, цинізм, убивства, злочини – все це виходить із отруєного нутра людини, з цієї духовної темряви, за якою стоїть дух брехні та смерті – диявол. Тому Син Божий прийшов у світ і став подібним до нас, щоб взяти на Себе справедливу кару за все те зло, яке вийшло з нас, яке забруднює нас і тримає у своїй неволі чи навіть в духовному чи душевному рабстві.

11. 03. 2024

Час Великого посту у цей надзвичайний час великої апостазії є часом наполегливого покаяння. Слова Ісуса про покаяння актуальні для кожного з нас: «Сповнився час і Царство Боже близько. Метанойте – змініть  мислення – і вірте в Євангеліє» (Мр. 1,15). «Якщо не покаєтеся, всі загинете» (Лк. 13,3).

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4maflc–2024.html   
https://youtu.be/2U1BdE2kqXw  https://cos.tv/videos/play/51694924909286400
https://www.bitchute.com/video/WdYWHLWNf7Yp/   

У час Великого посту необхідно усвідомити ці основні реальності: Ти помреш. Ти будеш стояти перед Божим судом. Тебе чекає щаслива або нещаслива вічність. Божий Син, Ісус Христос, страждав і помер за тебе, щоб дати тобі вічне щастя після смерті. Терпіння при кривавому бичуванні було за твою нечистоту, приниження при коронуванні терням і плювання Христові в обличчя – за твою гордість.  Хресна дорога – за твої фальшиві дороги гріха. Христова смерть перемогла гріх і диявола та відкрила тобі дорогу до вічної слави. Ісус сьогодні говорить тобі: «Зречись самого себе, візьми свій хрест і йди за Мною». Куди? На Голготу. Там є вузька дорога (Мт. 7,14) до вічного життя через Христову смерть.

У час Великого посту дай собі постанову: щодня хоча б одне самозречення. Коли прийде думка себежалю, заздрості, нечистоти, гніву, скажи: «Ісусе, зрікаюся себе, зрікаюся себе… відділяюся від духа брехні і марноти».