Слово Патріарха Іллі на свято Богоявлення
«А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось Йому небо, і Він побачив Духа Божого, Який спускався, мов голуб, і зійшов на Нього. І голос пролунав з неба: „Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!”» (Мт. 3,16-17)
В цьому Божому слові, яке нам описує подію, як Ісус прийшов хреститися на Йордан, там де Іван Хреститель хрестив хрещенням на покаяння, вказано на всю Пресвяту Трійцю. Він – Божий Син – будучи без гріха, став на Йордані поміж грішників, щоб тим дати нам приклад – щоб ми, грішники, каялися. Коли Ісус охрестився в Йордані, відкрилося небо і Він побачив Божого Духа, Який спускався на Нього у вигляді голуба. І почувся голос Небесного Отця: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!».
Бог дійсно об’являється нам. Усвідом: Ісус є в тобі. Він каже: «Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той в Мені перебуває, а Я в ньому». Ми цього не усвідомлюємо своїм розумом і відчуттями, але це реальність. Боже слово ясно говорить про це. Також апостол Павло каже: «Щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях» (Еф. 3,17). Усвідом: в тобі є Ісус, ти є живим кивотом. На іншому місці своїх послань апостол говорить: «Не живу вже я, але живе в мені Христос» (Гал. 2,20). Нехай Господь відкриє очі і нам, щоб ми усвідомили собі цю правду хоча б на це свято Богоявлення. Над нами не мусить з’явитися якийсь видимий знак, щоб ми побачили Святого Духа у вигляді голуба, але хай Він дасть нам пережити, хоча б на кілька секунд, що Ісус є в нас. «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» І цей Улюблений Син є в тобі. Ісус є в тобі. Нехай Святий Дух розкриє нам цю таємницю, щоб ми усвідомлювали свою гідність як християни, як ті, які носять в собі живого Бога. Наше життя дуже коротке, і якщо ми можемо з Христом не тільки жити, але й терпіти, це велика ласка. Коли ми терпимо невинно, як і всі християни-мученики, які мужньо терпіли за Христа, то це найбільша честь. В нас тече кров перших християн, кров мучеників, які віддали життя за Христа. До цих мучеників належать і первомученик Степан, і Іван Хреститель, який хрестив Ісуса (він також був мучеником), і всі апостоли, крім апостола Івана, який пережив духовне мучеництво. Апостол Іван мужньо став під хрест Ісуса і був готовий навіть до того, що і його можуть розіп’ясти. А тому і ми маємо бути готові терпіти за Христа. Мучеництво є фізичне і духовне. Якщо тут, на землі, можемо терпіти за Христа, то отримаємо за це вічну славу в небі. Чим є це земне життя? Не знаємо ні дня, ні години, коли Господь покличе нас у вічність. Минає рік за роком. Життя скінчиться і перед нами вічність. Мудра людина – це та, яка рахується з Богом, зі смертю, з вічним життям. Будьмо і ми мудрими! Нехай Божий Дух відкриє наш розум і серце, щоб ми усвідомили, що Ісус є в нас, щоб дали Йому владу і в різних ситуаціях та життєвих роздоріжжях ми говорили: «Господи, хай буде не моя, а Твоя воля! Ти в мені, а я в Тобі. Я хочу виконувати Твою волю». Якщо ми робимо свавілля, це ні до чого не приводить, це лише марнота, витрачання енергії і витрачений час. Але те, що робимо в єдності з Ісусом, має вартість на всю вічність! Ісус каже: «Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної водиці, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди» (Мт. 10,42). Кожен вчинок, який ми робимо в єдності з Ісусом і для Нього, має велику вартість для вічності.
Отож на свято Богоявлення просімо, щоб Святий Дух відкрив нам очі, щоб ми усвідомили, ким ми є, і усвідомлювали присутність Ісуса в собі; щоб жили з Ним; щоб в різних ситуаціях і терпіннях рахувалися з Ним і зверталися до Нього. Тоді не треба нічого боятися – ні хвороби, ні страждання, ні смерті. Ісус є з тобою. Він ніколи тебе не залишить – лише щоб ми Його не залишили!
Далі в Божому слові сказано, що після того, як Ісус був хрещений в Йордані, де на Нього зійшов Святий Дух, Він пішов у пустелю. Там Його спокушав диявол (див. Мт. 4,11). З пустелі Ісус повернувся повний сили. Диявол в пустелі цитував Святе Письмо, отож своїм спокушуванням він має мету захитати нашу віру. Але якщо людина в силі Божого Духа переможе духа брехні – диявола, то одержить Божу силу, яка згодом діє.
Коли ми приймемо Святого Духа, все одно треба знову і знову відкриватися Йому, як апостоли. На них часто нападали різноманітні спокуси, але вони залишалися вірними, бо знову приймали Його в конкретних ситуаціях.
Щоб в нас дійсно діяв своєю силою Божий Дух, Дух Правди – замість духа світу і духа брехні – треба чинити покаяння. Коли ми каємося, визнаємо правду про себе, тобто свій гріх перед Богом, завжди приходить Святий Дух і дає нам світло і силу. Покаяння – це практична річ для кожного з нас. Просімо, щоб Бог дав нам світло, щоб ми бачили Його дороги, Його плани щодо нашого життя, щоб усвідомлювали Його слово, яке промовляє до конкретних ситуацій, в яких ми знаходимося, щоб бачили там Ісуса – Того, Який постійно є з нами – бачили не фізично, але духовними очима віри. «Господи, дай, щоб я бачив!» Кого? Ісуса і Його Церкву – Містичне Тіло Христове.
Завантажити: Слово Патріарха Іллі на свято Богоявлення
