+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

Йдеться про велику і серйозну боротьбу за спасіння душ. У цьому бої потребуємо живої молитви, бо самі в ньому не вистоїмо. Боже слово говорить нам, що ми повинні робити: «Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться у вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!» (Ів. 15,7) Треба виконати ці дві умови. Слово «перебувати» пов’язане з витривалістю. Не достатньо  зробити щось один раз. Тут йдеться про певну сталість, закоріненість, що є протилежністю до мінливості, одноразовості. Перебувати в Христі не так просто, коли тисячі марнот нас від Нього відводять! А як перебувати в Його слові? Треба випросити Його слово і перебувати в ньому там, де ми є. Це може бути, наприклад, гасло: «Тільки Ісус!».

На свято Христа Царя читаємо послання до Колосян, де написано: «Він вирвав нас з-під влади темряви і переніс у Царство свого улюбленого Сина» (Кол. 1,13). Бог з любові до нас, щоб ми навіки з Ним жили, визволив нас з-під влади темряви, гріха і світу та переніс до Царства Свого улюбленого Сина.

Адам не послухав Бога і Божих законів, але слухав диявола і його брехні, так що нарешті повірив йому і послухав його. Через це прийшов гріх, а з ним і смерть. Так перший чоловік – Адам, віддав весь людський рід під владу диявола і наша природа була порушена первородним гріхом – в нашу душу була влита отрута духовної інфекції. Тобто кожна людина має в собі первородний гріх, але в нас також є голос Божий – совість. Коли ми приймемо Ісуса Христа і є охрещені, тоді настає боротьба – боротьба двох царств: царства диявола і пітьми, яке має свою владу у світі, в брехні та злі, і  Царства Ісуса Христа, яке ми прийняли, коли через хрещення були прищеплені до Ісуса. Кожен день ми вирішуємо, кого слухати. Або слухаємо сугестії від злого і гріх, а потім чинимо свавілля, або слухаємо Ісуса Христа.

«Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите

книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне»

Ісус говорить про подвійну праведність. Про праведність книжників і фарисеїв, і про праведність з віри. Якщо не матимемо цієї праведності з віри, то не увійдемо в  Царство Небесне.

Слово праведність – тобто справедливість – означає, що кожному треба дати те, що йому належить. Боже слово каже: «Відплата за гріх смерть» (Рим. 6,23), і «всі згрішили» (Рим. 3,23). Отож всім людям за гріх справедливо належить смерть, і не тільки дочасна, але й вічна, тобто відлучення від Бога – пекло.

1 частина  – Криптофашизм на ІІ Ватиканському Соборі

2 частина  – Цитати з Nostra Aetate і відповіді

3 частина  – Найбільша катастрофа ХХ століття

1 частина

Криптофашизм на ІІ Ватиканському Соборі

28 жовтня 1965 р. була проголошена декларація Nostra Aetate. Цим був випущений дух – демон брехні і смерті, який за 50 років спричинив катастрофічну ситуацію в Церкві і у світі. Де-факто зліквідував правдиву місію і відкрив двері антимісії в середині християнства!

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

З близького оточення Міської Ради м. Дрогобича стало відомо, що в ці передвиборчі дні планується розбійницький напад на правовірний монастир у місті Дрогобичі, по вул. Копистенського, 14, в якому проживають монахи Української Правовірної Греко-Католицької Церкви.

Насильство над Правовірною Церквою чинять на замовлення відпалої ієрархії УГКЦ вже декілька років підряд. Свідомо обманюючи віруючих і представників державних органів, верхівка УГКЦ домагається не лише моральної, але й фізичної ліквідації правовірних. За останні місяці, на замовлення ієрархії УГКЦ, було скоєно декілька варварських нападів на правовірні монастирі у Брюховичах біля Львова.

Покаяння – метанойя – означає зміну мислення, а метастрофейн –  зміну способу життя.

1) Щоденно десятину часу Богу

2) Святкування сьомого дня

3) Літургійна реформа

4) Єрусалим і 12 патріархатів

До п. 1) Щоденно десятину часу Богу

Яким був сенс матеріальних десятин? Цими жертвами людина визнавала свою залежність від Бога і свою вдячність. Секуляризований світ сьогодні ігнорує велич Бога, сенс життя і реальність вічності. Десятина часу – це 2 години і 24 хвилини. Духу брехні у світі служать мас-медіа, а всередині Церкви –  єресі ІКТ і пошана до поганства та їх демонів, що призводить до толерування  аморальності. Все це зрада Бога! За останні півстоліття, особливо через вплив телебачення і прийняття духа світу (секуляризації), в католиків настала духовна шизофренія. Постійно діє Ісусове слово: «Шукайте перше Царство Боже» (Мт. 6,33).

8.09.2015

В час, коли Церква була нищена зсередини єрессю аріанства, св. Василій Великий взиває: „…Вся інтелігентність тих, які вишколені у слові, є сповнена брехнею фальшивих і напівправдивих тверджень, як око наповнене порохом”… „Усі ці люди заражені невиліковною епідемією божевільної любові до слави, так що кожен прагне бути вище, ніж інший. Однак в той же час їхній корабель потопає на дно у страшну глибінь…” „Кожен вказівний знак (догма), поставлений отцями Церкви, порушений, кожна підвалина, кожна твердиня здорового погляду правдивої віри порушена…, якщо ворог перший не нападає на нас, то нас ранить власний товариш.” Такий стан є і сьогодні, але багато хто цього вже не бачать – вони духовно осліпли!

Анамнеза

Анамнеза коротко пригадує певні головні події з життя Ісуса Христа, які стосуються кожного з нас. Слова перемінення поєднані з анамнезою: «Це моя Кров…, яка за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів. Тому-то, споминаючи цю спасенну заповідь: „Це чиніть на мій спомин”… і все, що ради нас сталося: хрест… воскресіння… другий прихід».

Що пригадуємо (з гр. anamnein)? Спасительну заповідь: по-перше, слова перемінення, а по-друге, «все, що ради нас сталося», починаючи хрестом і завершуючи другим приходом Христа (анамнеза). Це все сталося заради нас. Ми повинні це пригадувати та усвідомлювати, на це повинна бути спрямована наша віра, яка має реалізувати те, що Ісус вже для нас виконав. Тут, згідно Св. Письма, було б добре хоч подумки додати слово «разом»: разом розп’яті, разом поховані, разом воскресли… (Гал. 2,20; Кол. 2,12). Щоб в Літургії, а також і в житті ми могли це реалізувати, необхідно, щоб Святий Дух зійшов не лише на дари, але і на нас!

Подаємо пропозицію реформи постсоборового храму згідно біблійної моделі.

ІІ Ватиканський Собор уможливив радикальну «реформу»: усунув баляси, які підкреслювали святість простору; кивот переважно було перенесено на бічний вівтар, а центром став порожній Престол і за ним крісло для «голови літургійного згромадження». Замість Євхаристійного Христа центром став священик, який під час відправи Літургії повернений лицем до людей. Така «літургійна реформа» не стосувалася Православної Церкви, а також не заторкнула Східні Католицькі Церкви. Тут сакраментальність простору виражена не тільки баляси, але й іконостасом. У греків є простий іконостас, переважно з чотирьох ікон, який відділяє святилище від храму. Слов’яни східного обряду мають іконостас, що складається з багатьох ікон. Пропонуємо: