ХТО СТУКАЄ, ТОМУ ВІДЧИНЯТЬ
Ми з сестрою пішли по нотаріусах питатися, бо нам потрібно було від них одну послугу, яка (як всі стверджували) коштувала 300 гривень. Ми шукали, може десь буде дешевше. І коли нам дали номер телефону ще до одного, ми безрадно стояли на вулиці, бо телефона ми з собою не мали, таксофонів також ніде нема.
ПОМОЛИЛАСЬ
Зранку дочка попросила разом з нею помолитися, а у мене «свої плани». Але заради любові до Ісуса вирішила помолитися, а плани – потім. Виходжу з дому вже «як християнка» і відразу зустріла сусіда, який постійно з нами конфліктував через віру. Він перший почав розмову, але якось прихильно говорив, я на це нав’язала і він не міг сам себе заперечувати, мусів тільки притакувати.
ЯК ЦЕ МОЖНА ОБЕРНУТИ НА ДОБРЕ?
Нам потрібно було поміняти вікна в кімнаті. Ми кожного дня молилися за полагодження матеріальних справ, щоб Господь на тому прославився, щоб всім тим Сам закерував. Так і сталося: ми знайшли таку фірму, що зробила для нас велику скидку, вчасно прийшли майстри, все виглядало якнайкраще. Але ми перед монтажем вікон відкотили килим, щоб при роботі не замастився і виявилося, що бетон на підлозі потріскався на порох – треба наново заливати підлогу!
МІСІЯ НА СХІДНІЙ УКРАЇНІ
Під вечір ми поверталися маршруткою додому. Один брат почав євангелізувати водія. Причиною розмови стала підкова, яка висіла над дверима маршрутки. Брат сказав до водія: «Для чого ви повісили підкову?» Водій відповів: «На щастя, щоб гроші приносила». На що брат сказав: «Підкова щастя не принесе, ані грошей… Щастя може дати тільки Господь Бог.
Ніхто не сміявся
Декілька років тому я працювала на роботі, де постійно щось відзначалося. А коли не було причини для святкування, то шеф, добряга по натурі, приносив плящину, „щоб зігрітися”, яку йому дали як могорич чи як “соціалістичний дарунок”. Ми були доброю компанією і любили шефа, тому що він був “людяний” і ділився з нами.
ҐЛОРІЯ ПОЛО
„5.5.1995р. біля Народного Університету в Боготі (Колумбія), близько 5-ї пополудні нас з висоти вдарила блискавка. Мій племінник моментально був мертвий, помер на місці. Ціле моє тіло звугліло від могутнього удару блискавки. На мені не було жодних здорових м’язів, мої ребра, живіт, як і мої ноги та печінка були попечені. Блискавка вийшла з мене через праву ногу. Нирки і легені були дуже попечені.
КЛАРА
Коротка подія, яка відбулася в Будапешті у 1937р. Були дві подруги. Одна називалася Клара, друга – Анна. Клара була побожною, ходила до костела, приступала до Святого Причастя. Анна була байдужа, не цікавилася Божими речами. Жила заможно, але без Бога. Завжди в неділю з чоловіком виїжджали машиною на прогулянку і поверталися ввечері, з Богом не рахували.
„КАТЕРИНО, ДЕ ТИ ТЕПЕР?”
Святий Франциск Ґіроламо був місіонером в Неаполі, у 18 столітті. Проводив місії перед одним храмом на малій площі, а з одного вікна постійно кричала якась жінка. Співала і перебивала його проповідь, щоб люди його не чули. Але він не здавався. По якомусь часі знову прийшов на те місце, і коли почав проповідувати, вже ніхто його не перебивав. Після проповіді запитав: „Що є з тою жінкою? Як то, що мене не перебиває?”
Хмурний настрій
Хмурний настрій я маю найчастіше з пізнання самої себе і з усвідомлення величезної прірви між ласками і дарами (талантами), якими мене Господь обсипає і моїм духовним життям, в якому їх не використовую і марнотрачу, як блудний син. Замість того, щоб зінтенсивнити свої намагання і наблизитись до Господа, втікаю з поля бою, і тоді приходить хмура.
БОГ ХОЧЕ РОБИТИ ВЕЛИКІ РЕЧІ
Коли на мене находить сонливість (маю сторожу вночі), розсіяння чи лінивство, то усвідомлю собі, що маю відповідальність за цей час, і що Ісус шукає віру і місце тут на землі. Шукає саме зараз, конкретно в моєму серці, щоб міг робити великі речі: визволяти, оздоровлювати, впливати своєю силою і ласкою на тих людей, які мають відповідальність за душі та цілі народи.
ЯК НАСТАЛИ ЗМІНИ?
“Сталося це під час двох режимів, які намагалися підпорядковати народ жорстоким диктаторам. Ситуація дійшла до краю і віруючі об’єдналися: “Якщо Бог живий, мусимо до Нього кликати”. За влади Аміна було ув’язнено багато духовних осіб, тому люди були змушені втікати в ліси, де цілими ночами взивали до Бога: “Просимо Тебе, згадай про нас, прийди до нашого народу”.
НЕ ХОЧУ ТВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ХОЧУ ТЕБЕ!
Карл Каретто був президентом християнської організації в Італії, людина, яка жертвувалася за інших аж до краю. Яким тяжким хрестом було для нього відійти на самоту в пустиню і жити життям молитви, коли почув голос Ісуса : “Не хочу твоєї діяльності, хочу тебе!”
СПІШИ ВОСКРЕШАТИ “ПОМЕРЛИХ” !!!
“Не залишайте молитву! Ви загинете!” – просить Діва Марія. Колись, як звечоріє, з кожного дому в Меджугор’ї було чути:”Отче наш ”, “Богородице Діво”, а сьогодні телевізор замінив молитву. Те, що іслам і комунізм не змогли зробити з вірою на протязі віків, те зробили гроші за десять років. Без молитви в нас нема життя, без молитви – ми ходячі трупи.
ЗАСУДЖЕНИЙ СПРАВЕДЛИВИМ БОЖИМ ВИРОКОМ
В 13ст. жив в Парижі професор Раймунд Діоссерс, який був дуже вчений, але також дуже гордий. Коли помер, то спочатку молилися біля його труни вдома. Відмовляли молитву: „Покажи мені переступи і гріх мій”. Це слова з книги Йова, які цитували в молитві. Коли священик вимовив ці слова, нараз почули голос: „Я засуджений справедливим Божим вироком”.
