ЯК ЦЕ МОЖНА ОБЕРНУТИ НА ДОБРЕ?
Нам потрібно було поміняти вікна в кімнаті. Ми кожного дня молилися за полагодження матеріальних справ, щоб Господь на тому прославився, щоб всім тим Сам закерував. Так і сталося: ми знайшли таку фірму, що зробила для нас велику скидку, вчасно прийшли майстри, все виглядало якнайкраще. Але ми перед монтажем вікон відкотили килим, щоб при роботі не замастився і виявилося, що бетон на підлозі потріскався на порох – треба наново заливати підлогу! Ми в таких справах зовсім не розуміємося, тому молилися далі. Треба купити матеріал, треба знайти когось, хто би нам це зробив, треба, щоб було тепло, щоб висох бетон (був початок жовтня). В суботу вранці ми мали замовлений матеріал, домовлених майстрів і навіть було дуже тепло. Заливати мали в 15.00, а до того часу ми ще віддовбували залишки старої підлоги і… Один необережний удар і в каналізаційній трубі, коліно якої ледь виднілося з-під підлоги, утворилася дірка, як 5 копійок.
Після перших емоцій нам було зрозуміло, що треба зробити покаяння. Кожна з своєї сторони визнала провину, а сестра-настоятелька вкінці додала: «Віримо, Ісусе, що Ти і це можеш обернути на добре». В мене в голові відразу винирнуло питання: «Це – на добре? Як? Це ж додаткова робота, витрата сил і маємо мало часу. Ще треба буде видовбувати трубу і її міняти, а це не піде так легко, як підлога, яка була залита з тирси і цементу». Нічого не залишалося, як подякувати Богові і дзвонити до одного пана, що робив нам сантехніку. Ми деколи потребували його поміч, але тому що він завжди страшно зайнятий, то переважно треба було і тиждень чекати на його прихід. При його найбільшій охоті, ми сподівалися, що і цього разу буде така відповідь, але ні: «За годину я буду у вас». І приїхав. Подивився, заклеїв, не треба було міняти трубу.
А також поцікавився, що ми «затіяли» в хаті. Запитав, хто нам буде давати до порядку стіни довкола вікон? Ми сподівалися, що якось самі то заштукатуримо, побілимо, але майстер на це категорично не погодився. Він це робить людям, знає як і нам сам це зробить. Ми тільки стиснули плечима, що добре. І дійсно, це не було так просто, як ми уявляли. Така робота робиться в декілька етапів, щоб було надійно і щоб не дуло через шпари. Майстер 4 рази приходив, дуже гарно зробив нам відкіс і ще деякі роботи з дрелькою. Ми також змогли з ним порадитися за інші питання, щодо нашого ремонту.
І ще, в той день ми за 4 години залили підлогу, а не за 10, як нас попереджали майстри. Ввечері довідалися ще про одну деталь: майстер по сантехніці день перед тим просив одного з тих чоловіків, що нам заливали підлогу, щоб відвіз його в Рогатин, але той вже знав, що має прийти нам помагати, тому відмовив у поїздці. Тому і майстер нікуди не поїхав і зміг прийти до нас. Наш ремонт був від початку в Божих руках, це просто був Божий ремонт. Ми бачили на власні очі, який наш Господь вірний: «Де збільшився гріх, там зарясніла благодать» (Рим.5,20).
З нашого боку тільки потрібно визнати свій гріх, вернутися до Бога, попросити благословення і навіть в таких, абсолютно матеріальних речах, можемо смакувати Ісусову близькість і радість з того, що Бог є з нами.
сестра-монахиня
