«І ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо,

очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла»

“Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих“

«Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні

майбутньої слави, яка має нам з’явитися».

«А коли діти, то й спадкоємці ж Божі – співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із Ним, щоб разом з Ним і прославитися».

“Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі.”

Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні,

але прийняли дух усиновлення, яким кличемо: «Авва! – Отче!»

Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони – сини Божі

Тим-то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;

бо коли живете за тілом, то помрете.

Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити

«І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих,

мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих,

оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас».

А як Христос у вас, то тіло мертве для гріа,

а дух живий через праведність.

Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас.

Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить.

«Тому що прагнення тіла вороже Богові –

бо не кориться законові Божому, та й не може.

Тілесні не можуть подобатись Богові».

«Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне;

ті ж, що за духом, – про духове.

Бо прагнення тіла веде до смерти,

а прагнення духа – до життя і миру».

«Щоб оправдання закону здійснилося на нас,

що ходимо не за тілом, а за духом».