«А коли діти, то й спадкоємці ж Божі – співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із Ним, щоб разом з Ним і прославитися».

“Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі.”

Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні,

але прийняли дух усиновлення, яким кличемо: «Авва! – Отче!»

Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони – сини Божі

Тим-то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;

бо коли живете за тілом, то помрете.

Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити

«І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих,

мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих,

оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас».

А як Христос у вас, то тіло мертве для гріа,

а дух живий через праведність.

Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас.

Коли ж хтось Духа Христового не має, той Йому не належить.

«Тому що прагнення тіла вороже Богові –

бо не кориться законові Божому, та й не може.

Тілесні не можуть подобатись Богові».

«Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне;

ті ж, що за духом, – про духове.

Бо прагнення тіла веде до смерти,

а прагнення духа – до життя і миру».

«Щоб оправдання закону здійснилося на нас,

що ходимо не за тілом, а за духом».

“Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом,
Бог, – пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі”

«Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим,

щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові».

(27.05. до 10.06.2012)

Цей вірш пов’язаний з трьома попередніми віршами. Наголошує,  що, будучи в Христі, ми померли вимогам Закону тілом Христовим. Тобто через хрещення ми стали Його Містичним Тілом. Але через хрещення ми також були прищеплені до нового життя Христа воскреслого.

«Тим-то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею,

якщо стане жінкою іншому чоловікові;

коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею,

якщо стане жінкою іншому чоловікові»

(від 13.05. до 27.05.2012)