«Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне;

ті ж, що за духом, – про духове.

Бо прагнення тіла веде до смерти,

а прагнення духа – до життя і миру».

«Щоб оправдання закону здійснилося на нас,

що ходимо не за тілом, а за духом».

“Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом,
Бог, – пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі”

«Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим,

щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові».

(27.05. до 10.06.2012)

Цей вірш пов’язаний з трьома попередніми віршами. Наголошує,  що, будучи в Христі, ми померли вимогам Закону тілом Христовим. Тобто через хрещення ми стали Його Містичним Тілом. Але через хрещення ми також були прищеплені до нового життя Христа воскреслого.

«Тим-то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею,

якщо стане жінкою іншому чоловікові;

коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею,

якщо стане жінкою іншому чоловікові»

(від 13.05. до 27.05.2012)

„Хіба не знаєте, брати, – я тим говорю,

які знають закон, – що закон панує над людиною, поки вона живе?

Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв’язана з ним законом;

а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка”

(від 29.04. до 13.05.2012р.)

„Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Ним”.

(від 15.04. до 29.04.2012р.)

Сила хрищення полягає в двох таїнствах: в єдності з Христовою смертю і участю у Його воскресінні. Якщо вірою з’єднуємося з силою Христової смерті, яка перемогла гріх, диявола і смерть, то живе в нас Христос.

„Ми поховані з Ним через хрищення на смерть,

щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця,

і ми теж жили новим життям.”

(від 1.4. до 15.4.2012)

Тут мова йде не тільки про Христову смерть, але і про воскресіння.

„Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися,

у смерть Його христилися?”

(від 18.03 до 01.04.2012)

На питання, чи ми не знаємо, можемо відповісти, що справді не знаємо суті гріха, Христової смерті, ані хрищення. Питання „чи ви не знаєте” нас закликає усвідомити певне таїнство, яке нам Боже слово відкриває у взаємозв’язку  між визволенням від гріха, тобто вмиранням гріху (пор. стих 2), і Христовою смертю та хрищенням.

«Що ж скажемо? Чи зостанемось у грісі, щоб помножилася ласка?

Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, – як нам у ньому далі жити?»

(від 04.03. до 18.03.2012)

Ці два запитання – це реакція на вірш 5,20, де сказано: „Де збільшився гріх, там перевершила ласка”. Не можна грішити і стверджувати: тим більше перевершить ласка! Так не можна!

«Щоб, як панував гріх зі смертю,

так панувала і ласка через оправдання на вічне життя,

через Ісуса Христа, Господа нашого».

«Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там перевершила ласка».

від  05.02.2012  до 19.02.2012

Закон не має сили перемогти гріх, а точніше він лише викриває гріх і гріх збільшується. В теперішньому часі гріх особливо збільшився, але Бог дає ще більше ласки тим, хто виступить проти системи зла і гріху.

«Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух Одного багато людей стане праведними».

«І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання».

(від 8.1.2012 до 22.1.2012)

Гріх Адама спричинив, що кожний його нащадок народжується як засуджений на кару смерті. Жодна людина своїми силами не може вибратися з цієї влади смерті. Ісус своєю смертю приніс за нас задоситьучинення Божій справедливості  і переміг над смертю.