«А Я кажу вам: Хто відпускає свою жінку,

– хіба у випадку розпусти, – той робить з неї перелюбницю;

і хто взяв би розведену, чинить перелюб»

«І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше

тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло»

«Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.

А Я кажу вам, що кожний хто дивиться на жінку з пожаданням,

той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці»

«Ви чули, що було сказано давнім: „Не вбивай”; і коли хтось уб’є, той підпаде

судові. А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові.

Хто ж скаже братові: „Нікчема!”, той підпаде Верховному Судові.

А хто скаже: „Дурень”, той підпаде під вогонь пекельний»

«Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите

книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне»

«Блаженні ви, коли вас будуть зневажати,

гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи Мене ради.

Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі;

так бо переслідували пророків, які були перед вами»

«І втретє йому каже: „Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене?”

І засмутився Петро, що аж утретє його питає: „Чи любиш Мене?”,

та й каже Йому: „Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що Тебе люблю!”

І каже йому Ісус: „Паси Мої вівці!”»

«А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання,

промовив: „Прагну!”  Стояла ж посудина, сповнена оцтом.

От і подали Йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом»

«Бачивши Матір і біля неї учня, що стояв, а його ж любив Він,

Ісус мовить до Матері: „Жінко, ось син твій!”

А тоді й до учня мовить: „Ось Мати твоя!”

І від тієї хвилі учень духовно Її прийняв до свого нутра»

«І об’явив Я їм Твоє Ім’я, і об’являти буду, щоб любов,

якою Ти полюбив Мене, в них перебувала, а Я – в них!»

«Отче! Хочу, щоб ті, яких Ти Мені передав, були зі Мною там, де і Я,

та й бачили Мою славу, яку Ти дав Мені,

бо Ти полюбив Мене перед заснуванням світу»

«Щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, щоб одно були в Нас і вони;

щоб світ увірував, що Ти Мене послав»

«Я вже більш не у світі, а вони у світі, і Я до Тебе йду. Отче Святий!

Збережи їх в Імені Твоєму, яке  Ти дав Мені,  щоби вони були одно, як Ми!»

«А вічне життя у тому, щоб вони пізнали Тебе, єдиного, істинного Бога,

і Тобою посланого – Ісуса Христа»