«Шукайте найперше Боже Царство та його справедливість, а все інше вам додасться» (Мт. 6,33)

Пошук є болісним процесом. Коли людина загубить, наприклад, гроші чи документи, які потребує, то шукає їх і має з цього біль. А коли знайде, то радіє. А ми повинні шукати найперше Боже Царство. Маємо мати біль, доки не знайдемо його…

Ми повинні шукати і Його справедливість. Вона полягає в тому, що Ісус взяв на Себе справедливу кару за гріх – мій і твій, і виявляє нам своє милосердя. Боже милосердя є в Ньому. Ісус помер за мене і дає мені даром, через віру, Боже Царство і вічне щастя. Я маю це знати і шукати.

6.09.2015

Олександрійський патріарх Теодор відвідав Росію (18-29.08.2015). В Кремлі разом з патріархом Кирилом відправляв Літургію, а також дав інтерв’ю РІА Новини. На кожному кроці під час візиту він підкреслював, як сильно любить російський народ, як цінує  Російську Православну Церкву… Говорив так, щоб сподобатися  публіці. Радикально засудив фанатичний іслам, який за його словами, створює  проблеми всюди, де існує. Але тоді несподівано додав: «Я хотів би підкреслити, що необхідно розрізняти між ортодоксальним, традиційним ісламом, та  фанатичним ісламом… мусульмани є справжнім джерелом благородства і доброти». Більшість російських ЗМІ щодо візиту патріарха Теодора видали статті з характерним жирним заголовком: «Патріарх Теодор II бачить проблему не в ісламі, а в фанатиках».

Чому вчені не хочуть повірити в Бога? Один учений сказав: «Коли людина віруюча, і є дійсно добрим вченим, то наука приведе її до ще більшого пізнання Бога». Людина стає атеїстом тому, що не хоче признати над собою вищу інтелігентну і мудру істоту, якій мала б здавати звіт зі свого життя. Іншими словами, це інтелектуальна гординя – диявольська пиха. Також ангели, які стали демонами, не хотіли признати правду, що Бог є над ними, що їх створив. Вони хотіли бути як Бог: «Я Бог і нікого над собою не признаю». Тільки затверділі не хочуть пізнати Бога, схилитися перед Ним, навернутися і поставити Його на перше місце в своєму житті, бо не хочуть бути залежними від Нього.

«Ніхто не може двом панам служити: або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а другого знехтує. Не можете служити Богу і мамоні» (Мт. 6, 24)

Бог дає нам Своє слово. Воно є світильником на шляху нашого життя. У світлі Божого слова ми повинні бачити норму. Боже слово нам говорить, що двом панам не можна служити. Ми не можемо служити Богу і мамоні. Що є тією мамоною? Ми думаємо, що це гроші, але це не тільки вони. Це може бути багато речей. Мамона – це все, що поставимо замість Бога, якого маємо любити всім серцем, тобто все, до чого прилипне наше серце і чому потім служимо. Ми з’єднаємося з цим духом, відкриємося йому і вже не можемо служити Богові. Мамоною можуть бути і наші залежності, як наприклад в Марії Магдалини. Ісус звільнив її з залежності від нечистих духів. Вона була рабою, для неї це була мамона і тому вона не могла служити Богу. Але Ісус звільнив її.

1.09.2015

Псевдопатріарху Теофілу

Єрусалим

Шановний псведопатрірху Теофіле!

Ви вчинили декілька злочинів проти Бога та Церкви, і вже 10 років займаєте Єрусалимський Патріархат незаконно. А законного Патріарха Іринея досі тримаєте в ув’язненні.  Лише чудом він ще не був отруєний чи убитий іншим способом.

Хто найбільше був зацікавлений в усуненні патріарха Іринея і чому?

Найбільше були зацікавлені глобалісти (архітектори НСП). Чому? Бо патріарх Іриней не має з ними єдності духа. Однак єдність духа з ними мав і має Константинопольський патріарх Вартоломей і сучасний Московський патріарх Кирило. У 2005 році патріарх Вартоломей з архиєпископом Калінінграду Кирилом Гундяєвим  разом з грецьким урядом підготували путч. Протягом двох днів скликали синод, на який деякі представники Православних Церков навіть не встигли приїхати. Там вони зняли законного патріарха за  штучну провину, що він продав церковний готель ізраїльському уряду. Однак готель досі є майном Церкви і не існує жодних доказів для звинувачення патріарха. Коли Кирило допоміг здійснити підлий злочин і пропхали Вас на патріарха, того ж дня він повернувся в Росію. Невдовзі його і за цю службу пропхали на Московського патріарха.

Ісус є Суддя, Отець передав суд Синові. Коли Він сяде судити, по правій стороні будуть стояти вівці, по лівій – козли, які підуть на вічне засудження. Він відділить добрих від злих. Тут, на землі, перемішана полова з пшеницею. Бог це допускає і важко це відділити. Зло зі світу не усунемо, бо воно є також в нас. Протягом всієї історії, царства чи окремі країни завжди мали свої закони, суди, а також покарання для тих людей, які вчинили злочини. Однак цим повністю не викорениться зло, а тільки певним чином применшиться, щоб не настало повне спустошення. Кожна людина має в собі совість, голос Божий, і розуміє, що добре, а що погане.

Ісус каже, що ми не можемо служити двом панам. Не можемо служити дияволу, а одночасно Богу. Кожен з нас мав би поставити собі питання: Кому, власне, я служу? Хто є моїм паном? Чи це Бог, Ісус Христос? Або чи це якийсь гріх чи фальшива філософія, яка мені подобається, через що я залишаюся в темряві гріха? Сьогодні людина повинна радикально вирішити і сказати ясне «Так» Богу і ясне «Ні» дияволу. Бо кому я служу, той потім і відплатить мені. Тут йдеться про вічність, про спасіння душі.

Що таке нове серце – це таємниця. Тільки Я, Господь, випробовую думки і серце людини. Знаю, що є в людині. Якщо Я, ваш Бог, вважав потрібним дати вам нове серце, то добре знаю, чому це роблю і чому ви його потребуєте. Що таке нове серце – це для вас таємниця. Я створив його. Те серце є одне. Воно є місцем, де Я можу перебувати. Це серце має дві властивості: по-перше, радикальний опір тому, хто зводить людський рід – воно є бунтом проти сатани; а одночасно воно повністю залежне від Мене в цілковитому послусі. Без докорів та нарікання скоряється перед Моєю волею. На Мою волю завжди відповідає „Так!” Довіряє та вірить. Воно є новим світом, де немає місця для гріха і гордості. Це новий духовний центр, який не шукає свого, але тільки Мого! Так, це серце тобі дам.

Ісус хрестить нас також вогнем, щоб цей вогонь спалив в нас весь бруд моральної нечистоти. Якщо ми маємо в своїх думках якісь нечисті уяви, то хай вогонь це спалить. Наше око – те внутрішнє – має бути чистим. Треба все дати до світла, знову каятися, назвати брехню брехнею і зло злом, признати, як було насправді. Це покаяння. Тоді Бог буде діяти. Але ми повинні приходити не до якихось психоаналітиків, але до Того, Хто є лікарем душі і тіла – до Ісуса. Він оздоровляє цілісно. Він той самий вчора, сьогодні і навіки. А коли маємо до Нього йти? Одразу ж, як вам в око залетить якийсь бруд. Побачите зображення – Стоп! Геть! Господи, хай Твій вогонь це спалить! Це брехня!

6.08.2015

Шановний архиєпископе Яне!

В ці дні ти виступив з т.зв. різким засудженням гомосексуалізму. Однак мало хто розуміє, що це лише продуманий хід на шахівниці. У всіх країнах відбувається інформаційна і психологічна війна, мета якої – просування автогеноцидних систем, де головним важелем є гомосексуалізм. Церква в цей час мала б бути пророчим голосом, який в потрібний момент вкаже на суть проблеми і зробить ефективні кроки для порятунку християнства і народу. Ти, Галік і кард. Дука маєте повну ідеологічну єдність зі світовими глобалістами, хоча й продумано виступаєте начебто кожен на іншій стороні. Галік поставив собі завдання  провести провокаційну акцію і так потрапити на вершину рейтингу уваги в мас-медіа. Він сам коментує це під час телевиступу. Після домовленості з кардиналом Дукою, ці акції в храмі св. Сальватора йому були формально заборонені, але мета вже була досягнута і мас-медіальна пропаганда гомосексуалізму через Церкву вже була викликана. Тоді Галік сам сказав, що Дука практично ще зробив йому піар, але що це нічого не змінює, навіть навпаки: «Богослужіння» він проведе в протестантському храмі, а пропаганду гомосексуалізму в своєму католицькому храмі зупиняти не має наміру.

«Не клопочіться вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись» (Мт. 6,25). «Отець же ваш Небесний знає, що вам усе це потрібне» (Мт. 6,32).

Ісус каже нам, що ми повинні повністю довіряти Богу. Він вказує на птахів і на лілії, що Бог про них дбає. Своєю силою не зробимо білою або чорною жодної своєї волосини. І навіть якщо будемо старатися, працювати аж до втоми, то своє життя не продовжимо ні на один день, ні на годину, ні на секунду. Коли будемо помирати, то побачимо, чи ми були мудрими, чи необачними, але вже може бути  пізно, вже не матимемо часу нічого змінити. Тому будьмо мудрими сьогодні! Тобто рахуймося з Богом, рахуймося з вічним життям.

Ми повинні визнати, як Петро: «Господи, я згрішив!». Якою була зустріч Петра з воскреслим Ісусом? Чому Ісус не з’явився, наприклад, Іванові, але Петрові, який Його зрадив і відрікся? Петро згрішив зі слабкості, але щиро любив Ісуса. А Ісус дав йому шанс. Петро визнав: «Господи, я Тебе зрадив». А потім Ісус його запитав: «Чи любиш ти Мене?». А Він відповів: «Господи, Ти знаєш все, Ти знаєш, що Тебе люблю». Навіть якщо б ти зробив багато гріхів, Ісус запитує, чи ти Його любиш і чи Йому віриш? Чи віриш, що Він за тебе помер і взяв всі твої гріхи на Себе? Це головне. Тому визнай Йому: «Ісусе, Ти є Господом мого життя. Ти мій Спаситель. Ти помер за мене на хресті. Твоя кров була пролита за мене, щоб мені були прощені гріхи.

Коли людина сліпа, то нічого не бачить, тільки темряву. Коли людина має здорові очі, то бачить все.

Є світло, яке приходить до нас через фізичний зір. Ми бачимо денне світло, людей, дерева, будинки, прекрасну природу. Однак є і світло розуму, яким пізнаємо деякі приховані правди. Також є ще світло віри. Дякувати Богу за світло розуму, але воно не покаже  нам все. Скільки є людей, всіляких філософів, які опираються тільки на розум! Але якщо вони не навернені і не служать своїм розумом Богу, то є наче медіумами духа темряви, як напр. Маркс, Дарвін. Дарвін був атеїстом, а Маркс сатаністом. Вони вигадували і вигадували, і вибудували певні природні правди, але так, що за цим був дух брехні. Вони не вказали на Бога, але навпаки, виступили проти Нього. Цілі континенти прийняли їхні фальшиві філософії. А плодом цього були концтабори і т.д.

Що таке любов? Це не сентиментальні почуття. Любов до Христа є конкретною – дотримуватися Його заповідей, мати особисте відношення до Христа, тобто що людина особисто усвідомлює: «Ти за мене помер, Ти любиш мене. Ти за мене терпів, заливався кровавим потом в Гетсиманії, був бичований, вінчаний терням, на Тебе плювали, Тебе принижували, Ти йшов хресною дорогою, падав, був зневажений між злочинцями і вбивцями, наче б був одним із них, як жебрак – Ти, що робив чуда, дозволив себе так принизити і висміяти заради мене. На кінець Ти дозволив себе розіп’ясти на Голготі – і все це заради мене. І я готовий за Тебе терпіти, і навіть віддати життя».