«Ніхто не може двом панам служити: або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а другого знехтує. Не можете служити Богу і мамоні» (Мт. 6, 24)

Бог дає нам Своє слово. Воно є світильником на шляху нашого життя. У світлі Божого слова ми повинні бачити норму. Боже слово нам говорить, що двом панам не можна служити. Ми не можемо служити Богу і мамоні. Що є тією мамоною? Ми думаємо, що це гроші, але це не тільки вони. Це може бути багато речей. Мамона – це все, що поставимо замість Бога, якого маємо любити всім серцем, тобто все, до чого прилипне наше серце і чому потім служимо. Ми з’єднаємося з цим духом, відкриємося йому і вже не можемо служити Богові. Мамоною можуть бути і наші залежності, як наприклад в Марії Магдалини. Ісус звільнив її з залежності від нечистих духів. Вона була рабою, для неї це була мамона і тому вона не могла служити Богу. Але Ісус звільнив її.

1.09.2015

Псевдопатріарху Теофілу

Єрусалим

Шановний псведопатрірху Теофіле!

Ви вчинили декілька злочинів проти Бога та Церкви, і вже 10 років займаєте Єрусалимський Патріархат незаконно. А законного Патріарха Іринея досі тримаєте в ув’язненні.  Лише чудом він ще не був отруєний чи убитий іншим способом.

Хто найбільше був зацікавлений в усуненні патріарха Іринея і чому?

Найбільше були зацікавлені глобалісти (архітектори НСП). Чому? Бо патріарх Іриней не має з ними єдності духа. Однак єдність духа з ними мав і має Константинопольський патріарх Вартоломей і сучасний Московський патріарх Кирило. У 2005 році патріарх Вартоломей з архиєпископом Калінінграду Кирилом Гундяєвим  разом з грецьким урядом підготували путч. Протягом двох днів скликали синод, на який деякі представники Православних Церков навіть не встигли приїхати. Там вони зняли законного патріарха за  штучну провину, що він продав церковний готель ізраїльському уряду. Однак готель досі є майном Церкви і не існує жодних доказів для звинувачення патріарха. Коли Кирило допоміг здійснити підлий злочин і пропхали Вас на патріарха, того ж дня він повернувся в Росію. Невдовзі його і за цю службу пропхали на Московського патріарха.

Ісус є Суддя, Отець передав суд Синові. Коли Він сяде судити, по правій стороні будуть стояти вівці, по лівій – козли, які підуть на вічне засудження. Він відділить добрих від злих. Тут, на землі, перемішана полова з пшеницею. Бог це допускає і важко це відділити. Зло зі світу не усунемо, бо воно є також в нас. Протягом всієї історії, царства чи окремі країни завжди мали свої закони, суди, а також покарання для тих людей, які вчинили злочини. Однак цим повністю не викорениться зло, а тільки певним чином применшиться, щоб не настало повне спустошення. Кожна людина має в собі совість, голос Божий, і розуміє, що добре, а що погане.

Ісус каже, що ми не можемо служити двом панам. Не можемо служити дияволу, а одночасно Богу. Кожен з нас мав би поставити собі питання: Кому, власне, я служу? Хто є моїм паном? Чи це Бог, Ісус Христос? Або чи це якийсь гріх чи фальшива філософія, яка мені подобається, через що я залишаюся в темряві гріха? Сьогодні людина повинна радикально вирішити і сказати ясне «Так» Богу і ясне «Ні» дияволу. Бо кому я служу, той потім і відплатить мені. Тут йдеться про вічність, про спасіння душі.

Що таке нове серце – це таємниця. Тільки Я, Господь, випробовую думки і серце людини. Знаю, що є в людині. Якщо Я, ваш Бог, вважав потрібним дати вам нове серце, то добре знаю, чому це роблю і чому ви його потребуєте. Що таке нове серце – це для вас таємниця. Я створив його. Те серце є одне. Воно є місцем, де Я можу перебувати. Це серце має дві властивості: по-перше, радикальний опір тому, хто зводить людський рід – воно є бунтом проти сатани; а одночасно воно повністю залежне від Мене в цілковитому послусі. Без докорів та нарікання скоряється перед Моєю волею. На Мою волю завжди відповідає „Так!” Довіряє та вірить. Воно є новим світом, де немає місця для гріха і гордості. Це новий духовний центр, який не шукає свого, але тільки Мого! Так, це серце тобі дам.

Ісус хрестить нас також вогнем, щоб цей вогонь спалив в нас весь бруд моральної нечистоти. Якщо ми маємо в своїх думках якісь нечисті уяви, то хай вогонь це спалить. Наше око – те внутрішнє – має бути чистим. Треба все дати до світла, знову каятися, назвати брехню брехнею і зло злом, признати, як було насправді. Це покаяння. Тоді Бог буде діяти. Але ми повинні приходити не до якихось психоаналітиків, але до Того, Хто є лікарем душі і тіла – до Ісуса. Він оздоровляє цілісно. Він той самий вчора, сьогодні і навіки. А коли маємо до Нього йти? Одразу ж, як вам в око залетить якийсь бруд. Побачите зображення – Стоп! Геть! Господи, хай Твій вогонь це спалить! Це брехня!

6.08.2015

Шановний архиєпископе Яне!

В ці дні ти виступив з т.зв. різким засудженням гомосексуалізму. Однак мало хто розуміє, що це лише продуманий хід на шахівниці. У всіх країнах відбувається інформаційна і психологічна війна, мета якої – просування автогеноцидних систем, де головним важелем є гомосексуалізм. Церква в цей час мала б бути пророчим голосом, який в потрібний момент вкаже на суть проблеми і зробить ефективні кроки для порятунку християнства і народу. Ти, Галік і кард. Дука маєте повну ідеологічну єдність зі світовими глобалістами, хоча й продумано виступаєте начебто кожен на іншій стороні. Галік поставив собі завдання  провести провокаційну акцію і так потрапити на вершину рейтингу уваги в мас-медіа. Він сам коментує це під час телевиступу. Після домовленості з кардиналом Дукою, ці акції в храмі св. Сальватора йому були формально заборонені, але мета вже була досягнута і мас-медіальна пропаганда гомосексуалізму через Церкву вже була викликана. Тоді Галік сам сказав, що Дука практично ще зробив йому піар, але що це нічого не змінює, навіть навпаки: «Богослужіння» він проведе в протестантському храмі, а пропаганду гомосексуалізму в своєму католицькому храмі зупиняти не має наміру.

«Не клопочіться вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись» (Мт. 6,25). «Отець же ваш Небесний знає, що вам усе це потрібне» (Мт. 6,32).

Ісус каже нам, що ми повинні повністю довіряти Богу. Він вказує на птахів і на лілії, що Бог про них дбає. Своєю силою не зробимо білою або чорною жодної своєї волосини. І навіть якщо будемо старатися, працювати аж до втоми, то своє життя не продовжимо ні на один день, ні на годину, ні на секунду. Коли будемо помирати, то побачимо, чи ми були мудрими, чи необачними, але вже може бути  пізно, вже не матимемо часу нічого змінити. Тому будьмо мудрими сьогодні! Тобто рахуймося з Богом, рахуймося з вічним життям.

Ми повинні визнати, як Петро: «Господи, я згрішив!». Якою була зустріч Петра з воскреслим Ісусом? Чому Ісус не з’явився, наприклад, Іванові, але Петрові, який Його зрадив і відрікся? Петро згрішив зі слабкості, але щиро любив Ісуса. А Ісус дав йому шанс. Петро визнав: «Господи, я Тебе зрадив». А потім Ісус його запитав: «Чи любиш ти Мене?». А Він відповів: «Господи, Ти знаєш все, Ти знаєш, що Тебе люблю». Навіть якщо б ти зробив багато гріхів, Ісус запитує, чи ти Його любиш і чи Йому віриш? Чи віриш, що Він за тебе помер і взяв всі твої гріхи на Себе? Це головне. Тому визнай Йому: «Ісусе, Ти є Господом мого життя. Ти мій Спаситель. Ти помер за мене на хресті. Твоя кров була пролита за мене, щоб мені були прощені гріхи.

Коли людина сліпа, то нічого не бачить, тільки темряву. Коли людина має здорові очі, то бачить все.

Є світло, яке приходить до нас через фізичний зір. Ми бачимо денне світло, людей, дерева, будинки, прекрасну природу. Однак є і світло розуму, яким пізнаємо деякі приховані правди. Також є ще світло віри. Дякувати Богу за світло розуму, але воно не покаже  нам все. Скільки є людей, всіляких філософів, які опираються тільки на розум! Але якщо вони не навернені і не служать своїм розумом Богу, то є наче медіумами духа темряви, як напр. Маркс, Дарвін. Дарвін був атеїстом, а Маркс сатаністом. Вони вигадували і вигадували, і вибудували певні природні правди, але так, що за цим був дух брехні. Вони не вказали на Бога, але навпаки, виступили проти Нього. Цілі континенти прийняли їхні фальшиві філософії. А плодом цього були концтабори і т.д.

Що таке любов? Це не сентиментальні почуття. Любов до Христа є конкретною – дотримуватися Його заповідей, мати особисте відношення до Христа, тобто що людина особисто усвідомлює: «Ти за мене помер, Ти любиш мене. Ти за мене терпів, заливався кровавим потом в Гетсиманії, був бичований, вінчаний терням, на Тебе плювали, Тебе принижували, Ти йшов хресною дорогою, падав, був зневажений між злочинцями і вбивцями, наче б був одним із них, як жебрак – Ти, що робив чуда, дозволив себе так принизити і висміяти заради мене. На кінець Ти дозволив себе розіп’ясти на Голготі – і все це заради мене. І я готовий за Тебе терпіти, і навіть віддати життя».

Що таке Нове Серце? Господи, як довго я усвідомлював реальність нового серця вірою, а тепер так радо передав би цей скарб словами. Однак все, що напишу, це не те, що має бути. Викреслюю, переписую, шліфую, щоб це мало літературну форму, але та правда від цього ще більше вмирає…

– Господи, що, властиво, є серце? Що таке серце кам’яне, а що таке серце нове?

– Чому запитуєш? На це не відповідається логікою. Вірою прийми і будеш мати. Люди не питаються, що таке життя. Вони просто його мають і живуть. Вони не розуміють, що таке фізичне життя, а ще менше можуть зрозуміти життя Духа. Не питайся, не роздумуй, але зроби те, що зробив розкаяний розбійник. Він повірив, прийняв таїнство. І учень під хрестом вчинив подібно. Аж коли приймеш, тоді почнеш потрохи розуміти. Необхідно зробити перший крок віри і жодна логіка не може його замінити. А роздумування і досліджування є правильними лиш до тієї міри, наскільки допомагають повірити і схилитися перед таїнствами. „Прославляю Тебе, Отче, що Ти втаїв це від мудрих та обачних, а відкрив немовляткам”. Не йдеться про те, щоб постійно видумувати в теології щось нове, адже тут на землі йде боротьба на життя і на смерть. Йдеться про спасіння чи погибель багатьох.

Це було ще за царської Росії, десь сто років тому. В одній в’язниці було два табори в’язнів, які між собою воювали, бо настав бунт. Кілька ув’язнених були вже мертві, а вояки лише дивилися і чекали, що буде далі; і вони самі боялися. Тоді закликали одного священика. Він прийшов до вождя одного з цих двох таборів і просив його, щоб перестали воювати. Той послухав. Тоді ішов до вождя другого табору, але той не хотів слухати. Це був відомий злочинець, який був вже у багатьох в’язницях. Всі ув’язнені боялися його і називали Сахалінець. Як він став злочинцем? Це було ще за царської Росії: він походив з багатої сім’ї, навчався в гімназії, потім в університеті. Але невинно був засуджений на три місяці. Там його наповнила така ненависть до людей, що почав робити  все більші і більші злочини.

Бог дав нам Свої заповіді. Якщо їх порушуємо, то грішимо і цим приносимо біль, горе і шкоду собі та іншим навколо нас. Але тепер є модним гасло: Ніщо не є гріхом. Роби, що хочеш. Свобода! Кожен гріх, будь-яка нечистота має зелене світло. Але що це принесе? СНІД, венеричні хвороби, психологічний розклад цілого народу, пекло на землі і після смерті.