В даний час правовірну Церкву нищить дух глобалізації Нового Світового Порядку (НСП). Під позитивними поняттями запроваджує сатанізацію і втілює духа антихриста. Засобом для досягнення цього є єресі і синкретизм з поганством, що практикується в міжрелігійному діалозі. Західна Церква на чолі з останніми папами вигнала зі свого середовища Святого Духа. До цього прямує також і Східна церква на чолі з патріархами Вартоломієм та Кирилом, за прикладом апостатичного Заходу. До сучасної Церкви відносяться слова, що вона є долиною сухих кісток. Видіння, яке Господь показав пророку Єзекиїлу, стосується і наших днів. «Ці кості – це все дім Ізраїля» – сучасна церква без духа покаяння і Духа правди. Тому треба так, як і пророк, взивати до Бога за нове сходження Святого Духа в особистій молитві, а особливо в Літургії, конкретно – в Епіклезі.

Газета «L’Osservatore Romano» опублікувала статтю з промовою Франциска, в якій папа назвав наплив мігрантів в країни Європейського Союзу «арабським вторгненням», з якого Європа може т.зв. витягти для себе користь.

Відповідь: Чому папа не наведе конкретного прикладу з минулого, де і коли Європа з «арабських вторгнень» витягла для себе користь?

Цитата: «Сьогодні ми можемо говорити про арабське вторгнення. Це соціальний факт».

Відповідь: Папа ще недавно неодноразово стверджував, що йдеться про мігрантів, які тікають від війни та голоду, і закликав, щоб їх не відкидали. Раптово він пробудився до реальності, коли їх тут вже понад мільйон, і признав, що йдеться про «арабське вторгнення»!

В час Великого посту Бог дає нам час – 40 днів – для того, щоб ми зупинилися і роздумували над стражданнями Христа. Молитва-розважання над семи словами Ісуса на хресті, які Він промовив, коли три години помирав на Голготі, спонукає нас до того, щоб ми відкрилися Божій любові, яка віддалася нам аж до крайнощів (https://vkpatriarhat.org/?category_name=svjatkyvannja-nedili). Усвідом: Бог вже не міг зробити щось більше для тебе. Ісус помирав за всіх, які Його приймуть, тобто і за тебе – особисто за тебе, щоб вирвати тебе з рабства гріха і темряви, щоб дати тобі вічне життя. А чим є земне життя? Це лише коротке паломництво тут, на Землі, яке колись закінчиться, але ніхто не знає коли, як сказав Ісус: «Не знаєте ні дня, ні години…» (Мт. 24,42). Тому ми повинні чувати і мати на собі весільну одежу – «вмити одежу свою в Крові Агнця» (пор. Од. 7,14), щоб могти увійти на небесну весільну гостину. Ми не повинні відмовитися від цієї гостини, щоб не бути вкинутими у темряву, де є плач і скрегіт зубів.

В неділю, 06.03.2016 р., папа Франциск згадав про теракт в Ємені, під час якого загинули, окрім інших жертв, і 4 монахині. Водночас цей момент він використав для агітації, щоб Європа тим більше приймала т.зв. «біженців».

Цитата: «Молюся за них і за інших загиблих під час теракту…».

Відповідь: Франциск був зобов’язаний радикально виступити проти злочинної системи, що породжує ісламізацію Європи. Замість цього, він маніпуляційно використовує теракт для її пропаганди. Тому його молитва є молитвою лицеміра.

Цитата: «Вони є жертвами нападу вбивць, але також жертвами глобалізації байдужості, для якої це не має значення…».

Відповідь: Франциск не байдужий – він аж занадто старається, щоб глобалізація Нового Світового Порядку саме через ісламізацію була реалізована в Європі.

Під час генеральної аудієнції 02.03.2016 р. Франциск виступив з промовою про Боже милосердя. З одного боку, він говорить про глибокі правди, що стосуються Божого милосердя і покаяння, а з другого боку – так, як і при кожній нагоді – закликає до ісламізації Європи так званими біженцями. Начебто якщо католики будуть приймати ісламістів до своїх парафій, монастирів і прочанських місць, то Бог простить навіть найважчі гріхи: «Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна…, і люди споживатимуть блага країни і житимуть в мирі» (Іс. 1,18-19). Зловживати цитату Св. Письма для підтримки ісламізації – це маніпуляція і гріх проти Святого Духа. Крім того, на практиці вже бачимо, як ісламісти споживають блага країни і вчиняють один кримінальний злочин за іншим. Але Франциск про це ніколи не говорить. Він є тільки рупором архітекторів Нового Світового Порядку (НСП) і просуває їхню програму.

27.02.2016р.

Православним єпископам РФ

Єпископ Тихон замовчав справжню суть проблеми, яка стосується зустрічі патріарха Кирила з папою. Ця зустріч повністю відповідала лінії політики глобалізації Нового Світового Порядку (НСП). Екуменізм сьогодні означає єдність з панєресями, які просуває апостатичний Ватикан! Він заперечує винятковість спасіння у Христі, Божество Христа, Його реальне та історичне воскресіння і натхнення Святого Письма. Через міжрелігійний діалог Ватикан прийняв духа пошани до поган і їх демонів і вигнав Святого Духа. Це найбільші єресі – більші, ніж в минулому було аріанство або монотелітство, за що в 681 р. патріархи і папа були виключені з Церкви. Панєресі екуменізму в системі НСП також становлять загрозу для безпеки російської держави. Тому державна влада має реагувати на самоліквідаційну церковну політику. Якщо президент і уряд недооцінять проблему, не втрутяться і не відкличуть патріарха Кирила, то винними в автогеноцидному процесі будуть не тільки єретичні і зрадницькі єпископи, але й президент та уряд. Сьогодні Ватикан просуває глобалізаційну політику НСП, яка приховано і поетапно веде Православну Церкву до самознищення.

29.02.2016р.

З початку цього року ВООЗ викликала мас-медіальну паніку з приводу т.зв. загрози від вірусу Зіка. До цієї паніки приєднався і папа Франциск.

BBC повідомляє, що в Бразилії у 2015 році була введена обов’язкова вакцинація TDAP (правець, дифтерія, коклюш) вагітних жінок. З тих пір вакциновані жінки стали народжувати дітей з мікроцефалією (пороком розвитку головного мозку). Серед дітей, що були хворі мікроцефалією лише мінімальний відсоток мав вірус Зіка. Але матері, що народили дітей з вродженим пороком, під час вагітності всі отримали вакцину нового складу. А вірус Зіка, як свідчать факти, не спричиняє жодних вроджених пороків.

У зв’язку з фіктивними наслідками вірусу Зіка Всесвітня Організація Охорони Здоров’я проголосила міжнародну надзвичайну ситуацію, а вірус Зіка – серйозною глобальною загрозою!!!

29.02.2016р.

Аллах вимагає крові і відрізаних голів Христових учнів. Франциск дбає про те, щоб ця практика прийшла в Європу якомога швидше.

В неділю, 28.02.2016р., Франциск знову закликав Європу до т.зв. чесного розподілу «біженців». Минулого року мусульмани в Єгипті ритуально відрізали голови 21 християнину і провокативно зняли це на камеру. Франциск на це мовчить, тобто схвалює. Того ж року мусульмани таким же способом відрізали голови 30 ефіопським християнам та подібним способом вбивали християн і в Лівії. Однак Франциск затято мовчить. Минулого року виповнилась 100-а річниця геноциду 1,5 мільйона християн у Вірменії. На цей голокост Франциск мовчить. Сьогодні проходить запрограмована ісламізація Європи, яка пов’язана з терактами і злочинами всіх видів. Але тут папа вже не мовчить, а невтомно мантрує одне і те ж: Приймайте мусульманських «іммігрантів» в Європу – на кожну парафію, в кожен монастир і на кожне прочанське місце!

Коран не є такою ж священною книгою, як Біблія, а мусульманський Аллах не тотожний християнському Богу. Однак ці єресі Франциск публічно проповідує.

Наддержавна організація ООН створила Конвенцію (т.зв.) прав дитини. На підставі цієї Конвенції окремим державам нав’язують закони, які під позитивними термінами і без реальних причин узаконюють викрадення дітей у батьків. Наприклад, «Закон про соціально-правовий захист дітей» впроваджує механізм т.зв. прийомних сімей, і таким чином офіційно закріплює в країні злочинну ювенальну юстицію. Настає парадоксальна ситуація: дітей краде офіційна державна соцслужба, яка на підставі закону здійснює найважчі злочини проти дітей і батьків! Система заснована на ліквідації сім’ї, а згодом і її окремих членів. Наприклад, мати з дитиною йде до лікаря, а дитині замість звичайної медичної допомоги ставлять фальшивий діагноз, щоб звинуватити батька у зловживанні дитиною. Дитину відбирають у матері відразу ж в лікарні. Перейнята розпачем мати потрапляє під владу тиранів цієї системи. Їй погрожують, що коли не підпише фальшиву заяву, у якій сама має звинуватити батька, то вже ніколи не побачить своєї дитини. Мати зі страху підпише, згодом розпадеться шлюб, але дитину їй все ж не повернуть. Чоловік важко зранений такою несправедливістю, а дружина у своєму розпачі залишається сама. Зломлена втратою дитини і без підтримки чоловіка, вона не може продовжувати боротися за свою дитину.

Заключне слово не тільки щодо єресей священика Т.Галіка,

але й щодо єресей декларації Nostra aetate.

У попередніх частинах на конкретних випадках ми показали, як католицький священик Т.Галік ставить під сумнів найосновніші правди християнства. Передусім, дух єресі проявився в тому, що він тонко заперечив Христове воскресіння. За 26 років плоди його публічної діяльності, включаючи літературу, свідчать про те, що Галік не проповідує правовірне вчення і не має Духа Христового, але духа Нью Ейдж. Це – дух неомодернізму і синкретизму. Галік не цитує Св. Письмо в дусі правовірності, але зловживає ним. Він вносить духовний і моральний розклад. З цього випливає ясний висновок – на основі Гал. 1,8-9 Галік є відступник і єретик. Відповідальність за його єретичну діяльність лягає на кардинала М. Влка. Обоє на себе стягнули Божу анатему, яка була оприлюднена ще 29.06.2008 р.

Галік посилається на ІІ Ватиканський Собор, на декларацію Nostra аetate, і на Івана Павла II (Асиж, 1986). Галік дійсно є лише вершиною айсберга. Засудження Галіка і його єресей – це засудження всієї цієї апостатичної системи, яка була просунута декларацією Nostra аetate на II Ватиканському Соборі. Цю єретичну декларацію ухвалив Папа Павло VI. Яка відповідь? Відповіддю є догматична булла Святішого Отця Павла IV «Cum Ex Apostolatus Officio». Булла визначає, що якщо священик, єпископ або навіть папа впаде в єресь або схвалює єресь, то на нього падає Божа анатема – виключення. Все, що він робить, є незаконним і недійсним. Ця булла захищає правовірне вчення Церкви від єресей, які загрожують вірі з боку теологів, єпископів чи папи.

Патріарх Кирило зрадив Христа і Церкву! Анатемою, яка впала на нього, він скликає прокляття на Церкву і народ! На основі апостольського і пророчого авторитету закликаємо Священний Синод Православної Церкви, хай не пізніше 29.02.2016 р. відкличе з уряду відступника Кирила. Якщо цього не зробить, хай до 01.03.2016 р. єпископи України проголосять свій Патріархат. Те саме хай зроблять і єпископи Молдови.

Бог хоче цього!

Продовження аналізу богословсько-літературної діяльності Т.Галіка:

6. Метод релятивізму

Галік вирішує питання, чи всі релігії в своїй основі однакові і мають ту саму вартість: «Можу дати три різні відповіді і кожну відстоювати: НІ, НЕ ЗНАЮ, МОЖЛИВО!».

Цитата: «НІ, звучить моя відповідь, якщо хтось твердить, що “релігії в своїй основі є однакові”: таке твердження рішуче заперечую як релігієзнавець, який при докладнішому вивченні релігій бачить безліч відмінностей».

Відповідь: На перший погляд Галік відповість правильно: НІ. Однак аргумент, який наводить, одразу ж показує, що всю проблему відношення християнства і поганських культів він базує на фальшивому фундаменті. Суть християнства і суть поганства – це дві непоєднювальні речі.

Продовження аналізу богословсько-літературної діяльності Т.Галіка:

5. Метод неособистого підходу до віри

Т.Галік пише: «Мене згіршує христологічна єресь цього фільму («Страсті Христові» М. Гібсона), в якому діло спасіння нашого Господа подається як людське героїчне досягнення – Ісус тут гарно, по-американськи, зображений як чемпіон, як професіонал у перенесенні терпінь, який на рингу з дияволом, бувши тисячу разів у нокауті, знову встане – і врешті по заслузі зійде на сходинку переможця…» («Ніч сповідника», 2006, ст.174).

Це вершина богохульства – порівнювати Христове спасительне страждання зі садомазохізмом і називати Спасителя чемпіоном і професіоналом у перенесенні терпінь.

Продовження аналізу богословсько-літературної діяльності Т.Галіка:

4. Метод віртуальної реальності

Галік пише: «Воскресіння є подією есхатологічного характеру – на це натякає вислів “третій день”, який не є лише відомістю про час – проламуючись до часу, ця подія потребує часу, щоб  проникнути до серця і думок учнів та принести туди світло, уможливлюючи також збагнути сенс Христового терпіння і хреста» («Ніч сповідника», 2006, ст.244).

Чому Галіку так перешкоджає саме цей вислів зі Святого Письма – «третій день»? Бо він не терпить жодної конкретності, жодної реальності. Він літає в самих фантазіях, есхатологіях та віртуальних реальностях, але не зносить конкретної реальності. Третій день є третім днем – що ще хоче в цьому віднайти? Число три – це три, а день – це день. Кожна мала дитина знає, що третій по порядку йде після першого і другого, і що день – це день, а не тиждень, місяць чи рік. І власне тому, що не може з цим собі порадити, мусить вигадати якусь приголомшуючу теорію – так іншими словами скаже, що апостолам аж на третій день дійшло, що три дні тому Господь Ісус помер, і це було те воскресіння в їхніх головах, в яке ми повинні вірити, як нас у цьому переконує Галік.