Шукай правду! 24 частина: Анамнеза і епіклеза
В даний час правовірну Церкву нищить дух глобалізації Нового Світового Порядку (НСП). Під позитивними поняттями запроваджує сатанізацію і втілює духа антихриста. Засобом для досягнення цього є єресі і синкретизм з поганством, що практикується в міжрелігійному діалозі. Західна Церква на чолі з останніми папами вигнала зі свого середовища Святого Духа. До цього прямує також і Східна церква на чолі з патріархами Вартоломієм та Кирилом, за прикладом апостатичного Заходу. До сучасної Церкви відносяться слова, що вона є долиною сухих кісток. Видіння, яке Господь показав пророку Єзекиїлу, стосується і наших днів. «Ці кості – це все дім Ізраїля» – сучасна церква без духа покаяння і Духа правди. Тому треба так, як і пророк, взивати до Бога за нове сходження Святого Духа в особистій молитві, а особливо в Літургії, конкретно – в Епіклезі.
Після того, як священик промовить слова перемінення (Мт. 26,26), слідує анамнеза, тобто пригадування найосновніших правд, пов’язаних зі спасительним ділом Христа. Після анамнези слідує епіклеза – інтенсивне призивання Святого Духа: 1) над людьми 2) над освяченими Дарами.
Слова установлення
Священик співає слова установлення: «Прийміть, їжте, це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів». Люди відповідають: «Амінь». Потім священик співає: «Пийте з неї всі, це є Кров Моя, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів». «Амінь». Ці слова Ісус промовив на Тайній Вечері. Одночасно Він установив, щоб безкровним способом приносили Його Пресвяту жертву. Фізично вона здійснилася на хресті наступного дня в п’ятницю.
Христова смерть є моментом найбільшої любові – Ісус віддає Свого Духа в руки Отця. А цим одночасно перемагає гріх і диявола.
На 50-й день після воскресіння Христа на апостолів зійшов Святий Дух і народилася Церква. До чотирьох основних принципів, на яких вона була побудована, належить і Свята Літургія – «ламання хліба» (Ді. 2,42). «А першого дня тижня (в неділю) зібралися на ламання хліба» (Дії 20,7). Що написав апостол Павло про Святу Літургію? «Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши подяку, розламав і сказав: „Це Моє Тіло, воно за вас дається. Це робіть на Мій спомин”. Так само й чашу по вечері, кажучи: „Ця чаша – Новий Завіт у Моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на Мій спомин”. Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п’єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки Він не прийде. Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу» (1 Кор. 11,23-28).
Важливою є внутрішня позиція священика. Під час промовляння слів установлення він повинен мати внутрішню єдність з самим Христом. Божественний Спаситель вже при цих словах духовно віддав Себе аж на смерть.
Що має на увазі апостол, коли пише: «Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського» (1Кор. 10,21)? Він має на увазі, що ми не можемо брати участь в поганських окультних практиках, якими є різні форми віщування, магії чи спіритизму, а сьогодні і т.зв. міжрелігійний діалог. «Що спільного між світлом та темрявою? Яка згода між Христом і Веліялом?» (2Кор. 6,14-15).
Таїнство Божого Імені
Повільно з вірою вимовляй святе Ісусове Ім’я – прямо в єврейському оригіналі: «Є-ГО-ШУ-А».
Бог в палаючому кущі частково відкрив Мойсею таїнство Свого Імені – Він Всемогутній, Він завжди був і Є (YHWH-Ягве) (Ів.8,52). Але повноту Свого Імені Бог об’явив аж тоді, коли передав Своє Ім’я Своєму Сину (прим.: син має ім’я по-батькові, напр. Василь Володимирович). Боже Ім’я виражає не тільки Божу сутність Ягве, але і єдність та внутрішнє відношення Отця, Сина і Святого Духа, а також відношення Триєдиного Бога до нас, людей. Воно виражає таїнство спасіння – Ім’я ЄГОШУА буквально означає «Господь є спасіння» чи «(Триєдиний) Бог є наше спасіння». Ісус Сам визнає: «Я об’явив людям Твоє Ім’я, яке Ти дав Мені…» (Ів. 17,6). Ім’я Ісус – це грецький переклад скороченого Божого Імені Єшуа. Власне Ім’я Спасителя по-єврейськи є Єгошуа. Це Ім’я Боже і святе, про нього було сказано: «Кожен, хто призове Ім’я Господнє, спасеться» (Рим. 10,13).
Оскільки це Ім’я святе (див. ІІ заповідь: «Не взивай намарно Ім’я Господа»), тому, щоб не допустити його зневаги, в повсякденному вживанні краще використовувати грецький скорочений переклад цього Імені – «Ісус». В особистій і внутрішній молитві можеш промовляти повністю це святе Ім’я Єгошуа, але з великою пошаною. Воно містить не тільки Ім’я Отця і Сина, але і Святого Духа. Водночас в цьому Імені виражена Божа любов – спасіння, порятунок кожного, хто з пошаною і вірою призиває Ім’я Господнє. Коли людина входить у внутрішній зв’язок з Богом, не може промовляти святе Ім’я тільки механічно. В молитві для простого переживання правди Божої присутності, можу уявити Бога-Отця як епіцентр інтенсивного світла. Його оточує наступне світло, що символізує Бога-Сина – Ісуса. Між Ними є досконала єдність: «Я в Отці, а Отець в Мені» (Ів. 17,21). Божу присутність можу усвідомлювати як світляний стовп, який сходить згори і проходить крізь мене. Стовп виходить з центру надприроднього світла, яким є Триєдиний Бог. Св. Письмо каже: «Він єдиний, що безсмертя має, що в світлі живе неприступнім» (1Тим. 6,16). Ісус говорив про себе: «Я – світло світу» (Ів. 8,12).
Для зосередження допомагає взивання Божого Імені в певному повільному ритмі. При складі «Є» усвідомлю присутність Бога-Отця, при складі «ГО» – присутності Бога-Сина, а при складі «ШУ» – присутність Бога-Святого Духа, як світляного стовпа, в якому я тепер перебуваю через віру. Голосну «А» видихаємо три рази підряд. При першому «А» усвідомлю Бога-Отця, Який створив мене, любить, і тепер мене повністю проникає, як промінь світла. При другому «А» уявлю собі ще один промінь світла, який є наче оболонкою першого променя і має з ним єдність. Він символізує присутність Бога-Сина, Який відкупив мене Своєю Кров’ю. Він тепер є в мені і проникає мене. При третьому «А» цілковито віддаюся Святому Духу. Його можу собі уявити у вигляді світляного стовпа, який з’єднаний з обома променями в своєму нутрі. Святий Дух актуалізує все, що зробив Ісус, втілює таїнство спасіння, вливає в мене світло і силу – так, як пророкам, апостолам і мученикам. Святий Дух, як світляний стовп, виходить з неприступного світла і є його частиною. Він продовжує сходити вниз на землю, огортає мене і проникає все моє єство Божою присутністю.
Коли Господь вивів ізраїльський народ з рабства і водив його пустелею, то Свою присутність виявляв у світляному стовпі, який знаходився між небом і землею (Вих. 13,21-22). Також коли Мойсей молився за народ з піднятими руками в скинії заповіту, над наметом з’явився видимий світловий стовп Божої присутності (Вих. 33,9).
Анамнеза
Священик промовляє: «Тому-то споминаючи цю священну заповідь і все, що ради нас сталося: хрест…».
Анамнеза – це згадування конкретних спасительних правд, а водночас і коротке з’єднання з ними. Усвідом, що Христос той самий вчора, сьогодні і навіки (Євр.13,9), і що Він, як Бог, є над часом. Для Нього минуле, теперішнє і майбутнє є одним. Але тут ми живемо життя по етапах, в часі. Тому треба навчитися освячувати час, і буквально вірою проламуватися у вічність. Це відбувається через переживання у вірі т.зв. присутнього моменту. Коротко кажучи, йдеться про те, щоб повністю сконцентруватися на Божу присутність та Божу правду і дозволити, щоб вона тебе проникнула. Анамнезу здійснює Святий Дух, якого Отець послав в Ім’я Христа, щоб навчити нас усього і пригадати (anamnein) все, що Ісус говорив нам (див. Ів. 14,27) і що зробив для нас.
Коли священик молиться анамнезу тихо, люди не беруть участі. Що практично робити, щоб священик і віруючі отримали користь? Священик хай промовить вголос кожну правду окремо, а між окремими правдами хай залишить деякий час для тиші. Під час цього тихо промовить святе Боже Ім’я «Єгошуа», а водночас духовно з’єднається з суттю висловленої правди. Те саме хай роблять і віруючі.
Священик промовить:
1) «Хрест, Христова кров» – Є-го-шу-а-а-а (прим.: спасительні правди, пов’язані зі словом «хрест», містяться в цьому і наступних трьох пунктах). На Христовому хресті була пролита Його кров на відпущення гріхів. Свята кров очищує нас від кожного гріха, якщо ми ходимо у світлі (1Ів. 1,7). Це означає признати перед собою і перед Богом свої гріхи вірою прийняти, що Ісусова кров тепер нас від них очищує. (Прим.: При тихому промовлянні перших трьох складів Божого Імені «Є-го-шу» усвідомлюй присутність Отця, Сина і Святого Духа. При потрійному видиху «а-а-а» усвідомлюй конкретну висловлену правду).
2) «З Христом розп’ятий» – Є-го-шу-а-а-а. Щодня ми переживаємо конкретне безсилля. Це безсилля має з’єднувати нас з Христовим безсиллям на хресті.
3) «Христовий тестамент» (т.т. Заповіт Христа) – Є-го-шу-а-а-а. Якщо ми цілковито внутрішньо віддаємося Христу, в той момент зрікаємося себе (Мт. 16,24) та своєї волі, і приймаємо Божу волю, тоді ми готові до духовної трансплантації серця (Єз. 36,26). Христос дав мені нове серце Своїм словом: «Ось, Мати твоя».
4) «Христова смерть» – Є-го-шу-а-а-а. Ісусовою смертю ми були визволені з-під влади гріха та диявола і нам відкрився доступ до вічної слави.
5) «Гріб Христовий і мій» – Є-го-шу-а-а-а. Усвідом собі цю правду.
6) «Триденне воскресіння» – Є-го-шу-а-а-а. Усвідом реальність Христового воскресіння.
7) «На небеса вознесіння» – Є-го-шу-а-а-а. Усвідом, що Ісус увійшов до своєї слави і що приготував тобі місце в небі.
8) «Праворуч сидіння» – Є-го-шу-а-а-а. Ісус Христос тепер перебуває в Божій славі. Усвідом свою єдність з Ним.
9) «Другий і славний прихід» – Є-го-шу-а-а-а. Ісус Христос прийде вдруге. При Його приході воскреснуть і людські тіла.
10) Анамнеза завершується співом: «Твоє від Твоїх, Тобі приносимо за всіх і за все». При тому священик тримає дискос з освяченим хлібом і чашу з освяченим вином.
Що тут означає слово «Твоє»? Йдеться про жертву Ісуса – пролиту кров, смерть, а потім і воскресіння та вознесіння.
«від Твоїх» – ми, Ісусе, належимо Тобі, ми Твої. Ми були Тобою відкуплені…
«Тобі приносимо…» – Христова жертва через священика приноситься знову Богу Отцю.
«…за всіх..» – які були охрещені і шукають правду.
«…за все…» – за все, що було Христом відкуплено та освячено (храми, ікони, доми, місії, за доброчинність, людські труди і починання…).
Епіклеза
Хор співає: «Тебе оспівуємо…».
Священик молиться: «Ще приносимо Тобі оцю духовну і безкровну службу, і просимо, і молимо, і благаємо…».
Священик клякне і скаже «Зішли Духа Твого Святого на нас! На нас! На нас!».
Під час епіклези в ПЕРШІЙ ЧАСТИНІ просимо про зіслання Святого Духа на нас. Тут йдеться про актуалізацію П’ятидесятниці. На зібраних апостолів в день П’ятидесятниці зійшов Святий Дух.
Священик може просити, щоб Святий Дух зійшов не тільки на присутніх, але й на весь український народ, щоб настало духовне воскресіння, відповідно до пророчої молитви Єзекиїла (37 глава).
Під час співу «Тебе оспівуємо…» священик напівголосно або тихо вимовляє: «Слово Господнє: Зішлю Духа Мого на вас і ви оживете!».
«Зішли! – Є-го-шу-а-а-а»
«Зішлю Духа Мого на вас і ви оживете!»
«Зішли! – Є-го-шу-а-а-а»
«Прийди, Духу, і завій на цих повбиваних!»
«Хай оживуть на сході! – Є-го-шу-а-а-а»
«Хай оживуть на півдні! – Є-го-шу-а-а-а»
«Хай оживуть на заході! – Є-го-шу-а-а-а»
«Хай оживуть на півночі! – Є-го-шу-а-а-а»
Священик встане, настає ДРУГА ЧАСТИНА епіклези. У першій частині священик просив, щоб Святий Дух зійшов на нього і на людей ( «на нас»). Тепер, у другій частині, призиває Святого Духа на Святі Дари. Священик зробить жест – двома руками вкаже на Святі Дари, а при цьому скаже: «Зішли Духа Твого Святого – і на ці дари, що перед нами». Тоді напівголосно промовить «Є-го-шу-а-а-а».
Священик зробить знамення хреста над дискосом і скаже: «Сотвори хліб цей чесним Тілом Христа Твого». Тоді напівголосно промовить «Є-го-шу-а-а-а».
Тихо зробить знак хреста над чашею і скаже: «А те, що в чаші цій, чесною Кров’ю Христа Твого». Тоді напівголосно промовить «Є-го-шу-а-а-а». Опісля зробить знак хреста над Святими Дарами і вкладе на них руки, а при тому скаже: «Перетворивши Духом Твоїм Святим». Кульмінація дії Божої сили, яку завершує Святий Дух – переміну Святих Дарів в Тіло і Кров Христа, концентрується у словах «Перетворивши Духом Твоїм Святим», а одночасно і в призиванні Святого Імені «Єгошуа». У першій частині епіклези священик прийняв повноту Святого Духа для себе і для людей. Тепер промовить святе Ім’я Є-го-шу-а-а-а, а при потрійному промовлянні голосної «а» з вірою дихне на Дари. Це кульмінація епіклези. Словами «Амінь, амінь, амінь» священик підтвердить перед собою, перед присутніми і перед цілим всесвітом, що тепер на престолі є вже справжнє Тіло Христа і справжня кров Христа. Тоді відступить від престолу, клякне і, поклонившись, головою торкнеться землі. Потім встане і ще деякий час тихо молиться приписану молитву з Літургікона. При тому хор співає закінчення співу «Тебе оспівуємо…». Тоді священик співає: «Особливо за Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію».
Хор співає: «Достойно»
Дух покаяння
Для актуального пережиття Літургії потрібно, щоб священик і люди мали Духа правди. Що це означає? Якщо згрішать або зроблять якусь помилку, треба вміти признати це перед собою і перед Богом. Це справжнє покаяння. Без такого відношення зовнішні форми покаяння є неефективними і ведуть, швидше, до гордості. Але це не означає, що людина не могла б робити зовнішні покаянні практики, такі як піст, нічні чування, поклони…
Метанойя – це зміна мислення. Наше мислення обертається навколо егоїзму – самолюбства і марноти. Змінити мислення означає поставити на перше місце Христа і Боже Царство. Святе Письмо каже: «Нехай у вас будуть ті самі думки, що в Христі Ісусі…» (Фил. 2,5-11). Ми повинні вірити Євангелію (Мр. 1,15), а не людським філософіям і психологіям (Кол. 2,8). Прочанам з різних країн, які зустрілися з апостолами в день П’ятидесятниці, Петро сказав: «Покайтесь… і отримаєте дар Святого Духа» (Ді. 2,38). Епіклеза – це уприсутнення П’ятидесятниці.
Уприсутнення Христової смерті
Суть Літургії полягає в тому, що Христове Тіло віддається і Христова Кров проливається на відпущення гріхів. Це уприсутнення Христової смерті, якою Ісус переміг гріх та диявола, і відкрив нам шлях до Небесного Царства. Щоб з користю пережити таїнство Літургії, ми повинні бути охочі, як апостоли і мученики, у разі необхідності пожертвувати за Христа навіть своїм життям.
Христова смерть – це момент, коли Ісус віддає Свого Духа в руки Отця. Усвідом єдність з Христовою смертю, до якої ти був занурений у хрещенні (Рим. 6,4). У своїй особистій молитві згадай реальність, що будеш помирати, а тому вже сьогодні, хоча б на декілька секунд, повністю віддайся розп’ятому Ісусу. Віддай Йому все своє минуле і майбутнє. Тоді в єдності з Христом можеш пережити Його слово: «Отче, в руки Твої віддаю дух Мій!». Святий Дух буде вводити тебе до цього таїнства в молитві, а потім і у Святій Літургії, де реально уприсутнюється Христова смерть.
Святий Дух і жива Церква
Христос жив на землі 33 роки, помер, воскрес із мертвих і вознісся у Свою славу. Святий Дух тут аж до кінця віків уприсутнює Христа і Його діло. Він надихав Святе Письмо через багатьох священних авторів, навіть ще до приходу Христа. Вічне Слово стало Тілом (Ів. 1,14) через Святого Духа і Пресвяту Богородицю. Святий Дух на Йордані зійшов на Христа і об’явив Таїнство, що Ісус є Єдинородний Син Отця, тобто Бог від Бога, «Світло від Світла, Бог істинній від Бога істинного» (Символ віри). Після Іванового хрещення Святий Дух веде Ісуса в пустиню. Туди Він приходить повний Святого Духа, а після духовної боротьби з дияволом повертається повний сили. І тут Ісус дає нам приклад. Хрещення в Йордані означає для нас рішення змінити своє життя і привести його у відповідність з Божими законами. На перше місце ми повинні поставити Христа. Хрещення покаяння є основою для прийняття Святого Духа в повноті. Ввечері перед Своєю смертю Ісус наголошує, що Святий Дух вводить до повної правди і відкриває таїнство Христа: «Багато ще Я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині. Тож коли зійде той, Дух істини, Він і наведе вас на всю правду» (Ів. 16,12-13a). Коли Ісус возносився на небо, сказав апостолам: «Ви приймете силу (динаміс) Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками (мартирес) в Єрусалимі, Юдеї, Самарії і аж до краю землі» (Ді. 1,8). В день П’ятидесятниці Святий Дух сходить на апостолів і вони говорять новими мовами та пророкують. Апостол Петро, повний Святого Духа, вказує на Ісуса, на Його відкупительну смерть і воскресіння. Апостоли є свідками цих основних правд і подій. Святий Дух перемінив їхню слабкість в героїзм віри – на кінець вони пожертвували за Христа і своїм життям.
Невдовзі після зіслання Святого Духа апостоли «ламали хліб» (Ді. 2,42). Вони були слухняні наказу Ісуса, який Він дав при Тайній Вечері, коли на завершення взяв хліб та чашу з вином і безкровним способом приніс Себе в жертву. Святу Літургію Св. Письмо називає «ламанням хліба». Дух Божий через це таїнство уприсутнював Христову смерть вже в першій Церкві в Єрусалимі. Апостоли і віруючі з вірою приймали Тіло і Кров Христа. Вони усвідомлювати слова: «Хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров, перебуває в Мені, а Я в ньому» (Ів. 6,56). З якою вірою Пресвята Богородиця брала учать в цьому таїнстві, яке служив апостол Іван! Як глибоко Вона переживала у світлі Святого Духа присутність Христа і єдність з Ним, коли прийняла Тіло і Кров Христа під видом хліба і вина!
Ми живемо в час внутрішнього відпаду від християнства. Проповідувати істинне християнство без світла і сили Святого Духа сьогодні, як ніколи, неможливо. Наддержавні структури, які мають духа смерті, просовують глобалізацію і програмують сатанізацію людства, а одночасно ліквідацію християнства. Якщо знайдуться справжні християни, які виступлять проти цієї сатанинської структури, вони повинні реально рахуватися з мучеництвом (пригадай собі 21 мученика в Єгипті, яким відрізали голови у 2015 році). Але для цього потрібно силу Святого Духа. «Як на вас зійде Святий Дух, будете Моїми свідками – мартирес, мучениками» – так, як були і всі апостоли та мільйони мучеників. Їхній героїзм віри є плодом Святого Духа.
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
https://vkpatriarhat.org/?page_id=22185
28.02.2016р.
Завантажити: Шукай правду! 24 частина: Анамнеза і епіклеза (28.02.2016)
