25.11.2018

Епіклеза ‒ це призивання Святого Духа, щоб Він зійшов на нас, а також на предложені дари. Вона складається з трьох частин:

1) Священик стоїть на колінах і в дусі наполегливо просить Бога: «Зішли Духа Твого Святого на нас» (Примітка: під час всієї епіклези хор співає антифон: «Тебе оспівуємо…» або всі перебувають  в тиші).

Бог обіцяє через пророка Єзекиїла (37): «Ось Я введу в вас Духа, і ви знов оживете». Ми в дусі просимо: «Господи, дай Духа покаяння, щоб ми ожили!».

«Я дам вам жили!» ‒ Дай нам жили ‒ дар молитви!

«Я обкладу вас тілом» ‒ Наповни нас силою Твоїх заповідей!

«Я вкрию вас захисною шкірою» ‒ Дай нам живі спільноти!

«Я вкладу до вас Духа і ви оживете» ‒ Дай нам повноту Духа, щоб ми ожили! Є-го-шу- ááá!

22.11.2018

Ісус перед своєю смертю, перш ніж пожертвувати на хресті своє Тіло і Кров, установив, щоб ця Його хресна жертва приносилась Богу на відпущення гріхів. Символічні жертви за гріхи, коли жертвувалась кров і життя жертовних агнців в Єрусалимському храмі, втратили своє значення. Ісус є тим справжнім Агнцем, який взяв на себе гріхи світу (Ів. 1,29). Перш ніж звершити свою хресну жертву Ісус установив нову жертву, яка також є новим завітом (Мт. 26,26) на відпущення гріхів. На Тайній Вечері Ісус взяв хліб і сказав: «Це Тіло Моє, що за вас ламається». Тоді взяв чашу з вином і мовив: «Це кров Моя Нового Завіту, яка проливається… на відпущення гріхів».

Що при цьому могли переживати апостоли? Вони не розуміли Його слів, бо Його жертва ще не була звершена. На Тайній Вечері Ісус також кілька разів говорив про Святого Духа: «Багато ще маю вам сказати, та не перенесли б ви нині. Тож коли зійде той, Дух істини, Він і наведе вас на всю правду» (Ів. 16,13).

21.11.2018

1 частина: Різниця між східною та західною Літургією, питання епіклези

2 частина: Святий Дух та епіклеза

3 частина: Епіклеза ‒ переживання в Літургії

4 частина: Літургійний простір та іконостас

1 частина: Різниця між східною та західною Літургією, питання епіклези

Східна Літургія св. Василія Великого та св. Івана Золотоустого (4 століття) містить епіклезу. Епіклеза є також в інших східних обрядах. Вона походить безпосередньо з апостольської традиції.

Яка різниця між західною та східною Літургією? Західна Літургія була радикально виправлена на ІІ Ватиканському Соборі. В рамках виправлень замість одного канону було встановлено чотири. Передсоборна латинська Літургія не мала в каноні жодної згадки про Святого Духа. Виправлена Собором Літургія вже має згадку про Святого Духа, але її включено ще перед словами переісточення (консекрації). На відміну від цього, східна Літургія містить т.зв. палке призивання Святого Духа, тобто епіклезу, але аж після слів установлення.

7.11.2018

Життя ‒ це проба, в якій вирішується наша щаслива або нещаслива вічність. Найбільшою реальністю є смерть. Сенс життя не полягає в погоні за чуттєвими задоволеннями, а тим більше не в тому, щоб стати їх рабами. Сенс життя полягає в тому, щоб шукати правду, любити її, жертвуватися за неї, і навіть за неї померти. Втілена правда ‒ це Ісус Христос, Єдинородний Син Божий. Ми, які прийняли Правду, Ісуса, стаємо прийомними (другородженими) Божими синами і доньками (див. Ів. 1,12). Бог хоче, щоб ми спасли свою душу для вічності (див. Мр. 8,35; Ів.12,24). Якщо ми активно вступаємо в духовну єдність з Ісусом, то маємо силу протистояти родовищу зла в нас і системі брехні у світі, а також духу брехні, дияволу (див. Як. 4,4-8). Ісус є Дорога (Ів. 14,6). На цій дорозі Бог дав нам закони і заповіді, дотримання яких пов’язане з самозреченням і наслідуванням Ісуса (Мт. 16,24).

Свято Христа Царя вперше святкувалося в кінці Ювілейного 1925 року. Його запровадив папа Пій XI, щоб воно розбудило у віруючих прагнення і постанову до виправлення життя і його віднови під люблячою владою Ісуса Христа.

Що вело його до того? Глибоке знання нашої зіпсованої природи. Він знав, що навіть християни не здатні створити між собою справжню єдність. Те саме бачимо і сьогодні, як важко створити єдність хоча б між двома людьми. При першій же нагоді вони посваряться, хоча є навернені і стараються йти за Христом. Мабуть, немає жодної сім’ї, яку б Божий ворог не розбивав через сварки. Людина слабка, часто навіть нехотячи скаже щось, чим зранить ближнього, а потім обоє ходять ображені і у смутку. А при тому, повторюю, що це ще навернені люди. Яка сила того кореня первородного гріха ‒ гордості у нас! Божий ворог тільки заторкне наше слабке місце, а ми миттєво реагуємо. Або представить нам якесь фіктивне добро, а ми за ним біжимо… Але коли потім бачимо плоди, мусимо признати: «Я був обманений, як Єва в раю…». Що робити? Чи взагалі можна це ще якось виправити? Це можливо тільки через покаяння, а у випадку, якщо це стосується взаємних відносин, то через упокорення і перед ближнім. Легко розбити якусь цінну річ, наприклад, одним ударом молотка комп’ютер, але назад тільки одним порухом це вже не вдасться зремонтувати.

26.10.2018

Як католицька, так і світова громадськість шокована жестом Франциска на Синоді єпископів у Ватикані. 17 жовтня Франциск повісив собі на шию райдужний хрест, на якому замість Христа є тільки райдужна символіка ЛГБТК. Присутні єпископи та кардинали за його прикладом також повісили собі на шию райдужні хрести. Цим вони продемонстрували єдність у просуванні збочення ЛГБТК разом з Франциском. Кожен знає, що сьогодні означає символ райдуги. Мабуть, ніхто уже б не здивувався, якби на закінчення Синоду відбувся ватиканський гей-парад.

23 жовтня 2018 року кардинал Тагле заявив: «Людський погляд Церкви на людину без огляду на її сексуальну орієнтацію в дискусіях був значно помітний. Відчуваю, що в підсумковому документі тема світу ЛГБТК буде фігурувати».

Кардинал Тагле вже в дусі Синоду усунув  реальність гріха, використавши невинну термінологію «сексуальна орієнтація». Він непомітно натякнув, що головною метою Синоду є зміна католицького мислення про содомію та прийняття сексуальних збочень як норми. Цим ліквідується Божий закон і Христові заповіді. Це відкритий бунт проти Бога!

17.10. 2018

1 частина ‒ Слово до молоді, чистий ідеал

2 частина ‒ Одержимість нечистим духом і звільнення у Христі

3 частина ‒ Синод єпископів копає гріб молоді

1 частина ‒ Слово до молоді, чистий ідеал

Церква перестала бути сіллю світу і стовпом правди. Продовжується процес самознищення християнства але і людства. Духовний перелом настав на II Ватиканському соборі через т.зв. аджорнаменто. Згодом слідувала інвазія окультизму, східного поганства, пов’язаного з йогою, орієнтальними медитаціями і практиками. Умови для життя з віри, в якій формувалися попередні християнські покоління, були знищені. Зник ідеал героїзму в боротьбі за моральну чистоту. Молоде покоління формується виключно у споживацтві. Воно не підготовлене дошлюбною чистотою до життєвої місії сімейного життя, хоча якраз це забезпечувало стабільність майбутнього шлюбу.

Через популяризацію нечистоти та усунення моральних законів поширилася аморальність. Стиль життя змінився. Християнські принципи були усунені, і зі свідомості зникла реальність смерті, Божого суду і вічності.

Дух самознищення заторкнув також монастирі. Так звана пошана до поганства зліквідувала місіонерський ідеал спасіння душ. Замість того настала антимісія поганства на християнських територіях.

3.10.2018

Франциск забарикадувався в домі святої Марти, звідки захищає найсерйозніші злочини в Церкві і відстрілює усі намагання втілити правду і обновити Церкву.

Поставмо два основні питання для розрізнення духів:

1. Який дух є за Франциском і його проповідями з дому Святої Марти?

2. Яку мету хоче осягнути Франциск своїми маніпуляційними проповідями?

До п. 1) На перше питання відповімо запитанням: чи за Франциском, за його словами і вчинками є Дух Христа, чи дух антихриста? Очевидно, що за ним нема Духа Христа! «Хто не має Духа Христового, той не Його» (Рим. 8,9). Тому він також не інтерпретує і не актуалізує Писання в Христовому дусі. Він ясно і цілеспрямовано перекручує Боже слово і маніпулює слухачами. У тому ж дусі, як він, інтерпретував Писання і диявол, коли спокушав Христа в пустелі. За проповідями Франциска є дух антихриста!

2.10.2018

Архиєпископ Вігано вказав на злочини гомосексуального лобі на найвищих посадах в Церкві і закликає до правдивого покаяння. Франциск зловживає папським урядом, а злочинців прикриває і підтримує. Головний обов’язок папи ‒ захищати віру і мораль. Однак Франциск авторитативно нищить віру і мораль. А це злочин проти Бога і Церкви. Згідно Гал. 1, 8-9 він накликав на себе екскомуніку, виключення з Церкви. Уряд він займає незаконно. Це підтверджує і папська булла Павла IV «Cum Ex Apostolatus Officio». Відставка Франциска є абсолютно необхідна, інакше процес обнови в Церкві не настане!

29.09.2018 року Франциск закликав віруючих по всьому світі, щоб в місяці жовтні молилися за єдність Церкви проти диявола, який розділяє християнське суспільство.

21.09.2018

Архиєпископ Вігано, колишній папський нунцій в США, зробив сміливий крок. Він вказав на шокуючу дійсність ‒ гомосексуальні злочини на найвищих посадах в Церкві. Що є коренем цих злочинів?

Святе Письмо вказує, що коренем гомосексуалізму є: 1) невіра в істинного Бога, 2) божественне вшанування творіння замість Творця.

До п. 1) «пізнавши Бога, не прославляли Його як Бога» (Рим. 1,21). Йдеться про єретичних теологів, які після ІІ Ватиканського Собору на всіх теологічних факультетах замінили апостольське вчення на єретичне. Тут мається на увазі атеїстичний історично-критичний метод і його отруйні плоди.

До п. 2) « Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними… Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню більше, ніж Творцеві» (Рим. 1,22-25). Цей процес Собор розпочав документом Nostra аetate про т.зв. пошану до поганських культів, а фактично, до їх демонів.

6.09.2018

Депутатам Парламенту Чеської Республіки

Шановні депутати!

В критичний момент, коли вирішується майбутнє чеського народу, до вас публічно звертається Візантійський Вселенський Патріархат. Бог доручив нам місію бути голосом волаючого в пустелі, щоб приготувати дорогу Господню (Ів. 1,23).

У вівторок, 11.09.2018, в парламенті має розпочатися процес голосування, чи будуть легалізовані відносини між двома (чи більше?) гомосексуалістами чи лесбіянками як нормальне і повноцінне подружжя. Однак з цим пов’язане запровадження системи викрадання дітей у батьків. Чи усвідомлюєте собі це? Ці піратські викрадання дітей узаконюються на офіційному рівні під лицемірним терміном «запобігання домашньому насильству». Викрадених дітей передають на т.зв. усиновлення в псевдосім’ї гомосексуалістів і лесбіянок.

Шановні депутати, не піддайтеся злочинному тиску, що та чи інша держава вже узаконила своє власне самогубство. Що це за аргумент: «Дурень скочив в колодязь, і ти скакай також, інакше не будеш на „високому рівні“ і будеш вважатися застарілим допотопним мамонтом»? Цього боїшся? Але не боїшся злочину, який маєш вчинити? Так легко втрачаєш  розум і совість?

11.08.2018

В ювілейному році 100-річчя заснування Чеської республіки знову дійшло до масової пропаганди гей-аморальності, а саме ‒ 11 серпня 2018 року. Весь тиждень перед тим відбувалося понад 100 різних заходів, метою яких було заразити молоде покоління гомосексуалізмом, транссексуалізмом та іншими збоченнями. Сюди також була включена «лекція» на тему «секс на наркотиках» та їй подібні. І це все офіційно! Однак правдивої інформації про небезпеку збоченої сексуальності та наркоманії молоді не надано.

Так звані гей-паради через свій мілітаризм подібні до різних тоталітарних режимів минулого.

30.07.2018

По чеському радіо виступив великий майстер масонської ложі і, окрім іншого, сказав: «Масонство − це більш-менш духовно-благодійна організація».

У світі існують дві основні духовності: християнська, яка поклоняється правдивому Богові, і антихристиянська, яка поклоняється поганським божествам або упалим ангелам − демонам.

Бог створив світ видимий і невидимий. До невидимого світу належать духи або ангели. Під час випробування велика частина ангелів повстала проти Бога. Горді ангели стали антибогами, демонами. Акбар, тобто найбільший з демонів − Люцифер, згодом був названий сатаною.

Сьогодні свято св. пророка Іллі. Цей пророк виступив під час правління сьомого ізраїльського царя Ахава. Святе Письмо характеризує його такими словами: «Чинив зло в очах Господніх, гірш від усіх, що були перед ним. Не досить було йому того, що ходив в гріхах Єровоама, сина Навата, − ні! він узяв за себе Єзавель, дочку Етбаала, царя сидонського, і заходився служити Ваалові й поклонятись йому… І додав багато інших учинків, так що довів Господа, Бога Ізраїля, до гніву більш від усіх ізраїльських царів, що були перед ним» (1Цар. 16,30-33).

Мойсей заборонив одружуватися з чужинками. А саме Єзавель займалася окультизмом та ідолопоклонством, вбивала Божих пророків і підбурювала свого чоловіка до зла. У цей час великого духовного занепаду Бог говорив до вибраного народу через пророка Іллю. На його слово три з половиною роки не падав дощ і йому доводилося постійно ховатися від Ахава та Єзавелі. Після цього періоду посухи Господь послав його до царя. Побачивши Іллю, Ахав сказав: «То це ти той, що тривожиш Ізраїля?» Він відповів: «Не я тривожу Ізраїля, а ти й твоя родина, бо ви покинули заповіді Господні і ходите за Ваалом». Покірна людина, така як пророк Ілля, спокійно скаже правду, навіть ціною того, що буде переслідувана. Покора − це відвага. Це героїзм, що базується на глибокій молитві.