17.02.2020

Дорогі єпископи, священики та віруючі!

Починаючи з попелястої середи 26 лютого Західна Церква вступає в період Великого посту. Суттю Великого посту є навернення і покаяння. Навернення означає повернення з дороги світу на дорогу Божу – до Ісуса, а тоді – Його наслідування. Він є наша Дорога. В Його світлі людина може правдиво бачити сенс власного життя та правдиво розрізняти добро і зло, правду і брехню, а також самокритично перед собою і перед Богом визнавати свої гріхи. Після навернення слідує покаяння, частиною якого є шлях очищення, шлях просвітлення і шлях з’єднання. Шлях очищення – це конкретна аскеза, як зовнішня, так і внутрішня. На шляху просвітлення Бог дає світло у питаннях спасіння. На шляху з’єднання йдеться про внутрішній зв’язок та єдність з Богом. Ці три шляхи взаємно переплітаються.

Ісус сказав: «Коли хтось Мене любить, то й слово Моє берегтиме – заповіді, – і прийдемо Ми до нього, і в Ньому закладемо житло» (пор. Ів. 14,23).

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4iyyt3-273729207.html   
https://youtu.be/PH1XIaG6fDY   
https://cos.tv/videos/play/51325585437265920   
https://www.bitchute.com/video/AhMhfJVRKj2q/   
https://ugetube.com/watch/JawsLJnHuwHy7St   

26.02.2020

Прага, Чеська Республіка

Шановний Патріарху Кириле!

Ви, як глава Православної Церкви в Росії, несете повну відповідальність за її теперішній духовний стан. Пастир носить в руці палицю. Це символізує те, що він повинен боротися з хижими вовками, які знищують беззахисне Христове стадо. Чи здійснюєте Ви це служіння, або чи маєте того ж духа, що й папа-відступник Франциск Бергольйо? У жовтні 2019 року він вніс у головний храм Католицької Церкви поганського демона Пачамаму з поганським ритуалом і подальшим концертом для пропаганди цього ідолопоклонства. Ватикан уже не тільки приховано, але й публічним жестом кланяється демонам. Процес прихованої апостазії в Католицькій Церкві прогресує з часу II Ватиканського Собору, на якому просунули т.зв. пошану до поганських культів, а фактично до демонів (див. Nostra aetate).

Саме в ці дні російська громадськість перебуває під впливом триденних урочистостей, вистав і концертів на честь т.зв. нового року миші.

6.02.2020

Монс. Йозеф Ратцінгер, Бенедикт XVI

Ваша Еміненціє!

Християнський світ нещодавно дізнався, що Ви є співавтором книги, яка захищає целібат, який Бергольйо має намір скасувати. Але монс. Генсвайн оприлюднив інформацію, що Ви начебто не є співавтором.

Христоc раждається!

Різдвяні свята пов’язані з християнськими традиціями, з радісною колядою та милою атмосферою взаємної любові. Діти вже задовго наперед з нетерпінням чекають свят, сходиться родина.Багато з тих, які протягом року не відвідують Богослужіння, на Різдво приходять до церкви. Щирі християни готуються до Різдва впродовж усього посту Пилипівки, який має покаянний характер, усвідомлення своїх гріхів, своєї немочі, і очікування Месії, Спасителя. Найважливіше ‒ щоб на Різдво ми знову відновили своє відношення до Бога і знову, вірою, прийняли Ісуса. Християнське привітання «Христос раждається! Славімо Його!» виражає глибину різдвяного таїнства. Бог знову приходить до нас і знову народжується там, де знайде щире серце, яке прагне правди, справедливості та вічного щастя.

Бог створив людину, але через її непослух у світ прийшов гріх, а через гріх ‒ смерть (див. Рим. 5,12). Первородний гріх ‒ це отрута, яка руйнує людську природу, або точніше, отруює її. Наша природа не є повністю знищена, але є отруєна гріхом. Це кожен може бачити сам по собі, як каже апостол Павло: «Я не роблю добра, яке хочу, але зло, якого не хочу». Він з болем стверджує: «Не роблю це я, але гріх, що живе в мені». А потім взиває: «Нещасна я людина!». Це написано в 7-й главі Послання до Римлян. Тобто це зло в нас є, хочемо цього чи ні. Воно затьмарює наш розум, паралізує нашу волю, щоб ми не робили те, що є добре, і спонукає нас до зла. Це програма гріха.

А тому прийшов Ісус. Бог став людиною, щоб визволити нас із рабства гріха. В Євангелії від Луки написано про Його надприродне воплочення. Ангел Господній прийшов до Діви Марії, яка жила в Назареті і яку Бог вибрав, щоб Вона стала Матір’ю Спасителя. Ангел Їй сказав: «Не бійся, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш Сина й даси Йому ім’я Ісус». Марія запитала ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?». Ангел відповів: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий» (Лк. 1,30-35).

Ми святкуємо свято Введення в храм Пречистої Діви Марії. Слово Боже говорить: «Блаженні, які слухають слово Боже і зберігають його». Те саме сказав Ісус на кінець Нагірної проповіді, яка починається блаженствами і закінчується притчою про двох будівничих. Один будівничий будував на піску, а інший на скалі. Хто слухає Боже слово і не зберігає його, будує на піску, а той, хто його чує і реалізує, будує на скалі. А в цьому виражена суть шляху нашого спасіння.

На жаль сучасні теологічні студії призводять тільки до теоретизування та раціоналізму. Все це є дім на піску – замість покаяння, зречення себе і наслідування Христа, саме лише мудрування.

Діва Марія вже як мала дитина була посвячена в храмі Богу. Треба щоб і ми, які посвятили себе Богу і хочемо Йому належати, як Вона, ясно усвідомлювали свою посвяту.

1.11.2019

Шановний кардинале, шановний єпископе!

27 жовтня 2019 року закінчився відступницький Синод, в якому брали участь лише вибрані 26 кардиналів та 134 єпископи. Не тільки на псевдопапу Бергольйо, але і на цих зрадників Христа була оприлюднена Божа анатема ‒ виключення з Містичного Тіла Христового згідно Гал. 1,8-9. Синод відкрив двері для процесу поступової сатанізації Святої Літургії, для скасування целібату і для свячення жінок та чародійок з Амазонії на дияконіс з можливістю очолювати релігійні зібрання і уділяти Таїнства. Шановні єпископи, тепер очікується на вас ‒ як ви будете реагувати. Якщо залишитесь пасивними, псевдопапа ухвалить ці висновки апостатичного Синоду як зобов’язуючі для цілої Церкви. Таким чином Католицька Церква офіційно ‒ під фальшивим папським авторитетом ‒ фактично вже буде переведена до антихристової церкви Нью Ейдж.

Ісус каже: «Все, що попросите в Моє Ім’я, те вчиню» (Ів. 14,13). Усвідоммо, що через віру ми маємо таку владу, такий шанс! Ісус каже «все». Це такий абсолютний термін, але це глибока правда. Однак людина зрозуміє це аж тоді, коли усвідомить, що таке віра і які вона має рівні. Існує віра, необхідна для спасіння, але також існує віра, яка з’єднує нас із Богом – віра, через яку проявляється Божа всемогутність, через яку Бог чинить чуда. Яке велике чудо, коли ми за когось молимось і він повірить! Як чудо воскресіння мертвого! А може, ще більше. Це не в наших силах. Там є наша співпраця, але результат є наслідком дії Божої всемогутності. Чи ти молишся за навернення поган, які живуть навколо нас, за сучасних поган – відпалих християн в народах колись християнської Європи?

Такі прохання стосуються духовного рівня і приносять не тільки дочасне добро, але й вічне. Проте Бог не раз вислуховує (часто в чудесний спосіб) і наші прохання за різні матеріальні речі. І за них маємо молитися, щоб ми не надто літали в духовності і не закінчили в якійсь абстракції. Бог хоче, щоб ми просили і за щоденний насущний хліб, щоб просили і за вирішення наших простих життєвих проблем: за здоров’я, за наші відносини, за поживу, за працю… Коли просимо з вірою, Бог входить до тієї конкретної ситуації і вирішує її. Він вирішує і невирішальні проблеми.

На те, щоб молитва була вислухана, найбільше впливає наша віра. А з чим пов’язана віра? Вона залежить від нашої очищеності. Якщо ми очищені, то отримуємо світло, ласку і віру ‒ Божу віру, яка переносить гори.

В 15-й главі Євангелія від Івана Ісус подає порівняння про виноградину і галуззя. Він каже: «Я ‒ виноградина правдива, а Мій Отець ‒ виноградар. Кожну гілку в Мені, яка не приносить плоду, Він відрізає, а кожну, яка приносить плід, Він очищує, аби ще більше плоду давала». Отож, Бог нас очищує. Кого Бог любить, того з хрестом відвідує. Велике благо для нас ‒ очищення, яке настає після навернення і прийняття Святого Духа: це переслідування, різні поразки… Але треба вміти з вірою їх приймати. А коли ми з вірою їх приймаємо, Бог покаже нам, чому це так, або вкаже, яку користь це приносить. Тому ми повинні з вірою за все дякувати Богу ‒ не тільки устами, але і внутрішньо, цілим серцем.Далі Ісус каже: «Ви вже чисті ‒ словом, яким Я промовляв до вас. Перебувайте у Мені!» (Ів. 15,3-4). Звернімо увагу: «Перебувайте у Мені!». Тут Ісус говорить про нашу єдність із Ним. Нам потрібно не тільки увійти до єдності з Ісусом, але Він каже: «Перебувайте у Мені!» ‒ тобто маємо активно і пасивно перебувати у Христі.

21 вересня ми святкуємо празник Різдва Пресвятої Богородиці. Як діти святкують День народження своєї матері? Вони прийдуть до неї, подарують якийсь подарунок, принесуть квіти. Коли дають цей дар, то очікують, що мама їм також щось дасть – якийсь гостинець, цукерки чи солодощі. І вони радіють з цього.

Коли Ісус помирав на Голготі, то сказав до учня: «Ось Мати твоя!». Пресвята Діва є Матір’ю Ісуса Христа, але є і твоєю Матір’ю. На хресті, в останню годину свого життя, Він дав Її за Матір кожному з нас. І ми радіємо з того, святкуючи Різдво Ісусової і нашої Матері.

Коли Адам і Єва згрішили непослухом і прийшов перший гріх, то вся земля наче б покрилась темрявою, немов би демони захопили владу над землею. А люди – наче в пітьмі, немов у в’язниці, в концтаборі, але моляться і просять Бога про визволення. Скільки століть минуло, перш ніж наповнився час! А тепер приходить надія –  сам Бог прийде і спасе людей. А початок цієї надії в тому, що Бог дає для свого Сина Ісуса Христа Богородицю – ту, яка буде охоронена від первородного гріха, яка народиться від неплідної старенької Анни. Бог дає Її за матір для Свого Сина, а також за матір всім нам.

26.08.2019

Шановні єпископи та священики!

Що сьогодні сказав би вам апостол Павло стосовно вирішення кризи в Церкві шляхом скасування целібату? Спершу він би вислухав усі ваші аргументи щодо вибуху педофілії, гомосексуалізму та моральної кризи, а потім сказав би вам: «Ви, як Христові апостоли, послані до людей, щоб відкривати їм очі, щоб вони відвернулися від темряви до світла, від влади сатани до Бога, і вірою в Ісуса отримали відпущення гріхів (пор. Ді. 26,18). Ви не можете бути в єдності з псевдопапою Франциском, який легалізує гріх, гомосексуалізм, а навіть чародійство! Ви хочете в єдності з ним без покаяння вирішувати кризу в Церкві? Але відміна целібату не зробить вас святими священиками. Сьогодні Церква та світ потребують вас для порятунку!

Вирішення всіх наших проблем є в Ісусі Христі, і то розп’ятому!»

7.08.2019

Питання: Яким є справжнє почитання Діви Марії?

Відповідь: Справжнє почитання Діви Марії ‒ це те, яке є повністю біблійним і веде до Христа. Фальшиве почитання є антибіблійним і відводить від Христа.

Діва Марія про себе сказала: «Я раба Господня» ‒ He dule Kyriu (Лк. 1:38,48). За своєю природою ми, як діти Єви, є рабами гріха. Як діти Марії ми стаємо рабами Господа. Апостол каже: «Ми раби того, кого слухаємо» (Рим. 6). Бути рабом Господа означає здобути свободу від гріха.

1.08.2019

Таїнство первородного гріха можливо зрозуміти лише у світлі Христової смерті і воскресіння. Боже слово нам вказує на два протилежні полюси: на Адама і на Христа. Хто залишається в Адамі, перебуває у смерті і в рабстві. Хто входить до Христової смерті, той має нове життя і правдиву свободу.

Ми народилися дітьми Адама без Божого життя. Якщо не народимося знову, а залишимося в цьому стані духовної смерті, будемо навіки засуджені. Ісус сказав: «Мусите знову народитися. Що народилося з тіла, є тіло, що народилося з Духа, є дух» (Ів. 3,6 наст.). Як маємо знову народитися? Йдеться про прийняття Господа Ісуса у своє життя через метаною і віру! «Тим, які Його прийняли, дав право дітьми Божими стати» (Ів. 1,12).

Апостол Павло в посланні до Римлян 3,23 пише: «Всі згрішили і позбавлені Божої слави». А пророк Давид взиває: «В беззаконнях я зачатий, і в гріхах породила мене мати моя» (Пс. 50,7). Кожна людина ще в момент зачаття бере на себе сумну спадщину Адама і Єви ‒ первородний гріх, прокляття, втрату Божої слави. З цим спадкоємством кожен приходить на світ, чи хоче цього, чи ні.

Бог створив ангелів, вони були поставлені перед випробуванням і повинні були вирішити, чи обирають Божу славу. Одні вистояли у пробі, а інші стали демонами. Нас, людей, Бог не створив, як тварин, які не мають розуму і прославляють Бога тільки тим, що існують. І людина поставлена перед випробуванням, чи, точніше кажучи, певним чином вкинена у нього, бо існує реальність: «Всі згрішили». А це стосується вже малої дитини, яка, хоча й ще не чинить жодного свідомого гріха, та все-таки вже перебуває в цій системі гріха і хоч-не-хоч мусить грішити, бо в ній є егоїзм, а добро змішане зі злом. Потім, коли дитина почне більше використовувати розум, то вже роз’їдеться той механізм в нас ‒ вже грішить. Вона хоче робити добро, але робить зло. Це така несправедлива система: це не один до одного! Це зло само виходить з нас. Бачимо це в повсякденній поведінці: людина і хоче добра, хоче справедливості, але… Іноді навіть той, хто вбиває, переконаний: «Я дію справедливо. Я мщуся тим людям, бо вони злі. Я чиню справедливість». Так оправдатися перед самим собою і перед іншими може навіть убивця або масон. І ті, які здійснюють злочини, переконані, що роблять добро. А Бог це допускає, бо людина любить це зло в собі і не хоче каятися. Це таїнство зла, яке діє в нас, незважаючи на те, що ми сотворені на Божий образ.