Апостол Павло в посланні до Римлян 3,23 пише: «Всі згрішили і позбавлені Божої слави». А пророк Давид взиває: «В беззаконнях я зачатий, і в гріхах породила мене мати моя» (Пс. 50,7). Кожна людина ще в момент зачаття бере на себе сумну спадщину Адама і Єви ‒ первородний гріх, прокляття, втрату Божої слави. З цим спадкоємством кожен приходить на світ, чи хоче цього, чи ні.

Бог створив ангелів, вони були поставлені перед випробуванням і повинні були вирішити, чи обирають Божу славу. Одні вистояли у пробі, а інші стали демонами. Нас, людей, Бог не створив, як тварин, які не мають розуму і прославляють Бога тільки тим, що існують. І людина поставлена перед випробуванням, чи, точніше кажучи, певним чином вкинена у нього, бо існує реальність: «Всі згрішили». А це стосується вже малої дитини, яка, хоча й ще не чинить жодного свідомого гріха, та все-таки вже перебуває в цій системі гріха і хоч-не-хоч мусить грішити, бо в ній є егоїзм, а добро змішане зі злом. Потім, коли дитина почне більше використовувати розум, то вже роз’їдеться той механізм в нас ‒ вже грішить. Вона хоче робити добро, але робить зло. Це така несправедлива система: це не один до одного! Це зло само виходить з нас. Бачимо це в повсякденній поведінці: людина і хоче добра, хоче справедливості, але… Іноді навіть той, хто вбиває, переконаний: «Я дію справедливо. Я мщуся тим людям, бо вони злі. Я чиню справедливість». Так оправдатися перед самим собою і перед іншими може навіть убивця або масон. І ті, які здійснюють злочини, переконані, що роблять добро. А Бог це допускає, бо людина любить це зло в собі і не хоче каятися. Це таїнство зла, яке діє в нас, незважаючи на те, що ми сотворені на Божий образ.

31.07.2019

Ми хотіли би звернути увагу на актуальні теми, нерозривно пов’язані з правдивою обновою Церкви. Це питання первородного гріха та Христової смерті на хресті.

Через перший гріх втілилася брехня, а разом з нею і духовна смерть. Людина не стала, як Бог, але з того часу носить в собі божка ‒ его. Людина перестала зважати на Бога і на об’єктивну правду. Вона має свою суб’єктивну правду і своє суб’єктивне добро, яке, однак, тягне її до погибелі. Під позитивною назвою вона просуває все «своє» і у своїй гордості ставить себе понад Бога. Ісус каже: «Хто грішить, є рабом гріха» (Ів. 8,34). Але у своїй духовній сліпоті людина вважає це рабство своїм добром.

29.07.2019

Те, що ти живеш і дихаєш ‒ це об’єктивна реальність. Але надійде реальність смерті і ти видихнеш востаннє. Поки що не було жодного винятку! Можеш бути впевнений у тому, що і тебе чекає смерть. Також реальністю є цей світ і цілий Всесвіт зі своїм порядком і своїм таїнством та різними ступенями життя. Наступна реальність ‒ це протиріччя в тобі самому. Ти прагнеш щастя, любові та досконалого добра. Але сам бачиш, що робиш зло, шкодиш іншим та собі і що ти незадоволений і нещасний. Ти прагнеш свободи, але сам не можеш позбутися навіть найменшої залежності, яка походить з твого егоїзму. А якщо власною силою чи якоюсь технікою навіть позбудешся незначної залежності, то швидше чи пізніше потрапиш у більшу. Ти з’ясовуєш, що в тобі є родовище зла, та бачиш це і в інших. А це є також причиною усіх сварок, неприязні, несправедливості, розбитих сімей, покинутих дітей, злочинів, вбивств та війн.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4hms0z-271480931.html   
https://ugetube.com/watch/EAy21irMBixKIKX   
https://cos.tv/videos/play/51174910790243328   
https://www.bitchute.com/video/z5iyjlBCEJdz/   

27.07.2019

На початку 1960-х років розпочалася інвазія неопоганства і неомодернізму. Але, не зважаючи на це, ІІ Ватиканський Собор відкинув покаяння і Духа правди та через аджорнаменто відкрив Церкву для духа світу. Тому постсоборний дух не застерігав ні від інвазії поганського індуїзму з йогою, ні від аморальності. Без Собору сьогодні не міг би відбутися і Синод про Амазонію, який веде вже до повного переходу на неопоганську церкву антихриста, на антицеркву Нью Ейдж.

Перша Заповідь Декалогу забороняє поганство і його практики.

Ісус каже: «І все, що попросите в Моє Ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився» (Ів. 14,13). Отже, ми можемо виступати в Ім’я Ісуса. Можемо дати можливість Ісусові діяти в конкретному часі і просторі, здійснити чудо. Ісус каже: «…те вчиню». Але умова ‒ просити, і просити в Його Ім’я. Ісус також говорить тут слово «все», і навіть кілька разів повторює: «Все, що попросите…». Звичайно, це означає все, що є у згоді з Божою волею, а не те, що їй протирічить. Якщо я буду просити про щось погане, то Бог мені цього не дасть, навіть якщо того щиро прагнутиму, бо я обманений. Бог цього не дасть, але дасть щось інше, що справді корисне для мене, бо Він мене любить.

На те, щоб молитва була вислухана, впливає багато делікатних факторів. Але головна проблема ‒ наша віра: чи ми взагалі віримо. Бо в цей момент я повинен вірити, що справді здійснюється: «І все, що попросите в Моє Ім’я, те вчиню…». Я повинен вірити в Божу всемогутність і в цей момент усвідомлювати: «Так, тут є природні закони, які Бог дав, і вони діють таким чином… А тепер я прошу про виняток з цих законів, щоб Бог в них втрутився… А це чудо». Існують також психологічні закони та закономірності. І в них Бог хоче втручатися через молитву – особливо в них.

22.07.2019

Вже добре відомо, що Instrumentum Laboris (робочий документ) Синоду про Амазонію ‒ це навмисна ліквідація християнства. У ЗМІ авторитетні особи назвали його єрессю, апостазією і безумством! Прийшов час, щоб кожен священик і єпископ перестав в Літургії згадувати ім’я єретика і робив все для його усунення з папського уряду, який він займає незаконно. Ще рік тому архиєпископ К.М. Вігано закликав до відставки Бергольйо.

20.07.2019

Програма Синоду про Амазонію, що просувається псевдопапою Франциском і його співпрацівниками, веде до самознищення Церкви. Йдеться про прийняття духа поганства, пов’язаного з аморальністю і псевдодуховністю, яка приховано поклоняється сатані. У короткому листі під назвою «Злоякісна пухлина німецької теології в Церкві», а також у листі «II Ватиканський Собор був і є єретичним» коротко вказано на два отруйні корені, якими є модернізм і синкретизм. Водночас повторно поставлена вимога відставки єретичного папи та обрання правовірного. Його першочерговим завданням буде реформа Церкви через правдиве покаяння.

15.07.2019

Ісус каже: «Дерево пізнається по плодах; погане дерево не може приносити добрих плодів» (пор. Мт. 7,18). Внаслідок реалізації документів II Ватиканського Собору, передусім під гаслом «пошана до інших релігій», дійшло до масового поширення поганства в християнських народах. Багато настоятелів почало запрошувати у свої монастирі буддистів та індуїстів. Ця псевдомісія, побудована на синкретизмі ІІ Ватиканського Собору, є бунтом проти Бога. Вона принесла з собою інвазію псевдокультури, за якою є дух наркоманії та сексуальних збочень. По суті йдеться про пошану до демонів і сатани! Аджорнаменто проповідує іншого Ісуса, іншого духа та інше євангеліє (пор. ІІ Кор. 11,4).

Дуже гарним прикладом вірності Богу і Його заповідям є сім Макавейських мучеників і їхня мати. У другій книзі Макавеїв, у 7 главі, написано: «Сталось також, що семеро братів з матір’ю були разом схоплені. Цар повелів катувати їх бичами та воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину, …щоб переступили батьківські закони». Як реагували полонені? Один з братів сказав від імені всіх: «Про що хочеш нас питати? Що хочеш від нас знати? Ми готові радше вмерти, ніж переступити батьківські закони. А батьківські закони були Божими законами». Цар розгнівався на таку мову і наказав розпалити ґрати і котли. Коли вони були розпалені, наказав тому, що говорив, вирізати язик, здерти шкіру з голови, як це роблять скіфи, і покалічили його. Інші брати та матір мусіли на це все дивитися. Потім наказав, щоб його, цілого скаліченого, але ще живого, принесли на вогнище і пекли на ґратах. Коли з ґрат ішов густий дим, решта братів з матір’ю підбадьорювали один одного, що також гідно помруть. Сказали собі: «Господь Бог дивиться згори й направду укріпить нас, як це Мойсей був ясно об’явив у пісні: „Бог укріпить своїх слуг!ˮ».

Пророк Ілля діяв у часи царювання ідолопоклонницького царя Ахава. Святе Письмо свідчить про Ахава: «Він чинив зло в очах Господніх гірш від усіх, що були перед ним. Не досить було йому того, що ходив у гріхах Єровоама, сина Навата! Він узяв за себе Єзавель, дочку Етбаала, царя сидонського, і заходився служити Ваалові й поклонятись йому. Він поставив Ваалові жертовник у Вааловому храмі, що збудував у Самарії. Зробив Ахав і Ашеру; додав багато й інших учинків, таких, що довів Господа, Бога Ізраїля, до гніву більш від усіх ізраїльських царів, що були перед ним» (І Цар. 16,30-33).

Ім’я Ілля означає «Господь є Бог». І можна сказати, що це якраз було програмою і змістом життя цього пророка. Його ревність за вірність Господу вела його до багатьох великих духовних сутичок з ідолопоклонством. Найвідомішою є боротьба на Кармелі, де він сам в ім’я Господнє боровся проти 450 пророків Ваала і 400 пророків Ашери. І вони, і пророк Ілля повинні були підготувати жертву, але не запалювати під нею вогонь. І пророк Ілля додав: «Бог, який відповість вогнем, той є Богом» (І Цар. 18,24). Він прагнув, щоб народ не кульгав на два боки, щоб не поклонявся іншим богам і щоб вшановував як Бога тільки Господа.

8.07.2019

1) Кого ми пропонуємо і чому?

2) Діагноз сучасного стану Церкви.

3) Що таке Візантійський Вселенський Патріархат (ВВП)?

22.6.2019

Єпископ-помічник Шнайдер 20 березня 2019 р. написав трактат під назвою «Щодо питання єретичного папи». Він виходить з абсурдного припущення, що єретичний папа ні в якому разі не може бути позбавлений уряду. До того ж він навіть стверджує, що якби він і допустився найбільших єресей та найгірших моральних збочень, то все ж, на його думку, він повинен залишатися на посаді. Цей погляд Шнайдера суперечить Святому Письму (Гал.1,8-9), догматичній буллі Павла IV і твердженню багатьох святих. Для своєї теорії він використовує маніпуляційне порівняння.

20.06.2019

Що таке анатема згідно Святого Письма? Це виключення з Містичного Тіла Христового – Церкви – за проповідування іншого євангелія (Гал. 1,8-9). Інше євангеліє ‒ це єресі, які нищать суть спасительної віри.

Під терміном «Церква» мається на увазі зовнішня структура, тобто церковна організація, а водночас і внутрішній організм ‒ Містичне Тіло Христове.

Основна правда про Триєдиного Бога звучить: є один Бог у Трьох Особах. Три Божі Особи називаються Отець, Син і Святий Дух.

Через благодать хрещення в ім’я Отця, Сина і Святого Духа, ми покликані до того, щоб брати участь у житті Пресвятої Трійці: тут, на землі, в темряві віри, а після смерті ‒ у вічному світлі.

Це католицька віра, що ми поклоняємося одному Богу в Трійці і Трійці в єдності, не змішуючи осіб і не розділяючи єства. Інша є Особа Отця, інша ‒ Сина, інша ‒ Святого Духа. Але єдиним є божество, рівна слава і така ж вічна величність Отця, Сина і Святого Духа.

Святий Григорій Назіянський подає константинопольським катехуменам такий підсумок тринітарної віри: «Перш за все, збережіть мені цей цінний скарб, для якого я живу і борюся. З ним хочу померти. Він дає мені здатність зносити все зло і погорджувати усіма розкошами. Під цим скарбом я маю на увазі визнання віри в Отця, Сина і Святого Духа. Сьогодні вам його довіряю. В силі цього визнання сьогодні занурю вас у воду і з неї вас підведу. Я даю вам його за супутника і захисника на все життя… Як тільки я почав думати про єдність, вже занурений в сіяння Трійці. Як тільки почав думати  про Трійцю, вже знову мене захоплює єдність».