31.07.2019

Ми хотіли би звернути увагу на актуальні теми, нерозривно пов’язані з правдивою обновою Церкви. Це питання первородного гріха та Христової смерті на хресті.

Через перший гріх втілилася брехня, а разом з нею і духовна смерть. Людина не стала, як Бог, але з того часу носить в собі божка ‒ его. Людина перестала зважати на Бога і на об’єктивну правду. Вона має свою суб’єктивну правду і своє суб’єктивне добро, яке, однак, тягне її до погибелі. Під позитивною назвою вона просуває все «своє» і у своїй гордості ставить себе понад Бога. Ісус каже: «Хто грішить, є рабом гріха» (Ів. 8,34). Але у своїй духовній сліпоті людина вважає це рабство своїм добром.

29.07.2019

Те, що ти живеш і дихаєш ‒ це об’єктивна реальність. Але надійде реальність смерті і ти видихнеш востаннє. Поки що не було жодного винятку! Можеш бути впевнений у тому, що і тебе чекає смерть. Також реальністю є цей світ і цілий Всесвіт зі своїм порядком і своїм таїнством та різними ступенями життя. Наступна реальність ‒ це протиріччя в тобі самому. Ти прагнеш щастя, любові та досконалого добра. Але сам бачиш, що робиш зло, шкодиш іншим та собі і що ти незадоволений і нещасний. Ти прагнеш свободи, але сам не можеш позбутися навіть найменшої залежності, яка походить з твого егоїзму. А якщо власною силою чи якоюсь технікою навіть позбудешся незначної залежності, то швидше чи пізніше потрапиш у більшу. Ти з’ясовуєш, що в тобі є родовище зла, та бачиш це і в інших. А це є також причиною усіх сварок, неприязні, несправедливості, розбитих сімей, покинутих дітей, злочинів, вбивств та війн.

Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4hms0z-271480931.html   
https://ugetube.com/watch/EAy21irMBixKIKX   
https://cos.tv/videos/play/51174910790243328   
https://www.bitchute.com/video/z5iyjlBCEJdz/   

27.07.2019

На початку 1960-х років розпочалася інвазія неопоганства і неомодернізму. Але, не зважаючи на це, ІІ Ватиканський Собор відкинув покаяння і Духа правди та через аджорнаменто відкрив Церкву для духа світу. Тому постсоборний дух не застерігав ні від інвазії поганського індуїзму з йогою, ні від аморальності. Без Собору сьогодні не міг би відбутися і Синод про Амазонію, який веде вже до повного переходу на неопоганську церкву антихриста, на антицеркву Нью Ейдж.

Перша Заповідь Декалогу забороняє поганство і його практики.

Ісус каже: «І все, що попросите в Моє Ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився» (Ів. 14,13). Отже, ми можемо виступати в Ім’я Ісуса. Можемо дати можливість Ісусові діяти в конкретному часі і просторі, здійснити чудо. Ісус каже: «…те вчиню». Але умова ‒ просити, і просити в Його Ім’я. Ісус також говорить тут слово «все», і навіть кілька разів повторює: «Все, що попросите…». Звичайно, це означає все, що є у згоді з Божою волею, а не те, що їй протирічить. Якщо я буду просити про щось погане, то Бог мені цього не дасть, навіть якщо того щиро прагнутиму, бо я обманений. Бог цього не дасть, але дасть щось інше, що справді корисне для мене, бо Він мене любить.

На те, щоб молитва була вислухана, впливає багато делікатних факторів. Але головна проблема ‒ наша віра: чи ми взагалі віримо. Бо в цей момент я повинен вірити, що справді здійснюється: «І все, що попросите в Моє Ім’я, те вчиню…». Я повинен вірити в Божу всемогутність і в цей момент усвідомлювати: «Так, тут є природні закони, які Бог дав, і вони діють таким чином… А тепер я прошу про виняток з цих законів, щоб Бог в них втрутився… А це чудо». Існують також психологічні закони та закономірності. І в них Бог хоче втручатися через молитву – особливо в них.

22.07.2019

Вже добре відомо, що Instrumentum Laboris (робочий документ) Синоду про Амазонію ‒ це навмисна ліквідація християнства. У ЗМІ авторитетні особи назвали його єрессю, апостазією і безумством! Прийшов час, щоб кожен священик і єпископ перестав в Літургії згадувати ім’я єретика і робив все для його усунення з папського уряду, який він займає незаконно. Ще рік тому архиєпископ К.М. Вігано закликав до відставки Бергольйо.

20.07.2019

Програма Синоду про Амазонію, що просувається псевдопапою Франциском і його співпрацівниками, веде до самознищення Церкви. Йдеться про прийняття духа поганства, пов’язаного з аморальністю і псевдодуховністю, яка приховано поклоняється сатані. У короткому листі під назвою «Злоякісна пухлина німецької теології в Церкві», а також у листі «II Ватиканський Собор був і є єретичним» коротко вказано на два отруйні корені, якими є модернізм і синкретизм. Водночас повторно поставлена вимога відставки єретичного папи та обрання правовірного. Його першочерговим завданням буде реформа Церкви через правдиве покаяння.

15.07.2019

Ісус каже: «Дерево пізнається по плодах; погане дерево не може приносити добрих плодів» (пор. Мт. 7,18). Внаслідок реалізації документів II Ватиканського Собору, передусім під гаслом «пошана до інших релігій», дійшло до масового поширення поганства в християнських народах. Багато настоятелів почало запрошувати у свої монастирі буддистів та індуїстів. Ця псевдомісія, побудована на синкретизмі ІІ Ватиканського Собору, є бунтом проти Бога. Вона принесла з собою інвазію псевдокультури, за якою є дух наркоманії та сексуальних збочень. По суті йдеться про пошану до демонів і сатани! Аджорнаменто проповідує іншого Ісуса, іншого духа та інше євангеліє (пор. ІІ Кор. 11,4).

Дуже гарним прикладом вірності Богу і Його заповідям є сім Макавейських мучеників і їхня мати. У другій книзі Макавеїв, у 7 главі, написано: «Сталось також, що семеро братів з матір’ю були разом схоплені. Цар повелів катувати їх бичами та воловими жилами, щоб заставити їх їсти заборонену свинину, …щоб переступили батьківські закони». Як реагували полонені? Один з братів сказав від імені всіх: «Про що хочеш нас питати? Що хочеш від нас знати? Ми готові радше вмерти, ніж переступити батьківські закони. А батьківські закони були Божими законами». Цар розгнівався на таку мову і наказав розпалити ґрати і котли. Коли вони були розпалені, наказав тому, що говорив, вирізати язик, здерти шкіру з голови, як це роблять скіфи, і покалічили його. Інші брати та матір мусіли на це все дивитися. Потім наказав, щоб його, цілого скаліченого, але ще живого, принесли на вогнище і пекли на ґратах. Коли з ґрат ішов густий дим, решта братів з матір’ю підбадьорювали один одного, що також гідно помруть. Сказали собі: «Господь Бог дивиться згори й направду укріпить нас, як це Мойсей був ясно об’явив у пісні: „Бог укріпить своїх слуг!ˮ».

Пророк Ілля діяв у часи царювання ідолопоклонницького царя Ахава. Святе Письмо свідчить про Ахава: «Він чинив зло в очах Господніх гірш від усіх, що були перед ним. Не досить було йому того, що ходив у гріхах Єровоама, сина Навата! Він узяв за себе Єзавель, дочку Етбаала, царя сидонського, і заходився служити Ваалові й поклонятись йому. Він поставив Ваалові жертовник у Вааловому храмі, що збудував у Самарії. Зробив Ахав і Ашеру; додав багато й інших учинків, таких, що довів Господа, Бога Ізраїля, до гніву більш від усіх ізраїльських царів, що були перед ним» (І Цар. 16,30-33).

Ім’я Ілля означає «Господь є Бог». І можна сказати, що це якраз було програмою і змістом життя цього пророка. Його ревність за вірність Господу вела його до багатьох великих духовних сутичок з ідолопоклонством. Найвідомішою є боротьба на Кармелі, де він сам в ім’я Господнє боровся проти 450 пророків Ваала і 400 пророків Ашери. І вони, і пророк Ілля повинні були підготувати жертву, але не запалювати під нею вогонь. І пророк Ілля додав: «Бог, який відповість вогнем, той є Богом» (І Цар. 18,24). Він прагнув, щоб народ не кульгав на два боки, щоб не поклонявся іншим богам і щоб вшановував як Бога тільки Господа.

8.07.2019

1) Кого ми пропонуємо і чому?

2) Діагноз сучасного стану Церкви.

3) Що таке Візантійський Вселенський Патріархат (ВВП)?

22.6.2019

Єпископ-помічник Шнайдер 20 березня 2019 р. написав трактат під назвою «Щодо питання єретичного папи». Він виходить з абсурдного припущення, що єретичний папа ні в якому разі не може бути позбавлений уряду. До того ж він навіть стверджує, що якби він і допустився найбільших єресей та найгірших моральних збочень, то все ж, на його думку, він повинен залишатися на посаді. Цей погляд Шнайдера суперечить Святому Письму (Гал.1,8-9), догматичній буллі Павла IV і твердженню багатьох святих. Для своєї теорії він використовує маніпуляційне порівняння.

20.06.2019

Що таке анатема згідно Святого Письма? Це виключення з Містичного Тіла Христового – Церкви – за проповідування іншого євангелія (Гал. 1,8-9). Інше євангеліє ‒ це єресі, які нищать суть спасительної віри.

Під терміном «Церква» мається на увазі зовнішня структура, тобто церковна організація, а водночас і внутрішній організм ‒ Містичне Тіло Христове.

Основна правда про Триєдиного Бога звучить: є один Бог у Трьох Особах. Три Божі Особи називаються Отець, Син і Святий Дух.

Через благодать хрещення в ім’я Отця, Сина і Святого Духа, ми покликані до того, щоб брати участь у житті Пресвятої Трійці: тут, на землі, в темряві віри, а після смерті ‒ у вічному світлі.

Це католицька віра, що ми поклоняємося одному Богу в Трійці і Трійці в єдності, не змішуючи осіб і не розділяючи єства. Інша є Особа Отця, інша ‒ Сина, інша ‒ Святого Духа. Але єдиним є божество, рівна слава і така ж вічна величність Отця, Сина і Святого Духа.

Святий Григорій Назіянський подає константинопольським катехуменам такий підсумок тринітарної віри: «Перш за все, збережіть мені цей цінний скарб, для якого я живу і борюся. З ним хочу померти. Він дає мені здатність зносити все зло і погорджувати усіма розкошами. Під цим скарбом я маю на увазі визнання віри в Отця, Сина і Святого Духа. Сьогодні вам його довіряю. В силі цього визнання сьогодні занурю вас у воду і з неї вас підведу. Я даю вам його за супутника і захисника на все життя… Як тільки я почав думати про єдність, вже занурений в сіяння Трійці. Як тільки почав думати  про Трійцю, вже знову мене захоплює єдність».

9.06.2019

На свято Зіслання Святого Духа

Франциск установив зміну в молитві «Отче наш» у проханні: «Не введи нас у спокусу». Він стверджував, що формулювання є неточним і створює враження, що Бог провокує людину грішити. Цікаво, що щось таке не прийшло на думку ні апостолам, ні мученикам, ні святим протягом століть. Нікому з них не прийшло на думку, що він сформулює «Отче наш» краще, ніж Господь Ісус.

Цією псевдоредакцією молитви «Отче наш» Франциск виявляє, що зовсім не знає суті боротьби за спасіння безсмертних душ. Це боротьба з родовищем зла, яке є всередині людини, і з духом зла ‒ з дияволом.