1) Роздуми над Божим словом:

Лк. 23,44-46: «Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. Ісус закликав сильним голосом: Отче, у Твої руки віддаю духа Мого! Сказавши це, Він віддав духа».

Мт. 27,51.54: «…земля затряслася, скелі порозпадались. …А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися й мовили: Це справді був Син Божий!».

По смертельно блідому Ісусовому обличчі течуть струмочки крові, яка є щораз темнішою. Лице, повне ран, видовжується. Уста сині і стиснені. Голова схиляється до грудей, в Ісуса перестає битися серце. Він усвідомлює, що є на порозі смерті. З останніх сил спирається на ноги і взиває сильним голосом: «Отче, у Твої руки віддаю духа Мого!». Його пальці, перед тим стиснені, тепер розкрилися і руки безвладно повисли. Коліна похилилися на один бік. Голова безсильно схилилася на груди. Господь Ісус востаннє видихнув. Була третя година пополудню.

Христове Воскресіння – святкування неділі

Львів, 16.06.2011

Монс. І. Возьняку

Архиєпископу УГКЦ

Львів

Преосвященний Владико!

У своїй кампанії проти єпископів УПГКЦ Ви допускаєтеся злочину розпалювання релігійної ненависті (ст.4 ЗУ «Про свободу совісті і релігійні організації»). Неправдиво про нас стверджуєте, що ми неприятелі українського народу, агенти Москви і небезпечна секта (див. пастирський лист, березень 2011).

Не ми, але точніше Ви є неприятелем українського народу! Ми вже два роки відкрито виступаємо проти пропаганди гомосексуалізму в Україні, проти впровадження ювенальної юстиції і всіх збочених форм шизофренії гендерної ідеології. Хоч ми Вас неодноразово закликали, Ви не написали жодного пастирського листа, і не сказали жодного конкретного слова.

Перша година

Христове воскресіння

1) Роздуми над Божим словом

Поглянь на зоряне небо: мільйони зірок, все рухається відповідно до Богом даних законів. Яка велич! Сонце в мільйон триста тисяч разів більше,  ніж наша Земля. Сиріус у вісім разів більший ніж Сонце, а є ще й більші небесні тіла! До Чумацького Шляху відстань 20000 світлових років. До інших дальших сузір’їв – навіть мільйони світлових років. Дивовижні закони є і на нашій маленькій Землі: умови для життя, таїнство життя і його передачі, дивовижні чуда, пов’язані з інстинктами тварин. Таїнство людського життя: імунна система, діяльність мозку, серця, легенів, нервової системи, зору. А крім того – таїнство душевного і духовного життя людини:  прагнення щастя, наявність совісті… Одне чудо за іншим. Віра в атеїстичну ідеологію Дарвіна суперечить критичній науці і розуму. Своїм розумом ми пізнаємо невидимого Творця, який стоїть за всім творінням. Чуда є навколо нас. Тільки треба відкрити очі! Бог робить чуда і в нашому житті.

Також чудом є воскресіння Христа! Божі таїнства не суперечать розуму, але перевищують людський розум.

Духом дивимось на кам’яний гріб на Голготі. Вночі з суботи на неділю його стережуть римські вояки. Первосвященики і фарисеї сказали Пилатові про померлого Ісуса: «Цей ще за життя сказав: Я по трьох днях воскресну. Звели, отже, стерегти гріб» (Мт. 27,63-64).

Львів, Україна, 15.6.2011

В свято П’ятидесятниці було висвячено 60 англіканських служителів на католицьких священиків. Візантійський Католицький Патріархат їм і віруючим, які разом з ними приходять до Католицької Церкви, повідомляє:

Священичі свячення є недійсні. Ці т.зв. навернені входять під владу апостатичної структури, яка зрадила Христа і вигнала Святого Духа. 1.5.2011 Бенедикт XVI проголошенням беатифікації папи-апостата Івана Павла ІІ поставив на вівтар Церкви духа Ассижу – духа антихриста. Цим сам на себе стягнув Божу анатему і в Церкві настав стан sedes vacantis. Екс-папа вже незаконно займає уряд. Анатема є і на всіх єпископах і священиках, які з ним творять єдність. Зовнішньо вони її виявляють тим, що в Літургії згадують його ім’я. Літургії і Св. Тайни ці апостати служать вже недійсно.

Львів, Україна, 15.6.2011

1.5.2011 Бенедикт XVI беатифікацією Івана Павла ІІ офіційно прийняв до Церкви духа Ассижу – духа антихриста і таким чином з Церкви вигнав Святого Духа. В результаті цього Бог скасував у відступницькій Церкві повсякчасну жертву – Літургію (пор. Дан. 12,11; Мт.24,15). Всі єпископи і священики, які в Літургії згадуючи ім’я Бенедикта XVI творять єдність з його апостазією, служать Літургії недійсно!

Друга година

Поява ангелів

1) Роздуми над Божим словом

В неділю, дуже раненько, ще за темна, приходить Марія Магдалина і друга Марія до саду, де був Ісус похований. Недалеко від гробу їх злякав сильний землетрус. З’явився їм ангел Господній. Вони бачать, як він сходить з неба, відвалює від входу до гробу великий камінь і сідає на нього. Жінки дивляться з подивом на його лице. Його обличчя було, як блискавка, а одяг його був білий, як сніг, що іскриться на сонці. Свідками цієї осяйної появи є і воїни, які сторожили Ісусів гріб. Однак тепер вони лежать на землі, як мертві, пройняті жахом від виду ангела. І жінки перелякані, але на небесну появу дивляться з надією.

Бог говорить до тих, які готові Його послухати. Марія Магдалина і друга Марія стояли під хрестом. Тепер ангел їм звіщає: «Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп’ятого ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав» (Мт.28,5-7).

Третя година

Ісус з’являється Петрові біля гробу

1) Роздуми над Божим словом

Що переживав апостол Петро, коли в п’ятницю, перше ніж заспівав півень, тричі прилюдно відрікся Ісуса – що Його не знає, що не має з Ним нічого спільного!? Страх, а до того ще й докори сумління, що зрадив свого Господа, його внутрішньо мучили.

В неділю рано у двері стукає Марія Магдалина, а незабаром жінки, та сповіщають: «Гріб порожній!».

Петро та інші апостоли перебувають у глибокому смутку і страсі. Однак Петро й Іван вирішили, що самі з’ясують, якою є дійсність. Симон Петро входить до гробу… «Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував. Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих. І учні вернулися знову до себе» (Ів.20,3-10). Марія ж стояла в саду біля гробу і плакала… Невдовзі вона зустрілася з самим Ісусом: «І пішла Марія Магдалина, щоб звістити учням: Бачила я Господа» (Ів.20,18). Зразу після цього прийшло декілька жінок, які також звіщали апостолам, що бачили Господа, що обіймали Його ноги і кланялися Йому (див. Мт.28,9-10).

Четверта година – правди про Святого Духа

Хрещення Святим Духом

1) Роздуми над Божим словом

Ісус сказав: «І ви приймете силу Святого Духа і будете Моїми свідками» (Ді.1,8). Умовою цього прийняття є покаяння. «Покайтеся і приймете дар Святого Духа. Для вас ця обітниця і для всіх тих, що далеко…» (Ді.2,38-39).

Святого Духа потрібно знову і знову приймати через постійне покаяння! Це означає виходити з темряви гріха і входити до Божого світла, з обману – до правди, зі смерті – до життя! Кожне входження у світло вимагає зречення самого себе. Завжди, коли каємося, тобто входимо до Божої присутності і визнаємо свій гріх та віру в силу Ісусової крові, знову приходить Святий Дух і дає світло та силу для пізнання і реалізації Божої волі! «Святий Дух заступається за нас стогонами невимовними» (Рим.8,26). Якщо приймаємо Святого Духа в повноті, то дух світу мусить залишити нашу душу!

Львів, 12.6.2011

Дорогі священики і вірні УПГКЦ та УГКЦ!

Перш ніж Ісус вознісся на небо, сказав апостолам: «Сидіть у місті аж поки не одягнетесь силою з висоти» (Лк.24,49), а також сказав їм: «Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії і аж до краю землі» (Ді.1,8). Прості галилейські рибалки, яких Ісус вибрав за своїх учнів, були слабкими і робили хиби, подібно як і ми. В хвилини випробувань вони не вистояли. Петро відрікся, а інші апостоли крім Івана не мали відваги стояти під хрестом Ісуса Христа біля матері Ісуса. Коли на третій день Ісус воскрес, то вони з трудом приймали і цю реальність. Навіть апостол Тома залишався в невірі цілий тиждень. На 40-ий день після воскресіння Ісус вознісся на небо і пообіцяв апостолам, що на них зійде Дух Святий і що тоді вони стануть Його свідками-мучениками (мартирес).

П’ята година

Емаус

1) Роздуми над Божим словом

Що переживали учні, коли вийшли з Єрусалиму і коли до Них приєднався Ісус, якого вони не впізнали? Найперше Ісус їх запитує: «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою? І чого ви сумні?» Один з них, Клеопа, сказав Йому: «Ти ж бо один, що мешкаєш в Єрусалимі і не знаєш, що цими днями в ньому сталося?» І Він спитав їх: «Що таке?» Вони Йому сказали: «Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом. Як первосвященики і наша старшина видали Його на засуд смертний… А ми сподівались, що Він є той, хто має визволити Ізраїля». Тоді учні кажуть про те, що чули: як жінки бачили ангелів і ті їм сказали, що Він живий. Ісус їм сказав: «О безумні, то вам є так тяжко повірити всьому, що оповіли пророки? Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?». Потім Він почав від Мойсея і всіх пророків та пояснював їм все, що стосувалося Його. Їхнє серце палало, коли Він пояснював їм Писання. Невдовзі після цього при ламанні хліба їм відкрилися очі і вони Його пізнали, але Він зник з-перед їхніх очей.

Доповнення до правд, що стосуються Христового воскресіння:

Поява в Галилеї п’ятистам братам.

Цю правду про воскресіння ми молимося в неділю

після молитви «Емаус» https://vkpatriarhat.org/?p=7256

1) Роздуми над Божим словом

«А одинадцять учнів пішли в Галилею на гору, куди їм Ісус призначив. Побачивши Його, вони вклонилися Йому; а деякі сумнівалися. Ісус же приступив і промовив до них: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи:  христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28,16-20).

«Хто увірує й охреститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений. А ось чуда, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім’ям Моїм виганятимуть бісів, будуть говорити мовами новими; гадюк руками братимуть, і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм; на хворих будуть руки класти, і добре їм стане» (Мр. 16,16-18).

Потім Ісус сказав: «Ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28,20). Ісус був з апостолами, а також є з нами, але і ми повинні бути з Ним. Ісус той самий вчора, сьогодні і навіки (Євр. 13, 8). Його обітниця дійсна і сьогодні, але умова – в силі проповідувати Євангеліє і бути охочим за нього та за Христа віддати навіть життя.

Пропонуємо конкретну програму підготовки священства до внутрішньої місії в Україні:

Йдеться про запровадження напівмонашого способу життя для священиків. Святий Василій підкреслював: «Горе одному, як він упаде, бо нема нікого, щоб підвести його» (Екл. 4,10). Від вечора неділі до обіду вівторка треба створити умови для духовної пустелі – це означає усамітнитися від своєї родини і зовнішніх турбот, щоб була можливість присвячувати себе молитві і Божому слову у брат-ській спільноті. Модель, яку тут пропонуємо, була випробувана спільнотою з семи єпископів протягом декількох років, і довела свою ефективність.

Матеріал для духовної програми нехай кожен собі роздрукує у вигляді брошури і постійно має його у своєму розпорядженні під час спільної зустрічі, яка триває 1,5 дня.

Завантажити: Заклик до місії в Україні (формат doc)

Заклик до місії в Україні (формат pdf)