Дивіться це відео також на: https://rumble.com/v4jebqu-274445814.html   
https://cos.tv/videos/play/51372864234886144   

1) Роздуми над Божим Словом:

Ув’язнення: Апостол-зрадник привів до Гетсиманії воїнів і вартових храму з факелами. Підійшов до Ісуса і зрадливо Його поцілував. Тоді воїни схопили Ісуса.

Перед Анною: Привели Його до первосвященика Анни. Він Його про багато що питав. Один із сторожі ударив Ісуса в обличчя.

Перед Каяфою: Анна відіслав зв’язаного Ісуса до первосвященика Каяфи. Каяфа сказав: «Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, Син Божий?» Ісус відповів: «Ти мовив». Первосвященик роздер свою одежу і викрикнув: «Він сказав богохульство». Натовп почав кричати: «Він – винен смерти!» Вони почали плювати Йому в обличчя і бити Його по голові.

Відречення від Христа: Петро сидів біля багаття посеред двору. Там тричі відрікся Христа, став клястися: «Не знаю я цього чоловіка». Коли півень заспівав, він згадав слово, що Ісус був промовив до нього. Вийшов звідти і гірко заплакав.

ГОЛГОТА – СІМ СЛІВ З ХРЕСТА

1) Роздуми над Божим словом:

«З Ним вели також двох інших злочинців, щоб їх скарати на смерть. Як прийшли на місце, що зветься Череп, там Його розіп’яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці. Ісус же сказав: “Отче, прости їм, бо не знають що роблять”». (Лк.23,32-34).

«Як прийшли на місце, що зветься Череп, там Його розіп’яли…»

Смерть через розп’яття була найжорстокішою і найганебнішою карою. Коли прийшли на місце, наказали Симону з Киренеї скинути хрест. Тоді Ісуса кинули спиною на землю, плечима до дерева. Воїн-кат нащупав на передній частині руки заглибину в зап’ясті, вклав у неї чотиригранний залізний цвях і вдарив молотком. Цвях розірвав шкіру і пройшов місцем, де знаходиться нерв, що координує рухи пальця і сигналізує біль. Біль, спричинений проколенням в цьому місці, жахливий. Судини були розірвані і рана сильно кровоточила. Наступні удари молотком прибили руку до дерева хреста. Подібно була прибита і друга рука та обидві ноги. Серед тих болів Ісус з великим зусиллям промовив слова: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять!».

1) Роздуми над Божим словом:

Лк. 23,39-43: «Один із розп’ятих злочинців зневажав Його, кажучи: Хіба ти не Христос? Спаси себе й нас! А другий озвавшись, скартав його і мовив: Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару? Бо ж ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого. І додав: Ісусе! Згадай мене, як прийдеш у своє Царство! Сказав Ісус до нього: Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю!»

«Ісусе!…» – розбійник задивився на скатоване Ісусове обличчя: рани від палиці на носі і правому боці лиця, на повіках і на бровах, набряки на правій виличній кістці, кровотеча з носа, синяки і поранення шкіри, лице заливається кров’ю з судин на голові, проколених терниною. З Його ран на руках і ногах також тече кров. Розбійник чує насмішки і богохульства вояків та другого розбійника, що висить на хресті. Чує богохульства пихатої ієрархії. Однак він, свідомий свого власного гріха, подивився Ісусові в очі, повірив у Нього і з вірою звернувся до Нього зі словами: «Ісусе! Згадай мене як прийдеш у своє Царство». Цим одночасно він прилюдно визнав, що Ісус дійсно є Божий Син, який прощає гріх і робить нас учасниками Божого Царства. Це було урочисте і публічне визнання Ісуса перед Його ворогами, які насміхалися з Нього.

1) Роздуми над Божим словом:

Ів. 19,25-27: «При хресті Ісусовім стояла Його мати… Бачивши матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив Він, – Ісус мовить до матері: Жінко, ось син твій! А тоді і до учня мовить: Ось матір твоя! І від тієї хвилі учень узяв її до себе».

«А при хресті Ісусовім стояла Його мати…»: бачить Його розп’ятого, скатованого, зі слідами ран по всьому тілі. Особливо великий біль завдає Йому терновий вінець на голові. Ціла голова стиснена гострими тернинами, які вп’ялися в голову і спричиняють болісне кривавлення. Вона бачила, як Він декілька разів падав на лице, коли ніс хрест, і як сильно роздерті Його коліна від падінь на хресній дорозі. Коли там з Ним зустрілася, це була лише коротка мить, а тепер Вона стоїть під хрестом. Ісус Її знову побачив. Дивиться на Неї… Марія тут стоїть в досконалій духовній єдності, розп’ята разом з Ним. Біля Неї є учень Іван. Коли Ісус його побачив, то сказав своїй Матері: «Жінко, ось син твій!» Учень повністю не усвідомлює, як глибоко здійснюється таємниця його зновународження. Він дивиться на Ісуса, задля Якого залишив усе, а Ісусове слово заторкує його аж до найглибшого єства. Сюди він духовно приймає Ісусову Матір, яка стала і його Матір’ю.

1) Роздуми над Божим словом:

Ів. 19,28-29: «А по тому Ісус, знаючи, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: Прагну! Стояла ж посудина, сповнена оцтом. От і подали Йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом».

Ісус висить на хресті і прагне. Жорстоке бичування роздерло Його святе тіло і Він втратив багато крові. Бич складався з трьох ремінців з металевими вістрями. При бичуванні найперше появилися глибокі синці, а потім бичі розсікали шкіру, врізалися щораз глибше і виривали м’язи аж до кісток. Тіло змінилося в одну криваву рану. Два кати з усієї сили бичували Ісуса. Удари бичів падали на спину, руки, ноги – найперше ззаду, але потім і спереду. Жодної частини тіла, ані голови і обличчя, не пощадили. Шкіра спини висіла довгими пасмами, а ціле тіло змінилось до невпізнання на масу розірваної кровоточивої тканини. Коли Ісус був аж на краю смерті, бичування зупинили. Тоді Його напівмертвого відв’язали і Він впав на кам’яну підлогу в калюжу своєї власної крові. Раптова втрата великої кількості крові спричинила пришвидшення ударів серця, вмлівання і велику спрагу. Величезний біль відкритих ран і сильна спрага мучили Господа Ісуса і протягом Його хресної дороги. Тепер на хресті Він переживає ще жагучішу спрагу. Його уста сухі, потріскані, язик прилип до піднебіння.

Львів, 19.06.2011

Секретарю Львівської міської ради
В.М. Павлюку

Офіційна позиція

Листом від 14.6.2011р. до архиєпископа Маркіяна (УПГКЦ) звернувся „Рух чистих сердець” з проханням висловитися конкретно і відповідально щодо питання легалізації ЛГБТ і ювенальної юстиції. В небезпеці є не тільки моральні і духовні цінності українського народу, але і Божі закони.

Візантійський Католицький Патріархат, до якого входить і Українська Правовірна Греко-Католицька Церква (УПГКЦ), на прохання владики Маркіяна, висловлює офіційну позицію стосовно даних питань:

V слово з хреста: «Елої, Елої, лема савахтані?» (Мр. 15,34),

що означає: «Боже мій, Боже мій! Чому ти мене покинув?»

1) Роздуми над Божим словом:

Ісус помирає на хресті. Його тіло повне ран, слідів від ударів, шкіра покрита холодним липким потом. Неможливо знайти жодного положення, яке давало хоча б якесь полегшення. Цвяхи в зап’ястях тиснуть на великі передплічні нерви і важко пошкоджені нерви спричиняють нестерпний біль. Коли Ісус підіймається догори, щоб полегшити ці муки, то повною вагою спирається на цвяхи у стопах. Знову виникають нестерпні болі, коли цвяхи рвуть нерви між кістками ніг. При кожному поруху поновляється кривавлення. Руки вмлівають, сильні приступи корчів починають проходити м’язами, що скорочуються у різких, нестерпних хвилях болю. Спазми стискають чутливі нервові закінчення у м’язах. Ісус ледве може вдихнути повітря в легені, але не може видихнути. Він бореться, щоб піднятися і хоч трохи ще надихнутися. На кінець в легені потрапляє повітря, частково збагачується кров, а спазми трохи зменшуються. Знову з усіх сил Він намагається припіднятися, щоб видихнути і знову набрати життєво необхідний кисень. Ісус проживає безмежно болючі і наростаючі цикли спазмів. При кожному припіднятті Його глибоко зранені плечі роздираються об шорстке дерево хреста. Гарячка піднімається, кожен удар тім’я голови об перекладину впихає тернини щораз глибше і надриває попередні рани.

1) Роздуми над Божим словом:

«І скуштувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося!» (Ів.19,30).

Ісусові руки умлівають, втрачають силу. Сильні приступи корчів стягують м’язи у нестерпних хвилях болю. Приходять цикли удушення і різких болів. М’язи грудей паралізовані і неспроможні працювати. Ісус бореться за кожний вдих повітря. Він переживає глибокий стискаючий біль у грудях. Перикард помалу наповнюється плазмою і тисне на серце, чим обмежує його рухи. Серце нерегулярно б’ється. Втрата крові і невимовна спрага спричиняє те, що стиснуте серце намагається важку густу кров циркулювати до тканин, а змучені легені майже неспроможні вдихнути хоча б трохи повітря. Ісус відчуває, як холод смерті закрадається до тіла. З останніх сил спирає свої роздерті стопи на цвях, випрямляє ноги, вдихає. Чути Його слово: «Звершилося!».

З тієї миті, коли помираючий на хресті Ісус вигукнув «Звершилося!», затряслася не лише земля (Мт.27,51), але й пекло у своїх основах, бо через жертву Агнця неприятелю людського роду було відібрано право на людські душі і знищена боргова розписка (Кол.2,14). Одночасно була знищена і сила смерті (2Тим.1,10).

1) Роздуми над Божим словом:

Лк. 23,44-46: «Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев’ятої години, бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині. Ісус закликав сильним голосом: Отче, у Твої руки віддаю духа Мого! Сказавши це, Він віддав духа».

Мт. 27,51.54: «…земля затряслася, скелі порозпадались. …А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися й мовили: Це справді був Син Божий!».

По смертельно блідому Ісусовому обличчі течуть струмочки крові, яка є щораз темнішою. Лице, повне ран, видовжується. Уста сині і стиснені. Голова схиляється до грудей, в Ісуса перестає битися серце. Він усвідомлює, що є на порозі смерті. З останніх сил спирається на ноги і взиває сильним голосом: «Отче, у Твої руки віддаю духа Мого!». Його пальці, перед тим стиснені, тепер розкрилися і руки безвладно повисли. Коліна похилилися на один бік. Голова безсильно схилилася на груди. Господь Ісус востаннє видихнув. Була третя година пополудню.

Христове Воскресіння – святкування неділі

Львів, 16.06.2011

Монс. І. Возьняку

Архиєпископу УГКЦ

Львів

Преосвященний Владико!

У своїй кампанії проти єпископів УПГКЦ Ви допускаєтеся злочину розпалювання релігійної ненависті (ст.4 ЗУ «Про свободу совісті і релігійні організації»). Неправдиво про нас стверджуєте, що ми неприятелі українського народу, агенти Москви і небезпечна секта (див. пастирський лист, березень 2011).

Не ми, але точніше Ви є неприятелем українського народу! Ми вже два роки відкрито виступаємо проти пропаганди гомосексуалізму в Україні, проти впровадження ювенальної юстиції і всіх збочених форм шизофренії гендерної ідеології. Хоч ми Вас неодноразово закликали, Ви не написали жодного пастирського листа, і не сказали жодного конкретного слова.

Перша година

Христове воскресіння

1) Роздуми над Божим словом

Поглянь на зоряне небо: мільйони зірок, все рухається відповідно до Богом даних законів. Яка велич! Сонце в мільйон триста тисяч разів більше,  ніж наша Земля. Сиріус у вісім разів більший ніж Сонце, а є ще й більші небесні тіла! До Чумацького Шляху відстань 20000 світлових років. До інших дальших сузір’їв – навіть мільйони світлових років. Дивовижні закони є і на нашій маленькій Землі: умови для життя, таїнство життя і його передачі, дивовижні чуда, пов’язані з інстинктами тварин. Таїнство людського життя: імунна система, діяльність мозку, серця, легенів, нервової системи, зору. А крім того – таїнство душевного і духовного життя людини:  прагнення щастя, наявність совісті… Одне чудо за іншим. Віра в атеїстичну ідеологію Дарвіна суперечить критичній науці і розуму. Своїм розумом ми пізнаємо невидимого Творця, який стоїть за всім творінням. Чуда є навколо нас. Тільки треба відкрити очі! Бог робить чуда і в нашому житті.

Також чудом є воскресіння Христа! Божі таїнства не суперечать розуму, але перевищують людський розум.

Духом дивимось на кам’яний гріб на Голготі. Вночі з суботи на неділю його стережуть римські вояки. Первосвященики і фарисеї сказали Пилатові про померлого Ісуса: «Цей ще за життя сказав: Я по трьох днях воскресну. Звели, отже, стерегти гріб» (Мт. 27,63-64).