ДОБРИЙ ПРИКЛАД

Один святий згадував, що вперше зустрів Бога завдяки мамі, коли мав 2 роки. Вона дуже любила свого сина, щохвилини наглядала за ним, чувала, щоб йому чогось злого не сталося. «Але коли ми заходили до церкви, мама нічого не говорячи, клякала, заплющувала очі, складала руки і «забувала» про мене.

„НА НЕБІ, Є ТОЙ, ЯКИЙ МЕНЕ ЧЕКАЄ І ЛЮБИТЬ”.

« Молодий хорватський солдат до останнього тримався на своїй позиції, хоч не було жодної надії. Він загинув з своїм підрозділом. Його тіло знайшли в розвалинах, а в кишені таку записку:„ Я знаю, що ми всі загинемо, тому що крім нас нікого не залишилося, а ворог наступає. Тільки що переді мною взірвалася бомба.

А ЩО МИ ?

У 80-тих роках в одній угорській парафії настали великі духовні зміни. Причина? Молитовні сторожі! Вже хотіли ліквідувати ту парафію, бо залишилося тільки 8 (!) активних парафіян. Але вони не змирилися з духовною смертю парафії:

КРИКНУВ: «ІСУСЕ!»

Богдана чистила Марічці (1 рочок) вушко. Раптом Марічка здригнулася і почала заходитися від плачу. Приблизно за 10 секунд перестала дихати і рухатися, дуже швидко стала червоною…, потім фіолетовою.

ТАК БУДЕ І НАДАЛІ

Одного дня до мене подзвонив тато і сказав, що у нього виявили пухлину (на щастя – не злоякісну). Тата чекала операція. Я дала йому DVD з свідоцтвом п.Тетяни, яку Ісус як Лазаря воскресив. Вона бачила небо і пекло… На наступний день батько прийшов до мене на роботу

З ІСУСОМ − Я БУДУ ЩАСЛИВА

В молоді літа мало хто задумується про Господа Ісуса, Його життя і смерть за нас грішних. Ми живемо, ніби Бога нема. А якщо є, то нас не бачить. Але рано чи пізно треба буде відповідати за свої вчинки. Моє життя нічим не відрізнялося від життя сучасної молоді: робота, розваги, подруги і пошук чоловіка для створення сім’ї.

«Коли складеш якусь обітницю Господеві, твоєму Богові, не гайся виконати її» (Втор.23,22)

В 2009 році я вечорами молилася молитву про прощення. Там було сказано, назви їхні імена, тобто тих, які нас образили чи скривдили, але ми їм прощаємо. І я кого назвала, а кого ні. Одного разу прийшла думка, що на реколекціях нас вчили прощати всім:

спокуса бунту

Вже довший час я часто шукаю Божу волю, підпорядковуюся об’єктивному порядку (чи то в інституті, в сім’ї або в спільноті), а потім нараз приходить спокуса бунту. Маю почуття, що це неможливо далі витримувати. Постійно тільки – “мусиш”, постійно цей стереотип послуху – хіба не можу хоч хвильку жити як я хочу і робити те, що я хочу? В такому стані вистачить незначної вимоги,

ЗАСТРЯГЛИ В ЛІФТІ

Ми хотіли йти колядувати в наступний будинок, але він був закритий. Аж тут “випадково” надійшла жіночка, що вона йде в гості до вуйка. А ми кажемо: “І ми підемо до вуйка поколядувати. Можна?” ”Можна”. Ми весело зайшли в ліфт з тими людьми і застрягли.

З БОГОМ ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ

На дворі був теплий осінній день. Я зі своєю сестрою мали їхати до лікарні відвідати дідуся. Місяць тому його поклали в лікарню з діагнозом гангрена ноги, а ще до того цукровий діабет. Лікарі казали, що якщо гангрена почне більше прогресувати, то будуть змушені відрізати ступню ноги.

ВИТРИВАЛА МОЛИТВА

Хотіла би підбадьорити до витривалої молитви тих, які втрачають надію. Моя донька одружилася, але не мала дітей 2, 5, 10, 12 років. Ціла родина молилася, а молодята паралельно лікувалися. А я після свого навернення кожного тижня за це молилася в спільноті.

НЕ ПОГОРДЖУЙТЕ БОГОМ

Один чоловік розповів мені сумну, але повчальну історію. Якось він, дбаючи про душу свого не наверненого батька, просив його, щоб той поїхав на духовні реколекції. Але тато з погордою відкинув пропозицію: «Я краще позбиваю горіхи, ніж маю тратити час на якісь реколекції». Та сталося нещастя

Вічна честь Найсвятішому серцю Ісуса

Хочу щиро подякувати за ласку оздоровлення мого чоловіка, якому лікар сказав, що потрібна операція. Але після щирої молитви обійшлося без операції. Тому раджу всім: у всякім горі просіть Ісуса, а Він нас ніколи не опустить. Хай буде вічна честь, поклін, любов і подяка Найсвятішому Серцю Ісуса!

п. Богдана

«ГОСПОДЬ ЙОГО ПОТРЕБУЄ»

Колись я постила тільки в пۥятницю. Потім дізналася, що можна постити ще і в середу, а коли почула про біблійний піст – 3,5 дні на тиждень, захотіла спробувати ще і так постити. Бачу, що я впродовж року перебуваю в такому здоровому ритмі: понеділок – піст, вівторок – їсти, середа – піст, четвер – їсти, п᾽ятниця – піст, субота, неділя – їсти.