З ІСУСОМ − Я БУДУ ЩАСЛИВА
В молоді літа мало хто задумується про Господа Ісуса, Його життя і смерть за нас грішних. Ми живемо, ніби Бога нема. А якщо є, то нас не бачить. Але рано чи пізно треба буде відповідати за свої вчинки. Моє життя нічим не відрізнялося від життя сучасної молоді: робота, розваги, подруги і пошук чоловіка для створення сім’ї. Оминала будь-яку спробу зустріти Ісуса. Сповідалася один раз на рік, молилась пустою, незрозумілою молитвою і то не завжди. На той час Бог дав мені сенс життя – мого чоловіка. І я вважала, що в мене, так як і в інших, буде сім’я, діти, робота і розваги. Але місця для Господа в своєму житті я не залишила і ми з чоловіком розлучились. Не маючи ні дітей ні чоловіка, моє життя стає пустим.
З відчаю, людина шукає дороги вирішення своїх проблем, або добру, з Ісусом, або навпаки. Напевно за мене молились мої батьки, родина, якщо я почала шукати Ісуса. З щирим покаянням і жалем я молилася Хресну дорогу і відчула велике полегшення. Навіть взяла обітницю не пити алкоголь, жертвуючи за навернення чоловіка. Коли врешті біль від втрати почав мене залишати, я вирішила влаштувати своє життя. Познайомилася з хлопцем, який ще не був одружений. Його родичі мене радо прийняли. Я шукала способу, як узаконити свої стосунки. Один парох порадив взяти церковний розвід і жити спокійним життям. Зупиняюсь зараз на хвилинку і думаю, скільки, особливо молодих людей, живе таким «спокійним» життям, не знаючи, що приречені на вічну погибель, в числі яких була і я.
На щастя, я потрапила на Сповідь до греко-католицького правовірного священика, який сказав, що двом панам служити не можна і що я мушу вибрати з ким залишитись, бо моя Сповідь буде святотатством, якщо я нічого не виправлю. Сказав просити сили в Господа Ісуса, що Він поможе змінити моє життя. Звичайно, мене в той час таке рішення засмутило, я ж планувала все по-іншому. Я часто нарікала, за що мені таке, але вирішила розірвати стосунки з тим хлопцем. Йшов час, наближався Новий рік. Не захотілось залишитись одній, коли всі подруги – з своїми хлопцями або чоловіками. В цей час я втратила пильність і диявол цим скористався. Я поїхала святкувати з колишнім хлопцем. Відсвяткувавши Новий рік, їдучи вже додому, я відчула страшенний жаль за те, що я зрадила Ісуса. В мене перед очима був лише образ Ісуса і Його очі, які дивились на мене. Я зрозуміла, що навіть якщо втрачу всі земні блага, але залишусь з Ісусом – я буду щаслива. Я вирішила прийняти Божу волю і йти за Ісусом. Лише прошу, щоб я завжди, всім серцем любила Ісуса і ніколи Його не зрадила. Тепер я знаю, що Він мене не залишить одною, бо Він є Господарем мого життя і я за це Йому вдячна.
п.Христина
