11.01.2019

Шановний пане кардинале!

Ви маєте рацію, що не можна узагальнювати і за злочин одного священика засуджувати всіх. Ви також праві, що причиною зловживань ні в якому разі не є целібат. Але у вашому коментарі («Нічого не покращиться через заперечення фактів») ви не вказуєте на справжню причину гомосексуальних злочинів. Цією причиною є єресі та неопоганство (див. Рим. 1).

Ми цитуємо з вашого коментаря: «Коли хтось з духовенства вчиняє злочин сексуального насильства над підлітками, наші ідеологи не вагаючись звинувачують усіх священиків або Церкву ‒ як кажуть теологічно неосвідчено».

Відповідь: Корінь гомосексуалізму теологічно обґрунтований у посланні до Римлян 1,25-26: «Вони замінили Божу правду на неправду і поклонялись та служили створінню більше, ніж Творцеві… За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним: … їхні чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках».

9.01.2019

Шановні єпископи Німеччини!

В цей історичний час зробіть правдивий діагноз стану німецької теології і признайте катастрофічні плоди, які вона принесла Церкві і світу. Дійшло до масового відпаду від живої віри і до поширення єресей, що заперечують саму суть Христового вчення. Результат ‒ грубе порушення моральних принципів і Божих заповідей. Іншими словами, це самогубний процес, якому створила умови саме німецька теологія.

Правдивий прогноз стверджує: християнство на території Німеччини не буде збережене, якщо не відбудеться адекватне покаяння. Перш за все, ви, німецькі єпископи, повинні каятися самі за себе, зокрема за те, що правовірне вчення ви поступово замінили єресями. Тільки після вашого покаяння може настати справжня реєвангелізація і рехристиянізація відпалого християнства, яке вже злилося з духом світу.

«Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем. (Лк. 3,16)»

Завантажити: Брошура “Листи з УА 1/2019”

формат doc , формат pdf (версія для друку)

– Слово Патріарха Іллі на свято Богоявлення
– Різдвяне пастирське послання Україні ‒ 2019
– Різдвяний заклик християнам і людям доброї волі, не тільки в Чехії
– Подяка Угорщині за відкинення ісламізації
– Пересторога єпископу-Юді
– ДУХОВНІ ПОРАДИ: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне»; «Блаженні голодні і спраглі справедливості, бо вони наси-тяться»; «Блаженні плачучі, бо вони будуть утішені»; Сенс блаженств; Доторкнися з вірою Ісуса; Виконуй Божу волю у відповідний час; Перший етап очищення; Боже виховання; Мислення «старої людини»
– Роздуми над Словом життя Рим. 6,22
– Роздуми над Словом життя Рим. 6,23

«Тепер же, звільнившись від гріха і ставши слугами Богові, маєте ваш плід на освячення, а кінець ‒ життя вічне»

Умовою звільнення від гріха є те, що ми стаємо слугами Бога. Оригінал знову подає слово «раби». Термін «раб» дуже часто використовується в 6 главі послання до Римлян. З одного боку, існує реальність рабства гріху. Це означає, що навіть якщо людина хоче вийти з рабства власними силами, це неможливо. З цього виду рабства людина не може звільнитися ‒ ні власною силою, ні будь-якою іншою, а тільки Божою силою. Її ж Бог дає при одній умові ‒ що людина цілковито віддасть себе Богові. Це означає, що приймає Його заповіді і дає себе вести Божим Духом ‒ вже не духом світу та духом брехні. Але це звільнення має основну умову ‒ втратити свою душу за Христа і Євангеліє (Мр. 8,35).

«Тепер же, звільнившись від гріха і ставши слугами Богові,

маєте ваш плід на освячення, а кінець ‒ життя вічне»

Дорогі брати і сестри!

Цей рік вже минув і вже не повернеться ні одна хвилина. Ми знову стоїмо перед таїнством Христового народження, щоб духовно з’єднатися з Ним. Перед нашим духовним зором розгортається історія, пов’язана з містечком Вифлеємом. Діва Марія і святий Йосиф прийшли сюди з далекої Галилеї з причини перепису, який наказав провести кесар Август. Наближається час народження Дитини, а для них ніде нема місця. Цією Дитиною є обіцяний Месія, довгоочікуваний цілим  людством і провіщений пророками. Вони не знайшли місця в жодному домі, в жодному заїзді, хіба у Вифлеємській стаєнці, де нам народився Спаситель, Христос Господь!

Вражаюча поезія Різдва торкається сердець людей доброї волі вже протягом двох тисячоліть. В цю  священну ніч пастухи поблизу стерегли свої стада. Раптово їм з’явився ангел Господній. Його осяйний вигляд і його слова цілком їх пройняли: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: „Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь. І ось вам знак: ви знайдете Дитя сповите, що лежатиме в яслах». І раптом з ангелом з’явилась велика кількість небесних сил, які славили Бога: «Слава во вишніх Богу і на землі мир людям благовоління!».

7.01.2019

Візантійський Вселенський Патріархат (ВВП) перед усіма  католиками Угорщини проголошує публічну пересторогу єпископу Міклошу Бееру. Публічним закликом він підтримав маніфестантів проти законного уряду, який захищає християнство та Угорщину. Уряд перебуває під великим тиском, оскільки ефективно виступає проти насильницької ісламізації та гендерної деморалізації, пов’язаної з викраданням дітей і їх передачею гомосексуалістам та педофілам.

Шановний єпископе! Своєю позицією ти довів, що підтримуєш гендерну деморалізацію і насильницьку ісламізацію, тому ти мав би бути пастирем свиней, а не духовних овець. Твоя позиція є знаком невіри та зрадою Христового вчення і власного народу! Чи ти прийняв юдин гріш від Сороса, який, напевно, прийняли ті, які  вийшли на вулиці?

Якщо у тебе ще є крихта сумління, то якнайшвидше залиши свій уряд і чини покаяння за згіршення, яке ти дав Церкві і народу!

27.12.2018

Шановний прем’єр-міністре! Шановні члени уряду Угорщини!

Візантійський Вселенський Патріархат дякує Вам від імені усіх щирих громадян Чехії та Словаччини за те, що, як Давид, ви виступили проти Голіафа. 17 грудня 2018 року ви не підписали підступний документ ООН про т.зв. біженців, який має таку ж мету, як і Пакт про мігрантів, а саме ‒ ісламізацію.

Дуже сумно, що політики Чехії, Словаччини та Польщі піддалися на обман і зрадили свої народи. Якби ж то хоча б тепер опам’яталися і радикально зупинили  програму самознищення.

Франциск Бергольйо погрожував державам «V4» пеклом, якщо вони не приймуть ісламізацію. Але до пекла піде він, якщо не буде каятися зі своїх злочинів, єресей і апостазії!

Коли мудреці зі Сходу прийшли в Єрусалим, вони запитували його мешканців: «Де є новонароджений Цар Юдейський? Бо ми бачили на сході Його зорю і прийшли поклонитися Йому» (Мт.2,2). Для жителів Єрусалима це було несподіванкою. Вони дивилися один на одного і казали: «Ніякий цар не народився». Тоді офіційним царем був цар Ірод, жорстокий правитель, який наказав убити трьох своїх синів, щоб вони часом не відняли у нього владу. Також він убив свою дружину. Це був чоловік, повний жорстокості і кар’єризму. Жителі Єрусалима послали мудреців до Ірода. Коли цар почув, що вони говорять про народження юдейського царя, злякався. Чому? Боявся за свою кар’єру. Він зібрав усіх первосвящеників і книжників народних та випитував у них, де має народитися Месія. Він, як юдейський цар, знав, що згідно провіщень пророків повинен народитися Спаситель світу, Месія. Мудреці вказали йому на час його приходу ‒ що Він вже народився.

Ісус прийшов, щоб визволити нас від гріхів,

щоб відкрити нам двері до вічного життя, до вічної слави у небі.

Бог дав Свого Сина, щоб той, хто вірує в Нього, не загинув, але мав вічне життя.

Друга Божа Особа приймає людську подобу, стає людиною,

щоб ми стали Божими дітьми, спадкоємцями Царства Божого.

З історії про візит мудреців до Ірода для нас головним є це питання: «Де є новонароджений Цар Юдейський?». Тим Юдейським Царем є Ісус Христос. Ми маємо запитувати з щирим серцем, з щирою тугою: «Де є той Цар? Де є Ісус?» Де народився Ісус? В печері, у хліві. Для Нього не було місця. І коли Він помирав, для Нього також не було місця на землі ‒ Він помирав на хресті між небом і землею. Там, де немає покаяння, там і сьогодні немає місця для Ісуса. Без покаяння нема місця для Ісуса. Але Ісус має бути в нас.

Нехай Різдвяна зірка, яка показала мудрецям зі сходу дорогу до Ісуса, дає Боже світло і нам, щоб ми бачили Ісуса Христа і в наших братах та сестрах, які щиро шукають Ісуса і за Нього терплять. Адже бачимо, що там, де є живий Ісус, приходить Ірод. Коли людина прийме Ісуса і має живу віру, відразу наступить переслідування, очорнювання, психологічний тиск, напруга, або навіть переживе досвід, який згадується в Євангелії: «В одному домі будуть розділені п’ять людей: троє проти двох і двоє проти трьох; будуть розділені, батько проти сина і син проти батька, мати проти дочки і дочка проти матері, свекруха проти невістки і невістка проти свекрухи» (Лк. 12,53). А це тому, що вони кажуть: «Живий Ісус ‒ ні!». Обряди, фарисейство ‒ це так. Але живого Христа не хочуть. Це такий біль! Так, де є Ісус живий, там приходить тиск, щоб відібрати в нас Ісуса і вбити Його, там наступає переслідування.

23.12.2018

Суть Різдва полягає в тому, що Бог став людиною і народився як беззахисна дитина в бідному Вифлеємі. Він прийшов, щоб спасти нас з рабства гріха, родовище якого є в нас, а також від диявола, який є брехун і вбивця. Ми маємо Спасителя, а це є та велика радість! Не йдеться тільки про досягнення щастя тут, на землі. Він дарує нам вічне життя в Божому Царстві! Ті, які прийняли Ісуса, стали Божими дітьми. Якщо вони залишаться Йому вірними, то перейдуть через міст смерті до вічної слави, яку Він приготував тим, що Його люблять і зберігають Його заповіді (Ів. 14, 23).

Сьогодні більше, ніж будь-коли, усвідомлюємо, що потребуємо Спасителя. Колись Європа і всі сфери суспільного життя були проникнуті духом християнства. Суспільство керувалося справедливими законами, заснованими на Декалозі. На жаль, це вже скасувала Лісабонська угода. Були запроваджені антизакони, які просовують несправедливість, аморальність та ведуть до самознищення Європи і людства. Від надзвичайного тиску диявольських хитрощів і маніпуляцій неможливо врятуватися людською силою. Деморалізуючі та психологічні механізми призводять до порушення психіки, поневолення і навіть демонізації людини. Вони приносять пекло на землі і пекло після смерті. Єдине спасіння для людини і людства ‒ це прийняти Спасителя.Не досить того, що Він прийшов, щоб нас спасти, як це пригадуємо на Різдво. Кожен, хто хоче бути спасенний, мусить прийняти Його вірою у своє життя. Тоді здійснюється: «Тим, які Його прийняли, дав владу стати Божими дітьми» (Ів. 1,12). А також: «Якщо Бог з нами, хто проти нас?» (Рим. 8,31).

«Я говорю по-людському, через неміч вашого тіла. Бо так, як ви колись віддавали ваші члени на служіння нечистоті і беззаконню, щоб жити беззаконно, так тепер віддайте ваші члени на служіння праведності, на освячення.»

У цьому вірші знову виражено те, що вже було написано в цій главі: щоб ми не віддавали себе на служіння (в оригіналі ‒ у рабство) нечистоті та беззаконню, щоб жити беззаконно. Але тепер маємо повністю віддати себе в розпорядження, тобто на служіння (в грецькому оригіналі знову використовується термін «у рабство») праведності, на освячення. Апостол тут вказує, що гріх особливо зловживає нечистоту та беззаконня. Тому ми повинні радикально стати на бік праведності. Тут є наче два прапори: прапор рабства злу, а з іншого боку ‒ прапор справжньої свободи. У цій боротьбі треба тренуватися в мистецтві боротьби. Передусім, ми повинні уникати близької нагоди до гріха, що є ознакою справжньої покори і мудрості. Якщо це неможливо, але з нашого боку ми зробили все, то Бог дасть вихід.