Львів, 5.05. 2013

Дорогі віруючі!

Під час Великого посту перед нашим духовним зором стояв образ страждаючого і розп’ятого Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа. У неділю Великодня цього ювілейного року хрещення Русі-України ми особливо інтенсивно переживемо радісну подію Христового Воскресіння. Віримо, що і хоч Україна проходить цими днями свою Голготу, все ж настане духовне воскресіння Церкви і народу. Це воскресіння неможливе без справжнього навернення і покаяння.

Після проголошення незалежності держави в 1991 році почав чинитися сильний тиск для створення прихованої системи морального розкладу не тільки християн, але і всіх щирих людей України. Ця запланована моральна деградація пов’язана з прихованою зміною законодавства. Вона має на меті ліквідацію всіх моральних, духовних, національних і християнських цінностей. Особливо минулого року через зміну законодавства, яке просовує т.зв. ґендерну рівність і ювенальну юстицію, відбулась кульмінація підготовки до цього морального та фізичного автогеноциду українського народу.

Львів, Україна, 01.05.2013

Шановні Священнослужителі!

Цього року святкуємо ювілей хрещення Київської Русі. Зараз переживаємо Страсний тиждень, який завершиться Христовим воскресінням.

Візантійський Вселенський Патріархат Вам, священнослужителі, кладе на серце, щоб в неділю – в день  Воскресіння – Ви закликали своїх вірних в Росії, Україні і Білорусії, щоб наступного дня, тобто у Світлий Понеділок, розпочали традицію маніфестацій під гаслом: «Відновлення сім’ї – воскресіння народу!». Всі християни і всі люди доброї волі хай вийдуть цього дня на вулиці і маніфестують у своєму місті чи селі. Ніхто в цій ситуації не може залишатися байдужим!

НА ДЕВۥЯТИЙ МІСЯЦЬ БАТЬКО НАВЕРНУВСЯ

Мій батько, який в молоді роки був практикуючим християнином, в певний час відвернувся від Бога, перестав ходити до церкви і вже 17 років не сповідався. Крім того був залежним від алкоголю. Коли ми самі навернулися до Бога, почали переконувати його, але це не допомагало. Тоді ми почали молитися за нього.

Львів, 27.04.2013р.

Шановний пане Президенте!

Шановний пане Прем’єр-міністре!

Шановні Народні Депутати!

Останнім часом в пресі з’явились численні повідомлення про те, що в Києві на 25 травня 2013р. (субота) готується гей-парад – так званий Марш рівності. Активісти параду подбали про це завчасно і подали в Київську державну міську адміністрацію вже дві заявки, щоб забезпечити собі певність його проведення:

згідно першої – “Гомосексуальну ходу” планують розпочати з 11.30 до 13.30 від перехрестя вул. Богдана Хмельницького – Хрещатик до перехрестя вул. Прорізна-Хрещатик;

згідно другої – від ТРЦ “Арена” по вул. Васильківській (Красноармійській) до пл. Л. Толстого (ст. м. Льва Толстого).

Неустанна Поміч

Це було в повоєнні роки. Двоюрідний брат мого тата Григорій (18р.) був бандерівцем. Йому дали один лист, який мав занести в районний центр, який був далеко від села (Вирів, Кам’янко-Бузький р-н). Йти треба було пішки через ліс. Мама спекла на дорогу паляницю і рано він поніс лист. Пройшло три дні, а вдома його ще не було.

Відповідь була «так»

Від мами я довідалася, що моя чотириюрідна сестра має рак молочної залози. Їй лише 28 р., у неї 6-річна донечка, але справи зі здоров’ям дуже погані, бо хоч робили операцію, метастази вже пішли в легені, тягнули воду. І можливо сьогодні ввечері, або завтра поїде на наступну операцію в Угорщину. Думка, що може бути пізно, спонукала мене відразу дзвонити.

Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні,

але прийняли дух усиновлення, яким кличемо: «Авва! – Отче!»

Львів, Україна, 12.04.2013

Шановний пане Президенте!

В минулому Ваша країна зазнала багатьох заворушень і страждань, і Ви самі маєте довгорічний досвід терпіння в тюрмі під час військового режиму. Оцим листом ми звертаємося до Вас з проханням, щоб Ви перешкодили стражданням і тиранії, яку спричинило б підписання закону про одностатеві шлюби.

Пропаганда гомосексуалізму стала політичним напрямком міжнародних інституцій ООН, ЄС і Ради Європи. В багатьох країнах батьки і діти вже знають, що таке гомодиктатура, спричинена цими інституціями і державними законами. Однак ці організації не говорять про трагічні наслідки просування гомосексуалізму до щоденного життя суспільства, дітей, молоді і батьків. Це запланована тиранія над природною гетеросексуальною сім’єю.

ДАЄ МЕНІ СИЛУ

Я – пенсіонерка, маю дорослих дітей і двох внуків. В останній час все більше дізнаюся про ювенальну юстицію і її справжнє лице. Коли внуки розповідали, що нового в школі: як вчителька давала різні анкети, різні запитання, про зустрічі дітей з шкільним психологом, то я це вже не сприймала з байдужістю, ніби нічого страшного не відбувається.