Галерея
Яка має бути наша життєва позиція? Господи, хай буде воля Твоя!
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Роздуми над Словом Життя Ів. 14,15-16
«Якщо любите ви Мене, то мої заповіді берегтимете. І проситиму Я Отця, і дасть Він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки».
Наступні два тижні входи до Божої присутності, до світляного стовпа, під Христовий хрест поруч Пресвятої Богородиці. Там приймай останню волю Христа. Повторюй слово: «Ісус сказав учневі, а тепер каже і мені, і жителям (Львівської) області: Ось Мати твоя!». Потім хоч хвилину молися духом і розумом, а на кінець скажи: «Приймаю Твою Матір для себе і для них». Знову пройди у світляному стовпі окремі області України і завжди зроби акт віри – прийняття заповіту Христа – для себе і для мешканців тієї чи іншої області.
Слово Життя Ів. 14,15-16 (від 14.9. до 28.9.2014)
«Якщо любите ви Мене, то мої заповіді берегтимете.
І проситиму Я Отця, і дасть Він вам іншого Утішителя,
щоб з вами був повіки».
Історія місії є історією переслідування
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Справжнє і фальшиве покаяння
1 Ів. 1,7: «Коли ходимо у світлі, як Він сам у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха».
Кров Ісуса Христа очищає нас від усякого гріха, якщо ми ходимо в світлі. Що означає ходити в світлі? Визнати гріхи – це перший крок в світлі.
Другий крок у світлі – це з вірою звернути свій духовний погляд на розп’ятого Ісуса і прийняти Його прощення. «Коли ми визнаємо гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди» (1 Ів. 1,9). Ісус помер за мої гріхи, скільки б їх не було. Треба повністю довіряти Божому милосердю. Не зловживати Божим милосердям так, що буду говорити: «Бог милосердний, я можу грішити», це обман. Згадай, що Бог є водночас справедливий. Бог обіцяв прощення гріхів, але не обіцяв тобі завтрашнього дня. Я не можу грішити і розраховувати на те, що Бог є добрий. Проти гріха я повинен виступити: Не буду грішити! В жодному разі! Мушу відсікти гріховну думку, почуття, і переключитися на інші думки.
Святі мученики Адріан і Наталія (II частина)
Коли настав день суду, цар Максиміан сів на судилище і повелів привести до себе в’язнів. Слуги негайно ж вирушили в темницю оголосити їм царське веління. Побачивши, що вони так знемогли тілом від тяжких ран, що й ходити навіть не можуть, слуги поволочили всіх мучеників, як трупи худоби, пов’язаних одним ланцюгом; Адріана ж вели позаду всіх, зв’язавши йому руки назад.
Коли вони підходили до судилища, цар наказав вивести їх на муки, проте начальник в’язниці доповів: «Царю! Ті, котрі були мучені раніше, не можуть бути приведені сюди на катування. Повели привести одного Адріана, бо він ще бадьорий, здоровий тілом і може понести різні муки; тіла ж інших загноїлися, крізь рани їх видніються кістки і, якщо почати їх мучити знову, вони негайно ж помруть. Ми ж не хочемо того, щоб вони повмирали від короткочасної муки, але дай їм якийсь час на те, щоб вони одужали і скріпли, щоб понести їм потім лютіші муки за свої беззаконня».
