«Бо прагнення тіла веде до смерті, а прагнення Духа ‒ до життя і миру.»

«Бо прагнення тіла веде до смерті, а прагнення Духа ‒ до життя і миру»

З чого походять спонуки до прагнень тіла? Насамперед з отруйного кореня або родовища зла в нас, а також від духа цього світу, який ворожий Богові. Сьогодні вважається нормою суспільна думка, хоча вона ігнорує Божі закони та не рахується з Богом, зі смертю, з Божим судом і вічністю, а тим більше з вічним покаранням чи вічною нагородою. Але не все у світі є злом; у ньому є багато нейтральних речей, ідей та правд, які природно є добрими. Однак усе це спрямоване до такої мети, яка суперечить шляху, що забезпечує вічне життя. Йдеться про питання правди і брехні, добра і зла, чесноти і рабської залежності, а також про відношення до себе, до людей і до Бога. Світ, дух світу, разом з егоїзмом зловживає іншими для досягнення свого так званого «добра» (чи радше для гріха), оманливо називаючи це любов’ю. Об’єктивну правду часто не приймає, але правдою вважає напівправду або навіть брехню. Дух світу має єдність з отруйним коренем в нас і з духом брехні та смерті – дияволом. Рано чи пізно цей отруйний корінь принесе смерть.