Галерея
Психологія Євангелія (V частина)
Ісус прикладом і словом закликає нас бути обережними, щоб ми не були наївними, а водночас, щоб не були егоїстичними. Він каже: «Будьте мудрі, як змії і прості, як голубки». Не досить тільки чогось одного, треба обох. А що стосується мудрості, то маємо Божий закон, який Бог дав людству через Мойсея. Ісус надає цьому Божому Закону правильне духовне значення. Цим Він вказує, що не достатньо тільки зовнішнього виконання закону. Необхідна внутрішня зміна. А для цього людина потребує прийняти Христового Духа. Цього Духа Ісус обіцяв і без нього християнство, як риба без води, як електроприлад без джерела струму, тобто не функціонує. І таким останнім часом стало християнство, бо вигнало Духа Правди і прийняло духа брехні – духа антихриста. Різні філософські кліше (чи це, наприклад, Кантівські категорії, або діалектика Маркса, або лібідо Фройда) є лише оманливими шляхами. Вони вказують на певну правду, але не є вирішенням, і аж ніяк не виходом. Жодна філософія не виразить таїнства життя, таїнства добра і зла, і не внесе справжню мудрість у людське життя. Цю мудрість і цю силу дає тільки Євангеліє Христа, пов’язане з прийняттям Христа за свого особистого Спасителя і свого Господа, а також з прийняттям Христового Духа.
Психологія Євангелія (ІV частина)
Яка психологія Євангелія? Вона походить з правди, рахується з первородним гріхом, з глибокою підступністю, яка є в людині, зі схильністю до зла, з особистими гріхами, зі зрадою, але також і з жалем та людською щирістю. Психологія Євангелія приносить справжній рай і мир до людської душі і взаємних відносин. Вона пов’язана з готовністю жертвуватися, що походить з чистої любові до Бога та породжує і чисту любов до ближнього. Протилежність цієї любові – людський егоїзм, пов’язаний з духовною інфекцією, що спричиняє духовну сліпоту – джерело різних помилок і страждань.
У Євангелії Ісус подає основні психологічні принципи, засновані на справедливості до себе та інших. Наприклад, принцип: «Що хочеш, щоб інші робили тобі, те спершу роби ти їм. А що не хочеш, щоб інші тобі робили, не роби і ти їм».
Церковним кар’єристам не йдеться про живого Ісуса
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Психологія Євангелія (ІII частина)
Правдива людина вчиться з власних програшів і власного болю. Ставить до світла свої приховані бічні мотиви, згідно яких поводиться. Людина має своє добро, свою правду, свою справедливість, свої інтереси, свої вимоги, свої погляди, своє лінивство… Коли потрібно зробити певний крок, наприклад, виконати свій обов’язок, який в подальшому впливатиме на інших і на певний процес творення доброї справи, то автоматично відчуває опір і неохоту. Студент повинен готуватися до іспиту, але йому приємніше нишпорити в інтернеті. Фальшивою вірою з’єднається з переконанням, що для нього тепер краще не турбуватися про екзамен, а робити щось інше, приємніше. Не хоче бачити наслідки, що провалить екзамен, не закінчить навчання, що матиме проблеми на все життя, розчарує багатьох людей, спричинить близьким біль. Просто людина не хоче ходити в правді, вона свідомо дозволяє себе психологічно обманювати брехнею, яка функціонує сама, вірить їй автоматично, не мусить зрікатися себе.
Кирило-методіївська місія була пов’язана з переслідуванням
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Психологія Євангелія (IІ частина)
Наша програма мала б бути такою, яку мав Господь Ісус: «Моя їжа – чинити волю Того, Хто послав Мене, і діло Його довершити» (Ів. 4,34). Вона виражена і в молитві: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». Отож тут йдеться про закон послуху віри, який приносить духовний досвід більший, ніж психологічні досвіди з реальністю гріха. Коли людина вірить Євангелію і змінює мислення, то має досвід з Богом і з тим, що Він дійсно діє в нашому житті. Основа духовного життя – це ходити в Божій присутності. До неї входимо і її повинні переживати в правдивій молитві.
Правдива молитва означає в правді стати до Божого світла і в цьому світлі признати свій гріх. Водночас вірою прийняти силу Христової крові, яка була пролита за наші гріхи. «Коли ходимо у світлі, як Він сам у світлі, … кров Ісуса Христа очищує нас від усякого гріха» (1 Ів. 1,7).
Психологія Євангелія (І частина)
Поставмо основне питання: Чому сьогодні служать модерні психології? Чи ведуть до правдивого життя? Чи допомагають створювати правдиве відношення до себе, до ближнього, до Бога? Ні. По суті, модерні психології базуються на самообмані, майстерній брехні і маніпуляції іншими людьми. Вони мають приховану мету – як найефективніше досягнути того, щоб людська психіка прийняла брехню. Обманена людина потрапляє в пастку, залежність і рабство брехні.
І навпаки, в чому суть справжньої євангелійної психології?
В людській психіці найважливішу роль відіграє совість, якою розрізняємо добро і зло, правду і брехню, справедливість і несправедливість. Але водночас в людині є егоїзм, який автоматично з’єднується з брехнею і шукає свого уявного добра – навіть за ціну відкинення совісті, тобто Божого голосу в нас, нівеляції добра і зла, правди і брехні. Це веде до саморуйнування, а взаємовідносини розбиваються сварками, ненавистю, вбивствами, війнами.
