Галерея
Ми повинні свідчити про живого Христа
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Ми повинні знати основні принципи життя з віри
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Яке повинно бути твоє відношення до інших, коли ти особисто пережив Боже прощення?
Еф. 4,32: «Будьте добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив».
Яке повинно бути твоє ставлення до інших, коли ти на собі пережив Боже прощення? Слово Боже говорить: «будьте милосердні, прощайте один одному, як і Бог у Христі вам простив».
Жінки часто кажуть: «Я прощаю, але пам’ятаю…». Бог не пам’ятає наших гріхів – а ми? Коли прощаю, то прощаю, як і Бог простив мені. Усвідомлю свої гріхи: Господи, а що я? Коли хтось ставить мені перешкоду на шляху, то треба сказати: «Господи, дякую Тобі за це. Це моє чистилище. Тепер, в цій ситуації, я не винен, але це – чистилище за інші гріхи. Боже, дякую Тобі». І коли почну дякувати, Бог покаже мені за що це було. Не має сенсу перебувати в гніві або себежалі. Однак ми, замість того, щоб дякувати, нарікаємо і бунтуємось. Тому практична річ – в кожній ситуації за все дякувати.
Перлини – Що сказано про Бога?
• Пс. 86,5: «Бо Ти, Господи, добрий і ласкавий, і повний милосердя до всіх, що Тебе прикликають».
Що сказано про Бога? Він добрий, ласкавий, повний милосердя, але до всіх, що Його прикликають. Хто не прикликає Його, не хоче прийняти допомоги, ані припустити, що її потребує, той подібний до людини, яка вмирає від голоду, а коли ви подаєте їй хліб, вона обертається до вас спиною. Не хоче! Не хоче добра, не хоче життя. Що ви можете робити в такій ситуації? Умова спасіння – прикликати Господа. Воно дано «тим, що Його прикликають».
• Еф. 1,7: «У ньому маємо відкуплення Його кров’ю, відпущення гріхів, згідно з багатством Його благодаті, що її вилляв на нас щедро, у всій мудрості та розумі».
Спасіння – це Божий дар
Еф. 2,8-9: «Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас: це дар Божий. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися».
Спасіння – це дар Божий. Воно полягає в тому, що Ісус пролив за нас свою Кров і пожертвував своїм життям. Спасіння не полягає в наших добрих ділах, але в тому, що Він заплатив за нас. А цей найбільший дар приймаємо через віру. Христос помер за всіх, але всі не будуть спасенні; спасенні будуть тільки ті, які приймуть цей дар. Хто відкине його, не буде спасенний. Тому потрібно, щоб ми проповідували Євангеліє, проповідували прощення гріхів.
Не можемо покладатися на свої сили
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Золоте правило: зречися себе самого!
+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
Чиста любов є ознакою волі
Тому ми й молимося 7 разів на день: «Шема Ізраїль, люби Бога всім серцем, всією душею, і всією силою. Ісусе, люблю Тебе всім серцем, всією душею і всією силою. Тепер втрачаю свою душу ради Тебе та Євангелія».
Коли цього тижня будеш молитися цю молитву, то хоча б один раз усвідом, що говориш. Усвідом, що Ісус тебе чує. І коли кажеш Йому «люблю Тебе», то щоб це було дійсно всім серцем. «Втрачаю свою душу» – це є конкретна любов. Любов не полягає у відчуттях. Чиста любов полягає у волі – хочу любити, навіть коли того не відчуваю, ставлю Ісуса на перше місце у своєму житті.
Страждання святих мучениць Віри, Надії та Любові й матері їхньої Софії (ІII частина)
Нечестивий же цар поставив перед себе другу сестру, святу діву Надію, і рече до неї: “Дитино добра, молю тебе, послухай моєї ради, як батько раджу тобі, люблячи тебе, поклонися Артеміді великій, щоб не загинула, як сестра твоя старша. Бачила-бо ти її люті муки, дивилася на гірку її смерть, не бажай тож і ти так само постраждати. Вір мені, дитино, що жалію на юність твою і хотів би тебе собі в дочках мати, коли б ти скорилася повелінню моєму”. Свята ж Надія відповіла: “Чи ж я, царю, не є сестра тієї, що вбив ти, чи я ж не від тієї ж матері народжена, чи є я не тим-таки молоком вихована, чи ж не я те саме хрещення мала, що і сестра моя свята, — вкупі з нею росла і від одних книг та наказів материних навчилася знати єдиного Бога і Господа нашого Ісуса Христа і в нього вірувати, і Йому одному поклонятися! Не надійся-бо, царю щоб я інакше міркувала, й мислила, і бажала, як сестра моя Віра, її ж бо шляхом готова я йти. І не гайся багато, трудячись словами, але почни саме діло і побачиш моє одномисля із сестрою, що упередила мене”.
