«Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний

простить вам. А коли ви не будете прощати людям,

то й Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших»

«А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері,

і помолися Отцеві своєму, що в тайні;

а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно»

«Ти ж, коли даєш милостиню,

нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права»

«Ви чули, що було сказано: “Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого”.

А Я кажу вам: “Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас”»

«Ви чули, що було сказано: “Око за око, зуб за зуб”.

А Я кажу вам: “Не противтеся злому.

Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу”»

«Ви чули теж, що було сказано давнім: „Не клянись неправдиво”

і „Виконаєш твої клятви Господеві”. А Я кажу вам не клястися зовсім»

«А Я кажу вам: Хто відпускає свою жінку,

– хіба у випадку розпусти, – той робить з неї перелюбницю;

і хто взяв би розведену, чинить перелюб»

«І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше

тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло»

«Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.

А Я кажу вам, що кожний хто дивиться на жінку з пожаданням,

той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці»

«Ви чули, що було сказано давнім: „Не вбивай”; і коли хтось уб’є, той підпаде

судові. А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові.

Хто ж скаже братові: „Нікчема!”, той підпаде Верховному Судові.

А хто скаже: „Дурень”, той підпаде під вогонь пекельний»

«Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите

книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне»

«Блаженні ви, коли вас будуть зневажати,

гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи Мене ради.

Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі;

так бо переслідували пророків, які були перед вами»

«І втретє йому каже: „Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене?”

І засмутився Петро, що аж утретє його питає: „Чи любиш Мене?”,

та й каже Йому: „Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що Тебе люблю!”

І каже йому Ісус: „Паси Мої вівці!”»

«А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання,

промовив: „Прагну!”  Стояла ж посудина, сповнена оцтом.

От і подали Йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом»