Роздуми над Словом життя Фил. 2,5.8
«Плекайте в собі ті самі думки, які були у Христі Ісусі…
Він понизив себе, ставши слухняним аж до смерті, смерті ж хресної»
Яким було мислення Ісуса? Тобто яке мислення маємо мати ми? Це не було горде мислення духа цього світу, але Ісус понизив себе і був слухняним аж до смерті, смерті ж хресної.
У чому полягало Його велике упокорення? У тому, що Він, хоча має Божественну природу, рівну Отцю, понизив себе, упокорився і прийняв на себе людську природу. Ісус був слухняний Небесному Отцю також у тому, що прийняв і спосіб нашого спасіння – смерть на хресті. Коли приймаємо це Христове мислення, то Бог може через нас, через нашу внутрішню смерть, яка є повним зреченням власної волі та узгодженням її з послухом Христа, спасати душі. Але в повсякденних дрібницях ми зазвичай автоматично просуваємо свою волю. Потрібно навчитися зупинятися і в цих малих зупинках вчитися втрачати свою волю задля Ісуса. Таким зреченням своєї волі ми власне духовно входимо до Христової смерті. В цьому полягає справжня любов до Бога.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Фил. 2,5.8
