Роздуми над Словом життя Іс. 53,5
«Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані»
Про кого говорить пророк Ісая? Він говорить про страждання очікуваного Месії, яким є Ісус Христос. Пророк Ісая здійснював пророче служіння у 740-700 роках до приходу Христа. Дух Божий відкрив йому таїнство Христових страждань за наші гріхи. У 3 вірші написано: «Зневажений, останній між людьми, чоловік болів…». У день Христової смерті апостоли зі страху залишили Його, а один із них, Юда, навіть зрадив Його. Того ж ранку апостол Петро тричі відрікся Христа. Ісус терпів великий біль особливо при кривавому бичуванні, при вінчанні терням і на хресній дорозі. Але найбільше страждання Він переживав тоді, коли у приниженні та покинутості висів на хресті.
Далі пророк Ісая пише: «Він наші недуги взяв на Себе, Він ніс на Собі наші болі. Ми ж гадали, що Його покарано, що Бог Його побив, принизив». І у 5 вірші, який будемо повторювати протягом двох тижнів, написано: «Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані». Так, за наші гріхи Ісусові руки і ноги були пробиті цвяхами, а вкінці і Його серце було проколене списом. Це було за наші гріхи і беззаконня. На завершення сказано, що Його ранами ми вилікувані. І не тільки ранами, завданими при розп’ятті, але й ранами від жорстокого бичування та ганебного і болючого вінчання терням.
На основі цього уривку зі Святого Письма можемо усвідомити дві речі: по-перше, що це велике страждання Ісус жертвував за кожного з нас, за наші гріхи, за нашу невірність Богу та за наше беззаконня; а по-друге, важливо знати, що Його ранами ми оздоровлюємося від наших душевних і фізичних недуг. З Христових ран витекла кров, яка дає нам прощення гріхів. Сила цієї крові діє також через взивання Його святого Імені: «Хто (з вірою) призове Ім’я Господнє, буде спасенний». Умовою спасіння є очищення від гріхів. З нашого боку необхідна віра в силу крові Сина Божого. У ній є прощення гріхів і таким чином забезпечене наше спасіння.
Друга річ – це наше оздоровлювання через рани Христа. Це також вимагає віри в силу Христового Імені. Можемо просити і про фізичне чудо. Це не означає, що ми повинні відмовлятися від ефективних ліків чи необхідної операції. Лікар призначає різні медикаменти і процедури, але оздоровлення дає Бог. Іноді жартують: «Операція пройшла успішно, але пацієнт помер». Тому правдивим є прислів’я: «Лікар лікує, а Бог дає здоров’я».
Що стосується душевних ран, то це оздоровлення майже повністю залежить від особистого відношення до Христа і від бажання шанувати Його закони і заповіді, які стабілізують і психічне здоров’я. Скільки сьогодні є душевних хвороб саме через те, що люди відмовилися від Божих заповідей! А також через те, що відкинули саме відношення до нашого Спасителя, який прощає гріхи і зцілює наші душі.
З проповідуванням повного Євангелія пов’язана необхідність виконувати Першу Божу заповідь, бо через окультні практики, такі як різні форми віщування, магії, спіритизму (а сюди належить відвідування ворожок та екстрасенсів), людина опиняється під владою іншої духовності, точніше кажучи, під владою демонічних сил, т.зв. енергій. І навіть якщо припинить цю заборонену Богом діяльність, у душі залишаться глибокі духовні рани, і тільки Бог може лікувати їх Христовими ранами. Він робить це або за один раз, або поетапно. Якщо людина радикально відреклася від окультизму і старається вести правдиве християнське життя, то ці рани, які в певній мірі все-таки залишаються, стають корисним хрестом для необхідного упокорювання і очищення.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Іс. 53,5
