Роздуми над Словом життя Пс. 9,16
«Народи провалилися в яму, що самі зробили;
у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх»
Християнські народи, які відпали від Бога, дійсно провалилися в яму, яку цим собі викопали, у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх. Псалом вказує на людину, яка є вірною Богові, а також на Божих ворогів і ворогів того, хто служить Богові.
У 6 вірші сказано: «Скартав єси народи, знищив нечестивця…». Яким буде кінець тих, які стали ворогами Бога? У 7 вірші сказано: «Ворог охляв, руїна його вічна; Ти міста понищив: пам’ять по них пропала».
Псалом вказує на Господа, який є верховним Правителем і якому належить все, що Він створив. У 8 вірші сказано, що Господь царюватиме вічно, а у 9 вірші ‒ що Він буде судити світ справедливо. Що стосується того, хто тримається Господа, то у вірші 10 сказано: «Пригнобленому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути». А 11 вірш каже: «І уповатимуть на Тебе, хто знає Твоє ім’я, бо Ти, о Господи, не покидаєш тих, що Тебе шукають». Тоді сказано, що чекає безбожників, а що убогих ‒ тих, які не ходять в гордості, а ходять перед Богом у правді. Вірш 18: «Нехай безбожники зійдуть до шеолу, усі ті народи, що забули Бога. Бо ж не назавжди буде забутий бідний». І два останні вірші псалма: «Встань, Господи, щоб не подолав смертний; нехай народи на суд перед Тобою стануть. Нажени, Господи, страх на них, щоб народи знали, що вони лиш люди».
Сьогодні ми бачимо, що народи охопив страх, але не перед смертю і Божим судом, ‒ щоб привести їх до покаяння, ‒ але вони впали в штучну паніку. Однак вони не каються. Відлякуючим прикладом є відступницький Ватикан з псевдопапою Бергольйо. Тут немає ні краплі покаяння. Будьмо вдячні Богу, що зберіг нам істинну віру, віру батьків та прадідів. Гендер і єресі, цілування ніг транссексуалістам, скасування моральних і Божих законів, запровадження шлюбів содомітів у храмі (як це відбувається у Німеччині), Амазонія з демоном Пачамамою та його інтронізація в соборі святого Петра ‒ це не є віра наших батьків і прабатьків, ані віра апостолів чи святих.
Слід подякувати усім місіонерам, які в минулому, ризикуючи життям, проповідували народам Євангеліє ‒ подякувати усім, які навіть як мученики пожертвували своїм життям, засвідчуючи Євангеліє. Сьогодні ми знаходимося в серйозній ситуації. Коронавірус, вакцинація, чіпування, редукція людства, а потім реальність Божого суду, смерті та вічності. Бог має останнє слово, хоча здається, що переможцями є ті, які виступили проти Бога і через брехню просувають смерть. Але ні в кому іншому немає спасіння, тільки в Ісусі Христі. Наше життя на цій землі ‒ це лише коротке паломництво, наша батьківщина ‒ це вічне життя, яке приготував для нас Ісус. Існує лиш одна турбота ‒ щоб ми не втратили це вічне життя, це місце на небі, яке Він приготував для нас. Ми, які отримали благодать пізнання Христа і прощення гріхів у Його ім’я, повинні вести боротьбу віри аж до кінця.
Коли будемо повторювати це Слово життя, усвідомлюймо для свого поучення, яким є кінець людей чи народів, які відпали від Бога.
Завантажити: Роздуми над Словом життя Пс. 9,16
