Роздуми над Словом життя Рим. 8,35
«Хто нас відлучить від Христової любові?
Горе, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота,
чи небезпека, чи меч?»
Якщо на нас нападають різні сумніви, якщо ми впадаємо в різні гріхи, але не залишаємося в них і каємося, то нас стосується Боже слово: «Хто нас відлучить від Христової любові? Горе, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?». Ніщо з цього переліченого не може відлучити нас від Божої любові. Ні злі ангели, ні все пекло з демонами, ні різні окультні енергії та брехливі люди, що служать дияволу. Нас може відлучити тільки наша гордість і наша невіра, з якими з’єднуємося і яких слухаємося. Але якщо ми викриваємо гордість правдою, то врешті і ці спокуси та випробування ведуть до нашого утвердження в Христі і в правді. Тоді здійснюється: якщо через покаяння ми є у Христі, то ніщо не відлучить нас від Його любові.
Читаючи життя святих мучеників, дивуємося, як вони могли витерпіти такі жахливі муки. Бог часто робив надзвичайні чуда, а тоді багато людей навернулися і повірили. Але це був лише знак того, що «якщо Бог з нами, хто проти нас?», і що ніщо, навіть найжорстокіше переслідування, не може нас відлучити від Христової любові. А саме у стражданні потрібно актуально з’єднуватися з Ісусом і усвідомлювати правду, про яку ми забуваємо. Цю правду нам каже сам Ісус: «Я з вами всі дні вашого життя» (Мт. 28,20). Він є з нами, а ми здебільшого не знаємо про це, або взагалі не рахуємося з цим. Ми живемо так, ніби Його з нами нема, не звертаємося до Нього, не віддаємо Йому своїх проблем і болів та покладаємось лише на себе і на людські сили, а це основна проблема. Ми повинні рахуватися з Ісусом! Це не означає, що ми нічого не будемо робити. Ми повинні діяти, ми повинні і терпіти, але не самі, а з Ісусом, і тоді Він буде вирішувати наші проблеми.
У житті святих мучеників ми захоплюємося їхньою великою довірою до Бога, якою вони були наповнені, і близькістю Ісуса, так що навіть найбільші муки багато з цих мучеників терпіли з радістю, наче б не відчували ніяких мук. А деякі з них при тому свідчили: «Це Ісус дає мені силу!» Вони є нашим найбільшим прикладом у цей історичний час, в який Бог поставив і тебе. Твоє завдання ‒ спасти свою душу і допомогти спасти душі тих, за яких ти несеш відповідальність. А щоб бути здатним це зробити, ти повинен мати особисте відношення до Ісуса. Як його осягнути? Треба знайти час, як Він сам каже: «Чи не могли ви хоча б годину (і додамо: щодня) чувати зі Мною?» Якщо будемо з Ним у молитві, то Він буде з нами і в різних моментах життя, вдень і вночі. Він даватиме нам світло та силу, і ми матимемо особистий досвід з Його допомогою. Тоді від Нього нас не відділять ні переслідування, ні голод, ні нагота, ні небезпека, ні меч!
Завантажити: Роздуми над Словом життя Рим. 8,35
