«Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?»

Коли Бог є за нас? Тоді, коли ми є з Ним, звертаємось до Нього і віддаємо Йому свої гріхи та свої слабкості. Він віддав за нас Свого Сина, щоб відкупити нас. Тому ми не повинні чекати, аж поки підемо до сповіді, чи думати, що перед смертю висповідаємося. Ми повинні відразу віддавати Богу навіть малі гріхи. Якщо трохи збрешемо чи вчинимо невелике зло, то як тільки це усвідомимо, треба подумки, протягом кількох секунд, розбудити жаль. Можемо сказати: «Господи, помилуй!» ‒ і з вірою в дусі поглянути на Христовий хрест. У дорогоцінній крові Ісуса ми маємо відпущення гріхів і обновлення єдності з Богом, а тоді нас стосуються слова, які ми вже два тижні собі пригадували: «Тим, які люблять Бога, усе співдіє на добро». У цих довірливих взаєминах з Богом через Господа Ісуса Христа можемо не боятися ні хвороб, ні переслідувань, ні насмішок, ні смерті, ні демонічних нападів або нападів через злих людей, ні апокаліптичних часів. Якщо ми любимо Бога, то все це співдіє нам на добро, бо Він є з нами, а коли Він з нами, то нам нема чого боятися. Коли Бог є з нами, то хто проти нас? Але наше завдання ‒ змагатися за те, щоб і ми були з Ним. Він є з нами по всі дні нашого життя, але ми здебільшого забуваємо про Божу присутність. Забуваємо про те, що ми повинні входити у єдність з Ним, визнаючи навіть малі гріхи і віддаючи їх під Христовий хрест.

Якщо ми по-справжньому любимо Бога, то любимо і самих себе, передусім свою безсмертну душу, яку хочемо спасти, а одночасно правдиво любимо і свого ближнього, адже бажаємо для нього найбільшого добра ‒ спасіння душі, так, як бажаємо цього і для себе. Якщо ми любимо Бога, то все ‒ і страждання, і випробування ‒ якщо ми приймаємо їх з любові до Нього, співдіє нам на добро.

У вірші 29 написано: «Бо яких Він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був первородний між багатьма братами». Слово «передбачив» означає, що Бог все знає наперед, а при тому поважає людську свободу. «Передбачив» іншими словами означає те, що сказав Господь Ісус: «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав». Тому жодна людина не може хвалитися і вивищуватися над іншими, бо все, що має, має від Бога. Якщо деякі люди трактують своє передбачення як якийсь фаталізм, що вони можуть весело грішити і азартувати (так, як це проповідує Бергольйо) і не боятися пекла, то вони перебувають у тій самі єресі, що й він. Згідно з Катехизмом, це гріх надмірної надії на Боже милосердя. Бергольйо односторонньо наголошує, що Бог нас любить, але цією правдою злочинно зловживає для того, щоб ігнорувати і навіть скасовувати Божі Заповіді та легалізувати гріх содомії з тією метою, щоб содоміти не каялися. Цим їм не допомагає, але штовхає їх на широку дорогу до погибелі.

Бог хоче, щоб усі були спасенні, тому віддав за нас на смерть Свого Сина! Але необхідна умова спасіння ‒ щоб ми прийняли Ісуса і правдиво каялися, без чого ніхто не буде спасенний.

Завантажити: Роздуми над Словом життя Рим. 8,31

Ці слова Христа є останнім, восьмим блаженством. І перед тим Ісус говорить про переслідування, а також підкреслює нагороду, якою є Царство Небесне. Переслідування є частиною життя з правдивої віри. Переслідувань зазнавали одразу ж перші християни в Єрусалимі. Першим мучеником був диякон Степан. З апостолів першим помер мученицькою смертю Яків, брат апостола Івана. Обидва брати погодилися з проханням їхньої матері, щоб бути першими у славі. На питання, чи можуть вони пити чашу терпінь, яку п’є Ісус, сказали: «Можемо». Безкровне мучеництво Іван сміливо і в повноті витерпів під хрестом. Криваве мучеництво витерпів св. Яків, коли 42 року був усічений мечем. Безкровне, психічне мучеництво є тоді, коли заради Христового вчення ми зазнаємо зневаг, переслідувань, брехливих очорнень і всякого лиха.