Роздуми над Словом Життя 1 Кор. 15,45
Апостол Павло в цьому контексті говорить про воскресіння нашого тіла, починаючи з 35 вірша, де поставлено питання: «Як воскреснуть мертві, в якім тілі вони прийдуть?». На це апостол відповідає порівнянням з зерном, яке вкинене в землю і з якого зійде пшениця чи інша рослина. У віршах 42-44 сказано: «Так само й воскресіння мертвих: сіється у тлінні, а встає у нетлінні; сіється в безчесті, а встає у славі… сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне». А далі слідує вірш 45: «Так і написано: „Перший чоловік Адам став душею живоюˮ». У книзі Буття написано: «Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став душею живою» (Бут. 2,7). Чому не написано, що став тілом живим, але написано, що став душею живою? Основа душевного, тобто людського життя – це людська душа, яка має розум, пам’ять і волю. Тіло живе доти, доки в ньому є душа. Тіло без душі мертве. Отож душа – це те, що оживляє тіло, вона керує не лише волею і мисленням, яке є нематеріальне, але впливає також на імунну систему і взагалі на всю психосоматичну систему з усіма нейровегетативними процесами. Але усвідоммо, що Бог створив тіло з земного пороху. Тіло людини містить елементи, які є в землі – фосфор, залізо, кальцій і т.д.
Але перша людина не вистояла у пробі. Через неї прийшла інфекція зла, гріха і смерті, яку всі успадкували від Адама, як від свого прабатька. Далі у 47-51 віршах написано: «Перший чоловік із землі – земний, другий чоловік – з неба. Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні. І так само, як ми носили образ земного, так носитимемо і образ небесного. Ось що говорю, брати: тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні – успадкувати нетління».
Перша людина була душею живою, але через гріх втратила це життя, яке отримала від Бога. Але останній Адам, тобто Христос, є дух животворний. Мертва душа не може досягти Небесного Царства, доки її не оживить Ісусів Дух. Він Сам це сказав: «Хто не народиться з води і Духа, не може увійти в Царство Боже». Отож через віру в Христа і через хрещення ми народжуємося для Божого Царства. В цей момент Ісус оживляє нас Своїм Духом. Звичайно, наше завдання – зберегти це життя і в момент своєї фізичної смерті і так увійти до Небесного Царства.
Завантажити: Роздуми над Словом Життя 1 Кор. 15,45
