Використовуймо час!
Маємо перед собою ще кілька останніх днів до кінця року. Час, що минув, вже ніколи не повернеться. Тому використаймо ще останні хвилини і подякуймо Богу за все, що Він нам цього року дав, а також чинімо покаяння, щоб щирим каяттям ми обновили своє відношення до Бога, щоб зрозуміли, що ми є грішниками і потребуємо Його прощення.
У новому році нас знову чекає духовна боротьба. Що принесе нам цей наступний рік? Ми повинні усвідомлювати: «Якщо Господь не будує дім, даремно трудяться будівничі». Що Господь Бог схоче з нами зробити і де нас захоче послати, ще точно не знаємо, але важливо, щоб в кожному рішенні ми з щирим серцем шукали Його волю, а потім були там, де маємо бути, і робили те, що повинні. Що потім Він буде робити через ці наші малі кроки послуху – це вже не наша справа. Це Його боротьба і перемога. З нашого боку потрібно, щоб в тому, як Він нас використовує, ми були дійсно покірними слугами, а коли зробимо щось, що повинні зробити, то щоб це робили відповідним способом. Ми, однак, часто візьмемо справу в свої руки, по-своєму вирішуємо, і хоча на загал слухаємо Бога, але примішаємо до цього ще щось свого «специфічного». Ми повинні усвідомлювати, що йдеться про Божі речі, тому треба діяти так, щоб їх не зіпсувати.
На весь новий рік маємо Ісусове слово: «Зречись сам себе, візьме свій хрест і йди за Мною». Це слово завжди актуальне. Що нам принесе наступного року цей шлях за Ісусом? Головне – щоб ми все більше пізнавали Ісуса, Його любили, а це можливо тільки через покаяння, через дорогу правди. Він є та Правда, Він є і Дорога, а також і Життя. Щоб все більше Його любити, ми повинні щодня брати свій хрест, який Він нам дає. Часто тим хрестом є сама наша природа. Тому треба вміти терпеливо її зносити і знову упокорятися, щоб ми самі перед Богом усвідомлювали свою убогість і хотіли одного: бути спасенними і послужити Господу, щоб якнайбільше душ були спасенні.
В перший день нового року треба усвідомити найосновніші речі. Якщо будете на Святій Літургії, то в Епіклезі просіть, щоб Дух Божий зійшов на вас, щоб в той момент Дух Божий перемінював і вас. У першу годину року просімо про благословення на весь рік. Люди в світі на Новий рік часто задумуються: Що принесе нам цей рік? Чи доживемо до наступного року? Чи хтось з нас не помре?
Тому ми повинні знову усвідомити: той рік, що минув, вже ніколи не повернеться, ніколи. Жоден день і жодна хвилина. Він вже позаду – це так, як кидаємо камінь у воду: на ній зробляться кола, потім вода притихне і вже нічого не видно. Так є і з роком, який ми пережили – відплинув до моря вічності. А тепер перед нами стоїть наступний рік і потрібно, щоб ми його використали. Ісус каже: «Моліться і чувайте». Питання чуйності є питанням входження до Божої присутності, принаймні на молитві. А в повсякденному житті, коли щось зіпсуємо, чи когось зранимо, щоб ми зуміли хоча б згодом зупинитися і навчилися віддавати цей біль Ісусу. Усвідомити собі Його присутність хоча б в ті моменти, коли людина просуне якесь своє свавілля або когось насварить чи підвищить голос, навіть якщо й справедливо, або образиться чи почне розвивати якісь себежалі… Ми повинні навчитися зупинитися і сказати: «Стоп ! Що це таке?» І зразу каятися, одразу ж бути з Ісусом, бути в Божій присутності, знову і знову віддавати Йому навіть дрібниці і безсильності, які приходять. Якщо це будемо робити, то виконаємо заклик Божого слова: Використовуйте час!
Завантажити: Використовуймо час!
