Сім слів з хреста – ІІІ слово з хреста: „Ось Мати твоя!” (Ів. 19,26)
1) Роздуми над Божим словом:
Ів. 19,25-27: «При хресті Ісусовім стояла Його мати… Бачивши матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив Він, – Ісус мовить до матері: Жінко, ось син твій! А тоді і до учня мовить: Ось матір твоя! І від тієї хвилі учень узяв її до себе».
«А при хресті Ісусовім стояла Його мати…»: бачить Його розп’ятого, скатованого, зі слідами ран по всьому тілі. Особливо великий біль завдає Йому терновий вінець на голові. Ціла голова стиснена гострими тернинами, які вп’ялися в голову і спричиняють болісне кривавлення. Вона бачила, як Він декілька разів падав на лице, коли ніс хрест, і як сильно роздерті Його коліна від падінь на хресній дорозі. Коли там з Ним зустрілася, це була лише коротка мить, а тепер Вона стоїть під хрестом. Ісус Її знову побачив. Дивиться на Неї… Марія тут стоїть в досконалій духовній єдності, розп’ята разом з Ним. Біля Неї є учень Іван. Коли Ісус його побачив, то сказав своїй Матері: «Жінко, ось син твій!» Учень повністю не усвідомлює, як глибоко здійснюється таємниця його зновународження. Він дивиться на Ісуса, задля Якого залишив усе, а Ісусове слово заторкує його аж до найглибшого єства. Сюди він духовно приймає Ісусову Матір, яка стала і його Матір’ю.
Вмираючий Ісус звертається до своєї Матері словом «жінко». Чому? Бо Вона є тою жінкою, про яку Бог сказав змію у раю: «Ворожнечу покладу між тобою і жінкою, між твоїм потомством та її потомством» (Бут.3,15).
Заповіт Ісуса дається лише тому, хто є учнем. Учень – це той, хто задля Ісуса залишив все, що має. «Хто не покине все, що має, не може бути Моїм учнем» (Лк.14,33). Бути учнем Христа не означає позбутися усіх матеріальних речей, суспільних обов’язків і зобов’язань. Це означає поставити Ісуса на перше місце в своєму житті, а відношення до людей і речей підпорядкувати Його волі. Учень під хрестом прийняв останню Ісусову волю – прийняв Марію за свою Матір.
В цей момент також здійснюється обітниця: «Дам вам нове серце» (Єз.36,26). Марія є тим новим серцем, яке дає сам Бог. Небесний Отець робить цю духовну трансплантацію. Він нам дав через пророка Єзекиїла своє слово: «Дам вам нове серце» (Єз.36,26). Через свого Сина в годину Його відкупительної смерті Він цю обітницю виконав. Цей момент має характер союзу між Богом і учнем, що стоїть під хрестом і вірою приймає Ісусову Матір в себе (eis ta idia).
Нове серце має дві властивості: радикальний опір сатані і досконалу залежність від Бога. Нове серце є новим духовним центром. Це серце і ми маємо прийняти вірою.
2) Цитування Божого слова (5 хв.):
Усвідомлюю промінь світла, який виходить з Ісусових очей до моїх очей і всі повторюємо: «Ісус сказав учневі, а тепер каже і мені: Ось Мати твоя!».
3) Молитва згідно Божого слова (5 хв.):
Всі промовимо: «Є-го-шу-аа-аа-аа [*]», а один додає: «Тепер і тут приймаю Твою Матір».
4) Молитва серцем (5 хв.):
Всі взиваємо: «Є-го-шу-аа-аа-аа». Господь тепер сам робить духовну трансплантацію – дає мені нове серце. Я вірою приймаю.
___________________________________________________________________________________________________
[*] Оригінальна вимова Божого імені, так як його вимовляли сучасники Христа і Діва Марія, звучить «Yehoshuа» – «Єгошуа».
Як з живою вірою призивати Боже Ім’я? При видиху промов склад «Є» і усвідом присутність Бога Отця, при другому видиху – «ГО» усвідом присутність Бога Сина, при третьому – «ШУ» присутність Бога Святого Духа, а при «А» видихни довго, беззвучно. Потім після вдиху знову видихни «А», а потім ще втретє особисто переживи дану правду.
Завантажити: Молитовна брошурка для святкування неділі:
формат doc , формат pdf (версія для друку)
