Роздуми над Словом Життя Ів. 10,27-28
«Вівці Мої голосу Мого слухаються і Я їх знаю: вони за Мною слідують,
і Я даю їм життя вічне, і не загинуть вони повіки, і ніхто не вирве їх з рук Моїх».
У десятій главі Євангелія від Івана Ісус говорить: «Я – Добрий Пастир. Добрий Пастир життя своє кладе за овець».
Хто є духовним пастирем, єпископом чи священиком за прикладом Ісуса? Якому єпископу чи священику, насамперед, йдеться про те, щоб довірені йому вівці отримали пашу здорового вчення? Хто з цих пастирів готовий віддати своє життя за овець? Багато з них не є справжніми пастирями, але тільки наймитами. Ісус підкреслює, що Його вівці чують Його голос. За чужим не підуть, але втечуть від нього, бо голос чужого не знають. Ісус декілька разів повторює, що Він є Добрий Пастир, що знає Своїх овець, і вони знають Його. Він дає вівцям вічне життя, вони не загинуть повіки і ніхто їх не вирве з Його рук. Отець дав їх Йому і ніхто не може вирвати їх з рук Отця. У цій розмові з юдеями Ісус підкреслює своє Божество словами: «Я і Отець одно» (вірш 30). Яка була реакція? Юдеї схопили каміння, щоб Його каменувати. Ісус вказує на свої діла, які свідчать про Його Божество, і каже їм: «Вірте цим ділам, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у Мені, і Я в Отці» (вірш 38). Знову хотіли Його схопити. Між юдеями настала суперечка. Багато з них ображали Його: «Він демона має і несамовитий. Чому Його слухаєте?». Інші ж говорили: «Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?» (вірш 20-21).
І в цій главі бачимо, що найбільшими ворогами Христового вчення були тодішні церковні керівники, які не були добрими пастирями, але пасли тільки самих себе. На кінець вони засудили Христа на смерть. Сфанатизували натовп, який без причини кричав: «Геть із Ним, розіпни Його!» Такі ж методи проти справжніх пастирів використовували аріани, і для цього їм служила також римська державна влада. Це на собі пережили добрі пастирі, такі як св. Василій Великий, св. Атанасій, св. Кирило Єрусалимський чи св. Максим, єпископ Єрусалиму, якому аріани викололи око і відтяли ногу. Трагедія в тому, що в 4 столітті на Сході до аріанства відпали майже всі католицькі єпископи, крім деяких героїв віри. На жаль, сьогодні неоаріанство через історично-критичний метод в теології ще глибше заторкнуло усе християнство на Заході. Аріани ставили під сумнів Божество Христа. Сучасні неоаріани також ставлять його під сумнів, а крім того, навіть сумніваються, що Святе Письмо натхнене Богом. Оскільки знищили живу віру і живе відношення до Христа, залишилася тільки церковна структура, яка через послух тримає в підпорядкуванні обманених овець. Не веде вже їх в небесну кошару, але в безодню пекла. Небезпека полягає в тому, що все замасковано під позитивними поняттями і релігійними фразами. Які плоди? Плодом сьогодні є всесвітній відпад від живого християнства. Крім того, цей духовний вакуум відкрив шлях поганству і творить з ним якусь єдність через пошану до поганських демонів і їх наук. Зовні це проявилося жестом Івана Павла II в Асижі 1986 року. Подібні зустрічі, які впускають духа поганства в Церкву, регулярно повторюються щороку у різних місцях.
Ісус також каже, що Він є Двері, які ведуть до небесної кошари. Він каже: «Істинно, істинно говорю вам: Я – Двері для овець. Усі, які переді Мною прийшли – злодії і розбійники. Але вівці не слухали їх. Я – Двері. Хто ввійде крізь Мене – спасеться». Це радикальне слово – назвати різних релігійних проводирів, які стягнули на свій бік багато людей, злодіями і розбійниками. А Ісус говорить про них, що вони прийшли красти, вбивати і вигублювати (вірш 10). На противагу цьому, Ісус як Добрий Пастир покладе своє життя за овець. Тими вівцями є ті, які прийняли Ісуса за свого Спасителя і Господа.
Слово Життя: «Вівці Мої голосу Мого слухаються і Я їх знаю: вони за Мною слідують, і Я даю їм життя вічне, і не загинуть вони повіки, і ніхто не вирве їх з рук Моїх».
Чи ти є Христовою овечкою? Чи чуєш голос Ісуса? Чи Ісус знає тебе? Чи ти йдеш за Ним? Або за ким ідеш? Ісус обіцяє тобі вічне життя, тобто, що не загинеш повіки, а також обіцяє тобі, що ніхто не вирве тебе з Його рук. Отож з твого боку необхідно виконати дві умови: 1) чути голос Ісуса; 2) в послусі віри йти за Ним. На відміну від апостолів, ти не чуєш фізичного голосу Ісуса, але все таки Він до тебе говорить і сьогодні через Свого Святого Духа.
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Ів. 10,27-28
