Роздуми над Словом Життя Гал. 3,22
Перед цим віршем написано: «А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника. Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один. То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти. Тоді справді від закону було б оправдання». Отож апостол Павло знову пояснює нам, що оправдання від гріха або т.зв. праведність не здобуваємо через закон, тобто через його зовнішнє виконання. Запитуємо: який сенс тоді має закон? На це відповідає 22-й вірш, який будемо повторювати наступні два тижні: «Але Писання все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа». Тут сказано, що Писання все замкнуло під гріхом. Іншими словами, закон викриває наш гріх, але не визволяє нас від нього. Нас визволяє від нього віра в Ісуса Христа, тобто обітниця виконується на тих, які вірують в Ісуса Христа. Тому центр нашої віри і спасіння − це особисте відношення до Христа. Не йдеться про те, щоб виконувати якісь зовнішні обряди і приписи, а Христа поставити на друге або десяте місце. Христос повинен бути на першому місці! А це − через спасительну віру, бо наші гріхи змушують нас йти до джерела прощення, яким є Ісусів хрест. Отож, це відбувається не через дотримування якихось правил (навіть найкращих і найсвятіших) з подальшим заповнюванням собі певних пунктів, але через розкаяння, признання собі гріхів і віру в Ісуса, що Він помер за мої гріхи на хресті.
Апостол знову пояснює ці глибокі істини ще в наступних віршах.
Цитата: «Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону, очікуючи віри, що мала відкритися, так що закон був нашим вихователем аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися. А як прийшла віра, ми вже не під вихователем. Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса» (Гал. 3,23-25). Але треба знати, що заповіді Мойсея були виконані у Христі, Декалог залишається, але, ще й доповнений Христовим поясненням в Нагірній проповіді (Мт. 5-7). Отож Ісус нічого не скасовує, але здійснює.
Ми повинні зрікатися себе, брати свій хрест і наслідувати Христа, йти за Ним, тобто шукати Божу волю зі своїм життям і реалізувати її. Отож десять заповідей − Декалог − не можемо скасовувати, як це спробував зробити псевдопапа Франциск в Amoris laetitia, де скасовує загальні та Божі моральні норми, релятивізуючи їх. Це єресь і бунт проти Бога.
Завантажити: Роздуми над Словом Життя Гал. 3,22
